Ухвала суду № 52561722, 20.10.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"20" жовтня 2015 р. Справа № 926/1475/15

За позовом Приватного підприємства "Світвуд Україна"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення попередньої оплати 806885,00 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю від 10.09.2015р.;

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Світвуд Україна" звернулось з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення попередньої оплати в сумі 806885,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 21.08.2012р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу обладнання №01/09, згідно якого відповідач (Продавець по договору) зобовязався продати, а позивач (Покупець по договору) придбати обладнання для деревообробної галузі на загальну суму 2625517 грн. Договором також було встановлено, що покупець повинен здійснити часткову попередню оплату товару в строк до 20.08.2013р. у розмірі не менше 25% від визначеної в договорі ціни, після чого продавець зобовязується здійснити передачу обладнання покупцю протягом одного місяця. Далі позивач вказує, що на виконання умов укладеного між сторонами договору з 21.08.2012р. по 14.06.2013р. в якості попередньої оплати за обладнання на розрахункові рахунки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 сплатив кошти в розмірі 806885грн. (що підтверджується копіями банківських виписок, що знаходяться в матеріалах справи), що становить понад 25% від суми, яка була зазначена в договорі. Однак, відповідач умови укладеного між сторонами договору не виконала, а саме передачу обладнання не здійснила. Позивач стверджує, що з метою врегулювання спору 07.08.2013р. відповідачу було направлено претензію з вимогою повернути грошові кошти, однак відповідач залишила її без відповіді та задоволення. У звязку з вищезазначеним, позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 806885,00 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.09.2015р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 24.09.2015р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.09.2015р. розгляд справи відкладено на 07.10.2015р.

07.10.2015р. представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якому останній просить забезпечити позов Приватного підприємства "Світвуд Україна", шляхом накладення арешту на грошові суми, що належить відповідачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, що знаходяться на будь-яких розрахункових рахунках відкритих на імя ОСОБА_1 в будь-якій банківській чи фінансовій установі України, в тому числі на розрахункових рахунках відкритих в Центральній філії ПАТ «Кредобанк» №2605901412400, №2600401412400, МФО 325365.

У судовому засіданні 07.10.2015р. відкладено розгляд заяви позивача про забезпечення позову до наступного судового засідання та оголошено перерву до 20.10.2015р.

На призначений день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві, просив задовольнити подану заяву про забезпечення позову.

Відповідач у судове засідання не зявився, явку своїх представників не забезпечив, однак 20.10.2015р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області від представника відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю забезпечити явку у судове засідання.

В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), що є у відповідача на момент предявлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, що в подальшому може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, господарський суд відмовляє в її задоволені виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарський суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, а також із власної ініціативи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вирішення питання про наявність чи відсутність зазначених обставин є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об'ємі.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. N16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до статті 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач імовірність настання наведених вище обставин не наводить, доказів в підтвердження своєї заяви не подав, отже підстав для задоволення зазначеної заяви суд не вбачає.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Суддя М.О. Гурин