Постанова № 52569787, 08.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 рокусправа № 808/5969/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до податкового органу про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, оскільки жодної інформації про початок проведення перевірки він не отримував, дізнався про неї лише при отримання поштою акту, складеного за результатом її проведення. По суті порушення зазначає, що у 2006 році він уклав з АТ "Укрсиббанк" кредитний договір. Станом на 2011 рік у нього існувала кредитна заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом та пенею (штрафами) за прострочення сплати кредитних платежів. Банком було прийнято рішення про анулювання (прощення) заборгованості у розмірі 82044,67грн. Позивач зазначає, що банком не прийнято жодного рішення щодо припинення зобов'язань за кредитним договором, а тому вважає, що підстави для включення даної суми до складу його доходів відсутні. Крім того, позивач вважає, що така заборгованість є безнадійною, та банк відшкодовує її за рахунок резерву, що не є підставою для припинення вимог банку до позичальника.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що наявні всі підстави для проведення перевірки та виконання контролюючим органом всіх передбачені законодавством умов щодо належного повідомлення платника податку про її проведення, а отже перевірка проведена правомірно. Крім того, позивачем у 2011 році було отримано дохід у вигляді додаткових благ, що складаються з сум самостійно анульованого кредитором боргу за кредитним договором на суму 82 044,67 грн., а також, що позивач був належним чином повідомлений відповідно до приписів ПК України про таку ануляцію та необхідність сплатити відповідні податкові зобов'язання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (ОСОБА_1) подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що жодної інформації про початок проведення перевірки не отримав, а дізнався про перевірку лише 07.08.2014 року, коли отримав по пошті акт, складений 31.07.2014 року із наказом. Перевірка проводилася з 25.07.2014 року по 28.07.2014 року, при цьому повідомлення про перевірку та наказ датовані 24.07.2014 року, що порушує строки направлення наказу та повідомлення про перевірку. Натомість суд першої інстанції не надав цим обставинам оцінки.

В запереченнях на апеляційну скаргу податковий орган просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що фізична особа ОСОБА_1 повинен був задекларувати дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., сплатити податок у сумі 13759,39 грн., а також відобразити у річній податковій декларації за 2011 рік вищезазначений дохід та податкове зобов'язання. Зазначає, що проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, про що позивача було проінформовано письмовим повідомленням від 24.07.2014 року №45 та копією наказу про проведення перевірки від 24.07.2014 року №533, які направлені рекомендованим листом 24.07.2014 року.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Представником відповідача надано до суду клопотання, згідно якого у зв'язку з неможливість прибуття в судове засідання (через призначення судового засідання о 10.30 год. по іншій справі Запорізьким окружним судом) просить зупинити провадження у справі. В задоволенні даного клопотання судом апеляційної інстанції відмовлено.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідно апеляційну скаргу задовольнити, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 774/08-27-17-02-20-1889506010 від 31.07.2014. В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення позивачем пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік на суму 13 759,39 грн., а також порушення пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України, в результаті чого позивачем не надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік по строку 01.05.2012. На підставі акта перевірки податковим органом 22.08.2014 винесено податкове повідомлення-рішення № 0010531702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17 369,24 грн., а саме: 13 759,39 грн. за основним платежем та 3 609,85 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Натомість, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Так, відповідно до положень п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.

Статтею 78 ПК України врегульований порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Пункт 78.4. статті 78 ПКУ чітко зазначає, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Крім того, особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені статтею 79 ПК України.

Відповідно до п.79.1 зазначеної статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2 цієї статті документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно матеріалів справи наказ про проведення перевірки датований 24.07.2014 року. Цією ж датою (24.07.2014 року) ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення щодо проведення перевірки. Перевірка проведена з 25.07.2014 року по 28.07.2014 року.

Аналізуючи вищезазначені норми податкового законодавства та обставини справи, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять підтвердження того, що до початку документальної позапланової перевірки (25.07.2014) ФОП ОСОБА_1, було вручено під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, у податкового органу не виникло право на проведення позапланової документальної перевірки. Сам факт направлення повідомлення поштою 24.07.2014 року не свідчить, про одержання ФОП ОСОБА_1 даного повідомлення до проведення перевірки.

Згідно з вимогами пункту 79.2 статті 79 ПК платник податків повинен бути повідомлений податковим органом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та до її початку податковий орган повинен мати відповідний документ про ознайомлення платника податків з наказом про її проведення. Оскільки суду таких доказів надано не було, дії податкового органу щодо проведення перевірки є протиправними.

Саме така правова позиція висловлена в Постанові ВСУ від 27.01.2015 року №21-425а/14.

Слід також зазначити, що право платника податків оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення є неможливою.

Окрім того, слід також зазначити, що незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, платник податків має право бути присутнім при проведенні таких перевірок. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК. Невиконання цих приписів порушує права платника податків.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка проведена податковим органом з порушеннями норм податкового законодавства, а саме абз. 2 п. 78.4 ст. 78 ПКУ та п. 79.2 ст. 79 ПКУ, що унеможливлює вважати правомірним податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акта перевірки, що проведена з порушеннями норм податкового законодавства.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, при цьому позовні вимоги слід задовольнити, визнавши протиправними дії податкового органу при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки та скасувавши податкове повідомлення рішення, що прийняте на підставі перевірки, проведеної з порушенням норм податкового законодавства.

Керуючись п. 3 ч.1. ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнано протиправним дії Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області при проведенні невиїзної позапланової документальної перевірки ОСОБА_1 за результатами, якого складено акт № 774/08-27-17-02-20-1889506010 від 31.07.2014 року.

Скасувати прийняте 22.08.2014 року Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, податкове повідомлення-рішення № 0010531702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17 369, 24 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай