Ухвала суду № 52569832, 15.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2015 року

справа № 808/2220/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Мелітопольський компресор " на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 р. у справі № 808/2220/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства " Мелітопольський компресор " про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області звернулось з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства " Мелітопольський компресор ", в якому просило суд стягнути з відповідача 46062 грн. 79 коп. плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, за період листопад 2014 року – лютий 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 р. у справі № 808/2220/15 позов – задоволено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що за період листопад 2014 року – лютий 2015 року сума фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) колишнім працівникам відповідача, склала 46062,79 грн., яка підлягає відшкодуванню відповідачем, не була сплачена останнім.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від від 18 травня 2015 року скасувати. Винести нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Відповідач зазначає, що позивач не надав суду належних доказів виплати працівнику пільгової пенсії та її фактичного отримання. Таким чином, позивачем не підтверджено належним чином суми, заявленої до стягнення.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не надійшло.

Представники сторін у судове засідання не прибули . Про час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 27.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать матеріали справи, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2. Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за липень 2012 року було отримано посадовими особами відповідача.

Відповідно до Розрахунку розмір відшкодування за листопад 2014 року – лютий 2015 року склав 1628,08 грн., але відповідачем плата на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на користь Пенсійного фонду у сумі 46062,79 грн. не перерахована.

Та обставина, що зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем вимог Інструкції відповідачем не спростовується.

Зазначені розрахунки відповідачем не оскаржені, контррозрахунки не надані.

Отже, Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по вищезазначеним пенсіонерам за листопад 2014 року – лютий 2015 року у сумі 46062,79 грн. яке не було виконано відповідачем.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного підтвердження позивачем сум, заявлених до стягнення.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Мелітопольський компресор " слід залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 р. - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Мелітопольський компресор " - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 р. у справі № 808/2220/15 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу суду складено у повному обсязі 20 жовтня 2015 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова