ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20 жовтня 2015 року 13 год. 15 хв. № 826/14554/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 25 травня 2015 року №4826552201 та №4926552201 (далі - оскаржувані рішення).
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У подальшому, до суду від законного представника позивача надійшла письмова заява про зміну позовних вимог, а саме про визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення №4826552201 та податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2015 року №33026552202 (далі - оскаржуване рішення №33026552202).
Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
У ході судового розгляду справи представник позивача позов, з урахуванням зміни позовних вимог, підтримала та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та заяві про зміну позовних вимог, на обґрунтування яких надано письмові докази.
Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла. Поряд з цим, до суду через канцелярію від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
До суду 07 жовтня 2015 року через канцелярію від представника відповідача надійшли письмові докази на обґрунтування заперечень проти позову, які судом також долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем у період із 27 березня по 10 квітня 2015 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 24 квітня 2015 року складено акт №305/26-55-22-01/34882504 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем:
- занижено податок на прибуток у загальному розмірі 697223,00 грн., чим порушено пп. 14.1.13, пп. 14.136, пп. 14.1.185, пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України);
- занижено ПДВ у загальному розмірі 693266,00 грн. та завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року у розмірі 24449,00 грн., чим порушено пп. 14.1.13, пп. 14.136, пп. 14.1.185, пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України.
За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки залишені без змін.
На підставі акту перевірки, 25 травня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: №4826552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 684238,00 грн. за основним платежем та у розмірі 171060,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №4926552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 697223,00 грн. за основним платежем та у розмірі 174306,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
За результатами адміністративного (досудового) оскарження, рішення №4826552201 залишено без змін, а рішення №4926552201 скасовано в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 910,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 227,75 грн.
Враховуючи, що оскаржуване рішення №4926552201 вважається відкликаним (пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України), 30 липня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення №33026552202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 696313,00 грн. за основним платежем та у розмірі 174078,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.
Як з’ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивачем, як генеральним підрядником, на замовлення ТОВ "Будеволюція", відповідно до договору генерального підряду №2-М від 03 вересня 2012 року, виконувався комплекс робіт із будівництва житлового будинку № 4 на вулиці Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва.
Порядок укладання та виконання договорів будівельного підряду регламентується Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), згідно зі ст. 875 якого, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Предметом договору генерального підряду №2-М є комплекс робіт із будівництва об'єкта будівництва. При цьому, а ні умовами даного договору, а ні нормами чинного законодавства не передбачено розмежування видів виконаних робіт генеральним підрядником та іншими залученими для виконання робіт підприємствами (підрядниками, субпідрядниками).
Відповідно до ст.ст. 627, 632 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Тобто, сторони у договорі підряду не обмежені у своєму праві збільшувати чи зменшувати розмір оплати виконаних робіт, послуг.
За результатами перевірки виключення зі складу вартості виконаних робіт додатковою угодою №3 до договору генерального підряду №2-М відсотку по інших супутніх витратах, що не відносяться до будівельно-монтажних робіт, прирівняні до безоплатно наданих позивачем послуг, а отже, і до доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, що відноситься до доходу від операційної діяльності.
Поряд з цим, як передбачено пп. 135.4. п. 135.4 ст. 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.
Тобто, якщо у договірних відносинах між позивачем та ТОВ "Будеволюція" не передбачено оплати чи будь-якої іншої компенсації робіт, які визначаються актом перевірки як безоплатно надані, дохід від операційної діяльності за ними донараховуватися також не може.
Згідно з пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України, до безоплатно наданих робіт, послуг відносяться роботи (послуги), що виконуються (надаються,) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.
У даному випадку позивач отримував оплату за виконані роботи відповідно до складених документів обліку у будівництві (довідок ф.КБ-3 та актів ф.КБ-2в), згідно з договором генерального підряду №2-М, а тому суд вважає, що застосування до господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Будеволюція" визначення безоплатно наданих послуг суперечить нормам чинного законодавства.
Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України, дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Між позивачем та ТОВ "Будеволюція" відсутній акт чи інший документ, що підтверджує надання послуг із організації будівництва на загальну суму 783880,49 грн., оскільки такі послуги не надавалися, а отже, відсутні підстави вважати заниженою суму доходу за період із серпня по грудень 2014 року на суму супутніх витрат.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому, відповідно до вимог бухгалтерського обліку, дохід, пов'язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції із надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції із надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення. (п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290).
Тобто, при визначенні доходу на суму супутніх витрат, які перевіркою прирівняні до безоплатно наданих послуг на користь ТОВ "Будеволюція", не дотримано вимог бухгалтерського обліку для визнання доходом операцій із надання таких послуг.
Стосовно заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму супутніх витрат, які перевіркою прирівняні до безоплатно наданих послуг, то згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Тобто, правомірним є віднесення до податкового зобов'язання з ПДВ сум вартості робіт, що визначалася за умовами договору генерального підряду №2-М з урахуванням додаткових угод до нього та без врахування %, не передбачених умовами договору, інших супутніх витрат, які не входили до договірної вартості відповідно, а отже, і до бази оподаткування операцій із постачання товарів/послуг.
Відповідно до п. 187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата за рахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, податкове зобов'язання з ПДВ на суму супутніх витрат у позивача не виникало, оскільки не відбувалася жодна із подій: не перераховувалися кошти від ТОВ "Будеволюція" та не оформлено документ, що засвідчує факт постачання послуг платником податку - позивачем.
У ході розгляду справи судом також з’ясовано, що позивачем відображено у складі витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 2012-2014 роки придбання послуг із будівництва будівель громадсько-адміністративного та побутового призначення на житловому масиві "Нова Богданівка" у селі Богданівка Броварського району Київської області на загальну суму 2804691,00 грн.
Також до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ПП "Палас Сервіс" за період із лютого 2012 року по листопад 2014 року на загальну суму ПДВ у розмірі 560938,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що, згідно з базою даних "Податковий блок", не встановлено у ПП "Палас Сервіс" трудових та виробничих ресурсів для надання будівельно-монтажних робіт на суму 2804691,00 грн. Як доказ даного висновку в акті перевірки наводяться дані чисельності працюючих від 1 до 7 чоловік у різні періоди. Проте, звітність ПП "Палас Сервіс" щодо чисельності працюючих не може автоматично свідчити й про відсутність у нього виробничих ресурсів, складських приміщень, як це зазначено в акті перевірки.
Доводи відповідача про проведення обриву постачання придбання послуг, товарів направлених на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, не мають реального характеру, суд також вважає безпідставними.
Перевіркою не досліджувалося виконання податкових зобов'язань ПП "Палас Сервіс" та не доведено факту отримання податкової вигоди учасниками господарських операцій.
Необґрунтованими суд також вважає доводи відповідача, що у постачальників ПП "Палас Сервіс" відсутня достатня кількість працюючих, адже в акті перевірки відсутні дані про постачальників ПП "Палас Сервіс" та чисельність працюючих у них.
До того ж, відсутність у ПП "Палас Сервіс" об'єктивної можливості виконати певні обсяги робіт в силу відсутності трудових ресурсів помилково розцінено відповідачем як достатнє спростування реальності господарських операцій.
Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій у процесі виконання робіт. Норми податкового законодавства не ставлять право платника на формування податкового кредиту та валових витрат у залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка робіт постачальником. Аналогічною є позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в ухвалі від 04 березня 2014 року К/9991/27474/12, постанові від 30 жовтня 2013 року К/800/37821/13, ухвалі від 11 березня 2015 року К/9991/74233/12.
Суд зазначає, що ПП "Палас Сервіс" має ліцензію на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, серії АВ №587394, що дійсна із 08 червня 2011 року до 08 червня 2014 року.
Відповідно до Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2007 року №1396, ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).
Кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку.
Суб'єкт будівельної діяльності подає або надсилає поштою до органу ліцензування заяву про видачу ліцензії. До заяви також додаються відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт, про виконані заявником будівельно-монтажні роботи за формою, яка визначається ліцензійними умовами провадження будівельної Діяльності.
Орган ліцензування проводить перевірку поданих документів з використанням державних реєстрів відповідно до законодавства.
Орган ліцензування розглядає подану заяву і протягом 10 робочих днів з дня її надходження надсилає матеріали до ліцензійної комісії.
Ліцензійна комісія розглядає протягом 10 робочих днів документи з метою встановлення їх відповідності ліцензійним умовам та готує висновок.
Орган ліцензування на підставі висновку ліцензійної комісії приймає протяг семи робочих днів з дати його надходження рішення про видачу ліцензії із визначенням у додатку до ліцензії переліку робіт про що письмово повідомляє заявника.
У разі подання ліцензійною комісією висновку про невідповідність поданих суб'єктом будівельної діяльності документів ліцензійним умовам та неспроможність виконувати роботи згідно з поданим переліком орган ліцензування приймає протягом трьох робочих днів з дня отримання висновку рішення про відмову у видачі ліцензії, про що письмово повідомляє заявника.
Тобто, перевірка спроможності суб’єкта господарювання здійснювати господарську діяльність у будівництві, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури, відноситься до повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів при видачі відповідної ліцензії.
Наявність зазначеної ліцензії у суб'єкта господарювання є відповідною гарантією для підприємства-замовника відповідності підприємства-виконавця необхідним вимогам.
Як свідчать укладені між позивачем та ПП "Палас Сервіс" договори підряду, більшість із них стосувалися спорудження трьох житлових будинків II черги житлового масиву "Нова Богданівка" у селі Богданівка Броварського району Київської області. Станом на дату проведення перевірки такі будинки завершені будівництвом, що підтверджується деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації.
У матеріалах справи міститься копія постанови про закриття кримінального провадження від 29 липня 2015 року, зі змісту якої вбачається, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100060000137 від 18 червня 2015 року, щодо умисного ухилення від сплати податків службовими особами позивача, закрито у зв’язку із відсутністю у їх діях складу кримінального правопорушення.
Підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань став акт перевірки.
Отже, підсумовуючи усе вище викладене та зважаючи на наявність у матеріалах справи копій первинних документів, якими, за переконанням суду, підтверджується реальність господарської діяльності позивача, суд прийшов до висновку про протиправність оскаржуваних рішень та, як наслідок, наявність підстав для їх скасування.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 25 травня 2015 року №4826552201.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 30 липня 2015 року №33026552202.
4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" (код ЄДРПОУ 34882504) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39669867).
Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Судове рішення № 52569623, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 20.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14554/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: