Ухвала суду № 52569782, 07.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2015 рокусправа № 328/1076/15-а(2-а/328/27/15)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 25 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Токмацької міської ради Запорізької області про визнання відмови у поновленні на посаді заступника начальника управління комунальної власності Токмацької міської ради неправомірною та поновлення в займаній посаді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Токмацької міської ради Запорізької області, в якому просив визнати відмову у поновленні на посаді заступника начальника управління комунальної власності Токмацької міської ради неправомірною, поновити в займаній посаді та зобов'язати Токмацьку міську раду внести необхідні записи в трудову книжку.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою Токмацької міжрайонної прокуратури Запорізької області від 13 липня 2010 року у справі стосовно нього була порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України.

23 липня 2010 року йому пред'явлено обвинувачення, та на підставі постанови старшого слідчого Токмацької міжрайонної прокуратури Запорізької області відсторонено від займаної посади заступника начальника управління комунальної власності Токмацької міської ради Запорізької області. Вироком від 29 жовтня 2013 року Токмацьким районним судом Запорізької області залишеним без змін ухвалою від 12 грудня 2013 року колегії суддів судової палати і кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області та ухвалою від 07 серпня 2014 року колегії суддів судової палати з кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ його виправдано за відсутністю в діях складу злочину, кримінальну справу закрито та скасовано арешт, накладений на майно.

Розпорядження міського голови від 23.07.2010 року №65-к про звільнення його з посади, прийнято вже після розпорядження міського голови від 23.07.2010 року №63-к про відсторонення від посади, що є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 25 травня 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не в повному обсязі встановлено фактичні обставини справи, які мають значення для правильного

вирішення справи, не досліджені всі надані докази, тому постанова суду є необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивачем в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримані в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останнього.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, розпорядженням міського голови від 21 квітня 2009 року №42-к, ОСОБА_1 з 22 квітня 2009 року було призначено на посаду начальника управління комунальної власності Токмацької міської ради, що підтверджується записом в трудовій книжці під № 30.

Згідно розпорядження міського голови від 22 березня 2010 року № 25-к та за згодою ОСОБА_1 його було переведено з посади начальника управління на посаду заступника начальника управління, про що свідчить запис в трудовій книжці під № 33.

13 липня 2010 року в.о. Токмацького міжрайонного прокурора було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 365, ч.І ст. 366 КК України.

22 липня 2010 року старшим слідчим Токмацької міжрайонної прокуратури винесено постанову, яка погоджена в.о. Токмацького міжрайонного прокурора про відсторонення від займаної посади заступника начальника управління комунальної власності виконавчого комітету Токмацької міської ради ОСОБА_1.

Відповідно до постанови в.о. Токмацького міжрайонного прокурора від 22 липня 2010 року, міським головою винесене розпорядження № 63-к від 23 липня 2010 року, яким ОСОБА_1 з 26 липня 2010 року відсторонено від посади заступника начальника управління комунальної власності виконавчого комітету Токмацької міської ради на термін до скасування відсторонення постановою Токмацького міжрайонного прокурора - без збереження заробітної плати.

На підставі заяви від 23 липня 2010 року розпорядженням міського голови від 23.07.2010 року за № 65-к, ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за власним бажанням у зв'язку з переїздом на нове місце проживання, згідно ст. 38 КЗпП України, про що зроблено відповідний запис за № 34 в трудовій книжці.

З 03 серпня 2010 року по 28 липня 2011 року позивач знаходився на обліку Токмацького центру зайнятості та отримував допомогу по безробіттю, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Згідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з

урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року N 2493-III.

Згідно із частиною третьої статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена (неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений з займаної посади 23 липня 2010 року за власним бажанням у зв'язку з переїздом на нове місце проживання.

Виходячи з вищевикладеного слід зазначити, що законодавство про працю України забезпечує право вільного вибору місця роботи, роду занять, а також безперешкодного переходу на будь-яку іншу роботу, а тому працюючим надається можливість розірвати трудовий договір за своєю ініціативою.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що звернувшись до суду з даним позовом позивач, як на підставу визнання відмови в поновленні на посаді неправомірною та поновленні на даній посаді посилається на Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", згідно якого громадянин звільнений з роботи у зв'язку з незаконним засудженням, повинен бути поновлений на попередній роботі. Однак не враховує, що останнього було звільнено з посади за власним бажанням і вказана норма закону в даному випадку застосуванню не підлягає.

Також колегія суддів апеляційного суду зазначає, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, відносно внесення записів в трудову книжку про відсторонення з посади заступника начальника управління комунальної власності Токмацької міської ради, колегією суддів, не приймаються до уваги, тому, що позивач був не відсторонений, а звільнений з посади заступника начальника управління комунальної власності Токмацької міської ради з власної ініціативи (за власним бажанням, у зв'язку з переїздом на нове місце проживання). При цьому фактичне відсторонення останнього не відбулося, тому як згідно розпорядження міського голови від 23.07.2010 року № 63-К датою відсторонення зазначалося 26.07.2010 року.

До того ж відповідні вимоги в суді першої інстанції не заявлялались. Мотивувальна частина позову та його резолютивна частина відповідних вимог та їх обгрунтувань не містять.

Щодо посилання позивача на залишення поза увагою суду першої інстанції факту написання заяви про звільнення з посади за власним бажанням за наполяганням керівництва Токмацької міської ради, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про звільнення за ст. 38 КЗпП суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або

уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, посилання позивача на те, що заява про звільнення була написана під тиском за півгодини до початку проведення засідання виконкому Токмацької міської ради на якому позивач повинен був доповідати не відповідає дійсності, оскільки на засіданні виконкому, яке відбулося, 23.07.2010 року, жодного проекту рішення від управління комунальної власності Токмацької міської ради не розглядалося та позивач не доповідав, що підтверджується протоколом № 7 засідання виконавчого комітету Токмацької міської ради від 23.07.2010 року (а.с. 88-90). До того ж, навіть при зворотньому, за приписами КЗпП України днем звільнення є останній день роботи, тобто 23.07.2010 року було останнім днем роботи позивача, а відповідно останнім повинні були виконуватись трудові обов'язки. Також, доводи позивача, спростовуються показами свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вказали, що ОСОБА_1 не примушували писати заяву про звільнення за власним бажанням.

Також, колегія суддів зазначає, що поставивши перед судом питання про поновлення на посаді та вважаючи своє звільнення незаконним, позивач фактично не оскаржує розпорядження міського голови від 23.07.2010 року № 65-К про своє звільнення за власним бажанням, в тому числі і за вказаних підстав, а відповідно вимоги останнього є передчасними.

Щодо інших доводів позивача викладених в апеляційній скарзі, відносно відсутності висновків суду першої інстанції щодо правомірності листа виконавчого комітету Токмацької міської ради від 22.12.2014 року № 0-576 "Про відмову в поновленні на колишній посаді", не врахування публікацій в газеті "Наше місто Токмак" від 18.03.2010 року № 12 фактів тиску на позивача при зміні керівництва управління та залишення без розгляду двох витягів з ЄДРСР ухвали апеляційного суду Запорізької області від 07.10.2014 року справа № 22-ц 778/3300/14 та рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13.06.2014 року справа № 311/1226/13-ц, колегія суддів зазначає, що останні фактично не мають правового значення для вирішення даної справи, з урахуванням даного предмету позову та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Показам же свідків, розпорядженням про відсторонення з посади та примусу з боку керівництва на позивача при написанні заяви про звільнення, судом першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції було надано ретельну правову оцінку, що викладена в даному судовому рішенні.

Щодо строку звернення позивача до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції щодо наявності поважності причин пропуску останнього та у зв'язку з цим його поновленні, що викладені в ухвалі Токмацького районного суду Запорізької області від 03.04.2015 року (а.с. 68-69).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 25 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Токмацької міської ради Запорізької області про визнання відмови у поновленні на посаді заступника начальника управління комунальної власності Токмацької міської ради неправомірною та поновлення в займаній посаді - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай