У Х В А Л А
16 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О., розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2015 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про захист прав на пенсійне забезпечення,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 вересня 2015 року залишив без змін ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року про повернення апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1090а15) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
В оскарженому рішенні суд касаційної інстанції посилався на статтю 3 Закону № 3674-VI, яка містить перелік об'єктів, з яких справляється судовий збір, та перелік тих, з яких не справляється. За пунктом 13 цієї статті одним з об'єктів, з яких судовий збір не справляється, є позовні заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним и рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, <...> органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Правовий висновок Верховного Суду України від 30 червня 2015 року, сформульований у справі № 21-1090а15, стосувався інших правовідносин. Зокрема, в його основі лежать інші обставини та правова оцінка їх суду касаційної інстанції, відповідно до якої за подання адміністративного позову про оскарження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та при оскарженні судових рішень у цих справах у касаційному порядку судовий збір відповідно до пункту 23 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI сплаті не підлягає.
З наведеного висновується, що заява не містить необхідного обґрунтування підстав, за яких за законом справа може бути допущена до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про захист прав на пенсійне забезпечення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2015 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: І.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Судове рішення № 52567706, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 16.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1423/11435/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: