Постанова № 52561873, 20.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа№ 910/8947/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Баранця О.М.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом - Гуринець В.О.

від відповідача за первісним позовом - Юніна С.П.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 (суддя - Сівакова В.В.)

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія

"Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна

електрична станція"

про зміну договору № 53-123-08-14-01120 від 22.12.2014

за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція"

до Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи"

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 по справі №910/8947/15 в задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" відмовлено повністю.

Зустрічний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", задоволено повністю.

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", вчинити певні дії, а саме виконати умови договору № 53-123-08-14-01120 від 22.12.2014 про постачання товару, відповідно до специфікації № 1.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", 1218 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015, у складі колегії суддів: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А., прийнято апеляційну скаргу до розгляду з призначенням 20.10.2015.

28 вересня 2015 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. на лікарняному, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25, п.2.2., п. 2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду затверджених рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/8947/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015, колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

В судове засідання 20.10.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

22 грудня 2014 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (покупець) та Приватним акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" (покупець) укладено договір на постачання товару № 53-123-08-14-01120 (далі - договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар, у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2013.

Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість товару складає 168144,02 грн., крім того ПДВ 20% 33 628,81 грн. Загальна сума договору 201772,83 грн.

Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги апелянт зазначає, що в зв'язку зі значною затримкою підписання Договору зі сторони відповідача, а саме 22.12.2014, тоді як зі сторони позивача Договір підписано 02.12.2014, постачальник не міг вчасно виконати свої зобов'язання за договором. Крім того, в зв'язку зі значним зростанням курсу долару США в 2015 році, ціна товару значно зросла, в зв'язку з чим позивач просить внести зміни до Договору, в частині ціни та строків поставки.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, частиною 1-2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, законодавство чітко визначає порядок внесення змін до договору, та передбачає, що таке внесення має відбуватися лише за згодою сторін угоди, а у випадку, коли певної згоди не досягнуто, заінтересована сторона вправі звернутися до суду, при умові одночасного існування чотирьох умов.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Колегія суддів звертає увагу, що при укладенні спірного договору та беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним.

Зміна курсу долару США по відношенню до гривні не свідчить про істотну зміну обставин, в розумінні положень ст. 652 Цивільного кодексу України, відносно договору поставки продукції.

Згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що при укладанні Договору поставки продукції, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо неможливості поставити товар з вини відповідача за первісним позовом з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 3.1. Договору постачання здійснюється у грудні 2014.

Проте, позивач за первісним позовом, не поставив товар, у строки визначені Договором, посилаючись на те, що відповідач підписав Договір із затримкою.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір датовано 22.12.2015, в той же час, біля підпису представника та штампу Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" в Договорі міститься відмітка 02.12.2014.

В той же час, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із претензіями щодо затримки підписання Договору.

08 квітня 2015 року постачальник надіслав на адресу покупця лист № 2403/1 від 30.03.2015 разом з підписаним проектом додаткової угоди № 1 від 30.03.2015 до договору щодо викладення специфікації № 1 в новій редакції (змінено вартість товару) та встановлення іншого строку поставки товару, зокрема до 30.05.2015. При цьому посилаючись на те, що товар, який підлягає поставці за договором є іноземного виробництва, що імпортується постачальником з-за кордону, тому його вартість залежить від курсу гривні до долару США, розмір якого змінився та значно виріс у порівняні з курсом на дату укладення договору. Також вказує на те, що з 2015 року введений додатковий імпортний збір на вид товару, що підлягає поставці.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського щодо безпідставності невиконання позивачем за первісним позовом умов Договору на постачання товару № 53-123-08-14-01120 від 22.12.2014 на протязі 3 місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що бездіяльність позивача щодо невиконання умов Договору та настання несприятливих наслідків у вигляді збільшення ціни товару, є наслідком бездіяльності самого позивача та залежала від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Згідно з вимогами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 2.3. договору визначено, що після підписання договору сума договору (ціна товару) зміні не підлягає.

Посилання апелянта на введений додатковий імпортний збір на вид товару, який обумовлено Договором, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки Закон України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» набрав чинності 25.02.2015, в той час як поставка мала відбутись в грудні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору постачання здійснюється у грудні 2014 року, автотранспортом постачальника на умовах DDR (м. Южноукраїнськ), Миколаївської області відповідно до Правил Інкотермс-2010. Вантажоодержувач - м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, ЮУВ ВП "Складське господарство".

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що доказів поставки товару відповідачем за зустрічним позовом не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 по справі №910/8947/15 без змін.

Матеріали справи №910/8947/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.10.2015