Ухвала суду № 52565972, 12.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2564/2015 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Волкова С.Я.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Глиняного В.П., Масенка Д.Є.,

при секретарі судового засідання Ковбі А.В.,

з участю:

прокурора Галайби О.О.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваногоОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволеноклопотання слідчого СВ Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві Барабаша О.М., яке погоджене із заступником прокурора Печерського району міста Києва Гіренком В.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 год. 00 хв. 30 жовтня 2015 року, без визначення розміру застави, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, громадянина України, з середньоютехнічною освітою, який тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 294, ч. 3 ст. 345 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 подав в інтересах підозрюваногоОСОБА_2 апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтовано, просить її скасувати і застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. На думку апелянта, повідомлення про підозру, яке вручене ОСОБА_2, не містить чітких вказівок, які саме дії останнього, що були вчинені 31 серпня 2015 року о 13 год. 30 хв. біля будівлі Верховної Ради України, підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 345, ч. 2 ст. 294 КК України. Також автор апеляції вказує, що під час розгляду клопотання свідки та потерпілі не допитувалися і слідчий суддя не досліджував фактичні дані, які викладені у протоколах допиту цих свідків.

Далі в апеляційній скарзі захисник зазначає, що 31 серпня 2015 року в період часу з 11 год. 42 хв. до 13 год. 00 хв. ОСОБА_2 знаходився вдома у свого друга, звідки дістатися до будівлі Верховної Ради України за 30 хвилин неможливо. Крім того, апелянт звертає увагу, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є працівниками міліції, в своїх показаннях не вказали безпосередньо на ОСОБА_2, як на особу, що вчинила вказані у підозрі протиправні дії. При цьому захисник вказує на порушення ст. 228 КПК України, оскільки, на його думку, протоколи впізнання за фотознімками від 01 вересня 2015 року не містять відомостей, що слідчим попередньо з'ясовано у свідків, за якими ознаками вони можуть впізнати підозрюваного. Крім того, апелянт запевняє, що протокол затримання ОСОБА_2 не містить інформації про місце та підстави затримання, імен осіб, що здійснювали затримання, посилань на свідчення очевидців та потерпілих або на сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, що вказують на те, що ОСОБА_2 станом на час, про який зазначається в підозрі, вчинив кримінальне правопорушення.

Скаржиться апелянт також на необґрунтованість затримання ОСОБА_2 і порушенням права останнього на захист несвоєчасним забезпеченням підозрюваному участі захисника. При цьому в доповненнях до апеляційної скарги захисник вказує на спричинення ОСОБА_2 працівниками міліції тілесних ушкоджень після затримання, у зв'язку з чим слідчим суддею протокольно було ухвалено рішення про судово-медичне обстеження підозрюваного, однак воно не було виконано.

І останнє, на що посилається автор апеляції, так це на недоведеність органами досудового розслідування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і стверджує, що слідчим суддею безпідставно не обрано ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВПечерського РУ ГУМВС України в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100060005672 від 31 серпня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 345, ч. 2 ст. 294 КК України, тобто відповідно за ознаками умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків і за ознаками організації та активної участі у масових заворушеннях, що супроводжувалось насильством над особами, опором представникам влади із застосуванням інших предметів, які використовувалися як зброя, що призвело до інших тяжких наслідків.

31серпня 2015 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. ст. 208 - 211 КПК України.

01 вересня 2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 345, ч. 2 ст. 294 КК України.

02 вересня 2015 року слідчий СВ Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві Барабаш О.М., за погодженням із заступником прокурора Печерського району міста Києва ГіренкомВ.В., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 345, ч. 2 ст. 294 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків або інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2015 року дане клопотання слідчого було задоволено та щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 год. 00 хв. 30 жовтня 2015 року включно, без визначення розміру застави.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч ствердженням сторони захисту, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 294, ч. 3 ст. 345 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Зокрема, такими даними, окрім протоколу затримання ОСОБА_2, є протоколи допитів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і пред'явлення останнім особи для впізнання за фотознімками, в яких вказані свідки, всупереч доводів апелянта, прямо вказали, кожен окремо, на ОСОБА_2 як на особу, яка 31 серпня 2015 року приймала активну участь у масових заворушеннях біля будівлі Верховної Ради України, а саме знаходився в натовпі мітингувальників, з якого кидали шашки, взривпакети та інші предмети в бік працівників міліції.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 294, ч. 3 ст. 345 КК України. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що доводи апелянта про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри є безпідставними.

Щодо незаконності затримання ОСОБА_2, на яке міститься посилання в апеляційній скарзі, то з матеріалів провадження колегія суддів таких даних не вбачає, як і даних про порушення права підозрюваного на захист, оскільки з моменту складання протоколу про затримання ОСОБА_2 останній був забезпечений участю захисника ОСОБА_7, а слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалив рішення про судово-медичне обстеження ОСОБА_2, яке повинно бути виконаним. Тому у колегії суддів відсутні підстави для постановлення ще однієї ухвали про проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_2, як того просить в доповненнях до апеляційної скарги сторона захисту, оскільки таке рішення вже існує і у випадку його невиконання мають бути вжиті відповідні заходи, направлені на притягнення винних до відповідальності.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на суспільну небезпечність самих кримінальних правопорушень, у скоєнні яких він підозрюється.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Зокрема, хоча в матеріалах провадження і містяться дані про те, що ОСОБА_2 приймав активну участь у масових заворушеннях, однак вагомих доказів, що він безпосередньо сам застосовував насильство чи внаслідок його дій була спричинена загибель людини, стороною обвинувачення не надано.

У зв'язку з вищевказаним при застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути визначений розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Таким чином, виходячи з положень ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а саме скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні ОСОБА_2 розміру застави колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому колегія суддів вважає доцільним визначити ОСОБА_2 заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 365400 гривень, оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання процесуальних обов'язків, які покладаються на підозрюваного.

У зв'язку із вирішенням колегією суддів питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 саме такого запобіжного заходу, тобто застави як альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, то не можуть бути задоволені клопотання народних депутатів України ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, всього 7 осіб, які були подані до суду апеляційної інстанції, про передачу ОСОБА_2 їм на особисту поруку.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві Барабаша О.М., погоджене із заступником прокурора Печерського району міста Києва Гіренком В.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 год. 00 хв. 30 жовтня 2015 року, без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоюклопотання слідчого СВ Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві Барабаша О.М., погоджене із заступником прокурора Печерського району міста Києва Гіренком В.В., прозастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 жовтня 2015 року.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 365400 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурората слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваномуОСОБА_2, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

В.М. Лашевич В.П. Глиняний Д.Є. Масенко