Рішення № 52561330, 15.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015р. Справа№ 914/2312/15

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача - 1: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача - 2: Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова, м. Львів

про: стягнення 76 064,47 грн. та розірвання договору оренди нерухомого майна №Г-8426-12 від 31.08.2012 р.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 договір про надання адвокатської допомоги №б/н від 29.07.2015 року,

відповідача -1: ОСОБА_3 дов. №2302-вих-2039 від 07.09.2015 року,

відповідача - 2: ОСОБА_4 представник за довіреністю (довіреність в матеріалах справи).

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про стягнення 76 064,47 грн. та розірвання договору оренди нерухомого майна №Г-8426-12 від 31.08.2012 р. Ухвалою від 14.07.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.07.2015р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.07.2015 р. залучено до участі у даній справі в якості відповідача - 2 - Комунальну 1-шу стоматологічну поліклініку м. Львова (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 24, ідентифікаційний код 01984300).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.07.2015 р. прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх. №3973/15).

Через канцелярію суду за вх. №4260/15 від 22.09.2015 року представник позивача подав заяву про зміну немайнової вимоги та зменшення розміру майнових вимог, в якій просить:

« 1. Визнати недійсним договір оренди №Г-8426-12 приміщення, загальною площею 34,2 м2 , що знаходиться за адресою: м. Львів, прос. Шевченка, 24, укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1;

2. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625 на рахунок ФОП ОСОБА_5 безпідставно отриманні кошти в загальній сумі 3560,63 грн. (три тисячі пятсот шістдесят гривень шістдесят три копійки);

3. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625, на рахунок ФОП ОСОБА_5 збитки у розмірі 38 870,77 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят гривень сімдесят сім копійок);

4. Стягнути з Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова, ідентифікаційний код юридичної особи 01984300, на рахунок ФОП ОСОБА_5 безпідставно отриманні кошти у розмірі 56 363,66 грн. (пятдесят шість тисяч триста шістдесят три гривні шістдесят шість копійок);

5. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625, на рахунок ФОП ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 1 987,33 грн. (тисячу девятсот вісімдесят сім гривень тридцять три копійок)».

В судове засідання 22.09.2015 р. представник відповідача - 1 зявився, позов не визнає із підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали суду виконав частково.

В судове засідання 22.09.2015 р. представник відповідача - 2 не зявився, вимоги ухвали суду виконав частково.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з Правилами надання послуг поштового звязку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. №1155, належним доказом направлення копії позовної заяви у справі є бланк опису вкладення, який згідно частини 2 пункту 28 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник обєкта поштового звязку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

За приписами п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 року недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.

Наявність на позовній заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати, і підлягає поверненню. Такі ж наслідки настають, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя-шоста статті 28 ГПК), і на ці документи немає посилання в заяві.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

У разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Не може вважатися належним доказом надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів проставлена на позовній заяві відмітка іншої сторони, якщо у цій відмітці не зазначено, ким саме прийнято копію позовної заяви.

Крім цього суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 3.11 та п.3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 року ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

При дослідженні матеріалів заяви про зміну немайнової вимоги та зменшення розміру майнових вимог №б/н (вх. №4260/15 від 22.09.2015 р.) було встановлено, що позивач не направив у встановлених порядку заяву з додатками відповідачу, та що заява про уточнення позовних вимог не відповідає вимогам ст. 54, 57 ГПК України.

Зважаючи на те, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві-2 копії заяви з додатками, а також на те, що заява вх. №4260/15 від 22.09.2015 року не відповідає вимогам ст. 54, 57 ГПК України, то заява та додані до неї документи згідно п. 3 та п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню без розгляду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.09.2015 р. повернено заяву про зміну немайнової вимоги та зменшення розміру майнових вимог №б/н (вх. №4260/15 від 22.09.2015 р.) та долучені до неї додатки без розгляду - позивачу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.09.2015 р. продовжено строк розгляду справи з 01.10.2015 року на 15 календарних днів і відкладено розгляд справи на 06.10.2015 року.

Через канцелярію суду за вх. №4257/15 від 28.09.2015 року представник позивача подав заяву про зміну немайнової вимоги та зменшення розміру майнових вимог, в якій просить:

« 1. Визнати недійсним договір оренди №Г-8426-12 приміщення, загальною площею 34,2 м2 , що знаходиться за адресою: м. Львів, прос. Шевченка, 24, укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1;

2. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625 на рахунок ФОП ОСОБА_5 безпідставно отриманні кошти в загальній сумі 3560,63 грн. (три тисячі пятсот шістдесят гривень шістдесят три копійки);

3. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625, на рахунок ФОП ОСОБА_5 збитки у розмірі 38 870,77 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят гривень сімдесят сім копійок);

4. Стягнути з Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова, ідентифікаційний код юридичної особи 01984300, на рахунок ФОП ОСОБА_5 безпідставно отриманні кошти у розмірі 56 363,66 грн. (пятдесят шість тисяч триста шістдесят три гривні шістдесят шість копійок);

5. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625, на рахунок ФОП ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 1 987,33 грн. (тисячу девятсот вісімдесят сім гривень тридцять три копійок)».

В судове засідання 06.10.2015 р. представник позивача зявився, просить прийняти заяву (вх. №4257/15 від 28.09.2015 року) позов підтримав із врахуванням заяви (вх. №4257/15 від 28.09.2015 року), просить її задоволити, вимоги ухвали суду виконав частково.

В судове засідання 06.10.2015 р. представник відповідача - 1 зявився, позов не визнає із підстав викладених у відзиві (вх. №42668/15 від 06.10.2015 р.) та в поданому попередньому відзиві, що міститься в матеріалах справи, вимоги ухвали суду виконав частково.

В судове засідання 06.10.2015 р. представник відповідача - 2 зявився, вимоги ухвали суду виконав частково.

У вирішенні спору покладається на рішення суду.

Представники відповідача у прийнятті до розгляду заяви позивача за вх. №4257/15 від 28.09.2015 року покладаються на розсуд суду.

У пункті 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК України.

Суд, розглянувши заяву позивача про зміну немайнової вимоги та зменшення розміру майнових вимог (вх. №4257/15 від 28.09.2015 р.) у даній справі вважає за доцільне прийняти її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.10.2015 р. прийнято до розгляду заяву позивача про зміну немайнової вимоги та зменшення розміру майнових вимог (вх. №4257/15 від 28.09.2015 р.) у даній справі.

Через канцелярію суду за вх. №4634/15 від 12.10.2015 року представник позивача подав заяву про збільшення розміру майнових вимог, в якій просить:

« 1. Визнати недійсним договір оренди №Г-8426-12 приміщення, загальною площею 34,2 м2 , що знаходиться за адресою: м. Львів, прос. Шевченка, 24, укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 з моменту його укладення;

2. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625 на рахунок ФОП ОСОБА_5 кошти в загальній сумі 3560,63 грн. (три тисячі пятсот шістдесят гривень шістдесят три копійки);

3. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625, на рахунок ФОП ОСОБА_5 збитки у розмірі 39621,52 (тридцять девять тисяч шістсот двадцять одна гривня пятдесят дві копійки);

4. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625, на рахунок ФОП ОСОБА_5 відсотки за користування коштами у розмірі 733,65 грн.

5. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи №25558625, на рахунок ФОП ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 848,96 грн.

6. Стягнути з Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова, ідентифікаційний код юридичної особи 01984300, на рахунок ФОП ОСОБА_5. кошти у розмірі 56 363,66 грн. (пятдесят шість тисяч триста шістдесят три гривні шістдесят шість копійок);

7. Стягнути з Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова, ідентифікаційний код юридичної особи 01984300, на рахунок ФОП ОСОБА_5 відсотки за користування коштами у розмірі 16604,35 грн.

8. Стягнути з Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова, ідентифікаційний код юридичної особи 01984300, на рахунок ФОП ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 1411,84 грн.

В судове засідання 13.10.2015 року представник позивача просить прийняти дану заяву до розгляду і задоволити позов.

В судове засідання 13.10.2015 року представники відповідача 1- та 2 у прийнятті до розгляду заяви позивача за вх. №4634/15 від 12.10.2015 року покладаються на розсуд суду.

У пункті 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК України.

Суд, розглянувши заяву позивача про збільшення розміру майнових вимог (вх. №4634/15 від 12.10.2015 р.) розцінює її як заяву про зміну предмету позову, у даній справі та прийняв її до розгляду, як заяву про зміну предмету позову, оскільки згідно ст. 22 ГПК України це є процесуальним правом сторони та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і реалізоване позивачем до початку розгляду судом справи по суті.

Рух справи відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 15.10.2015 р. судом оголошено перерву до 15.10.2015 року.

Через канцелярію суду 15.10.2015 р. представником позивача подано заяву про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача - 1 відсотків за користування коштами у розмірі 733,65 грн. та про стягнення з відповідача -2 відсотків за користування коштами у розмірі 16604,35 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача 1 та відповідача - 2 пропорційно до задоволених вимог.

В судове засідання 15.10.2015 р. представник відповідача - 1 зявився, позов не визнає із підстав викладених у відзиві (вх. №42668/15 від 06.10.2015 р.) та в поданому попередньому відзиві від 30.07.2015 року, що міститься в матеріалах справи, вимоги ухвали суду виконав частково. Просить в позові відмовити.

В судове засідання 15.10.2015 р. представник відповідача - 2 зявився, вимоги ухвали суду виконав частково. Позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості визнає. В задоволені решти позовний вимог просить відмовити.

В судовому засіданні 15.10.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

31.08.2012 р. на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 15.08.2012 р. №52-А між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (позивач у справі) та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (відповідач 1 у справі) укладено договір оренди приміщення №Г-8426-12 (надалі Договір), з індексом приміщення 8-1 8-2 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІта ЕО» від 24.02.2006 р. загальною площею 34,2 м. кВ., що знаходиться за адресою: м. Львів, прос. Шевченка, 24 та знаходиться на балансі Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова (відповідач 2 у справі).

Відповідно до п. 3.1. Договору, приймання передача обєкта оренди здійснюється орендарем та орендодавцем в особі балансоутримувача і оформлюється актом приймання передачі.

Згідно п. 4.1. Термін дії договору оренди визначений з 31 серпня 2012 року до 30.06.2015 р. включно.

Згідно п. 3.2. та п.3.3. Договору, 04.09.2012 р. було підписано акт приймання передачі, відповідно до якого відповідач 2 з здав, а позивач прийняв нежитлове приміщення (інд. 8-1, 8-2) за адресою м. Львів, прос. Шевченка, 24 загальною площею 34,2 кв.м.

Пунктом 4.3. Договору, сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

05.10.2013 р. та 23.04.2014 р., позивачем на адресу відповідача 1 було надіслано претензію про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням, про те, що позивачем не використовується приміщення відповідно до мети з якою укладався договір, а саме для розміщення рентгенологічного кабінету, в звязку з тим, що це приміщення знаходилось і знаходиться в оренді ПАТ «Львівобленерго» по договору оренди, який уже діяв на той час, коли укладався договір між позивачем та відповідачем - 1.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.05.2010 року між відповідачем 1 та ВАТ «Львівобленерго» було укладено договір оренди № Г-7528-10 та 21.01.2015 року було укладено між відповідачем 1 та ПАТ «Львівобленерго» договір оренди № Г-9377-15, згідно яких орендарю ПАТ «Львівобленерго» (попередня назва ВАТ «Львівобленерго»), згідно яких відповідач -1 отримував орендну плату від ПАТ «Львівобленерго», за орендовані приміщення

з індексом приміщення 8-1, 8-2 загальною площею 34,2 м. кв., що знаходиться за адресою м. Львів, прос. Шевченка, 24, тобто за оренду приміщення , які по спірному договору у даній справі передавались ФОП ОСОБА_5

З моменту укладення договору позивача з відповідачем -1 31.08.2012 року №Г-8426-12, відповідач -1 отримував орендну плату від позивача згідно виставлених рахунків відповідачем 1 та відповідачем 2, докази містяться в матеріалах справи та не заперечуються відповідачем -1 та відповідачем 2, але позивач не мав змоги займати орендоване приміщення по даному договору,в звязку із передачею ще у 2010 році цього приміщення в оренду ПАТ «Львівобленерго». Це не заперечується представниками сторін в судовому засіданні.

Починаючи з жовтня 2012 р. та до січня 2015 р. позивачем на підставі виставлених відповідачем 2 рахунків, було сплачено 2 597,84 грн. земельного податку та 53 765,82 грн. орендної плати.

З лютого 2014 р. до кінця квітня 2015 р. сплачено позивачем відповідачу1 3 560,63 грн., згідно виставлених рахунків по Договору оренди приміщення №Г-8426-12 відповідачем 1.

Крім основної заборгованості в сумі 3 560,63 грн., яку просить позивач стягнути з відповідача 1 та 56 363,66 грн. орендної плати та земельного податку, які просить позивач стягнути з відповідача 2, позивач просить стягнути з відповідача 1 - 39 621,52 грн. збитки, які він поніс від знецінення гривні в звязку із інфляційними процесами в звязку із визнанням договору оренди недійсним з моменту його укладення з вини відповідача 1 та судові витрати пропорційно до задоволених вимог покласти на відповідача 1 та відповідача 2. Просить визнати договору оренди №Г-8426-12 від 31.08.2012 року недійсним з моменту його укладення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як стверджує позивач, спірний договір №Г-8426-12 від 31.08.2012 р. є недійсним , оскільки відповідач -1 укладаючи Договір з позивачем, вже передав на той час приміщення (обєкт оренди) в оренду іншому орендарю (ПАТ «Львівобленерго») і підписавши спірний договір порушив норми цивільного законодавства.

Таким чином позивач фактично був позбавлений можливості використовувати вказані приміщення (обєкт оренди) за умовами договору оренди від 31.08.2012р. №Г-8426-12.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки на момент укладення спірного договору оренди, приміщення, яка передавалось в оренду позивачу, фактично перебувало у користуванні іншої юридичної особи (іншого орендаря ПАТ «Львівобленерго»), даний договір з вини відповідача 1 не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме на використання позивачем приміщень з індексом приміщення 8-1, 8-2 загальною площею 34,2 м. кв., що знаходиться за адресою м. Львів, просп. Шевченка, 24, згідно умов договору від 31.08.2012 року №Г-8426-12 за їх призначенням.

Факт укладення договору оренди відповідачем-1 іншим орендарем, а саме з ПАТ «Львівобленерго» на приміщення з інд. 8-1, 8-2 загальною площею 34,2 м2 , що знаходились на балансі відповідача-2 в той час за адресою просп.. Шевченка, 24 в м. Львові та користування цими приміщеннями ПАТ «Львівобленерго» на час укладення договору оренди 31.08.2012 року з позивачкою та неможливість її у звязку з цим використовувати обєкт оренди за цільовим призначенням, згідно укладеного з нею договору, представники відповідача 1 та відповідача 2 не заперечили і не спростували в судових засіданнях.

А відтак позовна вимога про визнання недійсним договору №Г-8426-12 від 31.08.2012 року з моменту його укладення підлягає до задоволення.

Щодо вимог позивача по застосування наслідків недійсності правочину, то вони підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що за весь час дії договору він регулярно та належним чином здійснював оплату за орендовані приміщення, докази містяться в матеріалах справи та не заперечуються відповідачем 1 та відповідачем 2. Суми здійсненних платежів позивачем відповідачу 1 та відповідачу-2 сторони сторони підтвердили у заявлених сумах.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 179 ГК України, вказує, що майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача -1 суми в розмірі 3560,63 грн. та стягнення з відповідача 2 суми в розмірі 56 363,66 грн. сплачених позивачем за договором оренди №Г-8426-12 від 31.08.2012 року, в звязку із визнанням його судом недійсним з моменту укладення, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, на користь ФОП ОСОБА_5 збитки у розмірі 39621,52 грн. то суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд розцінює вказані позивачем збитки як інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача -1 39621,52 грн. інфляційних втрат обґрунтованими та такими що підлягають до стягнення з відповідача 1 на користь позивача в сумі 1 503,48 грн. та з відповідача 2 38 118,04 грн. згідно проведених судом розрахунків за період з 11.03.2013 року по 21.09.2015 року відповідно до отриманих від позивача коштів, згідно виставлених рахунків, що містяться в матеріалах справи.

Щодо позовних вимог про стягнення з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь ФОП ОСОБА_5 відсотки за користування коштами у розмірі 733,65 грн. та про стягнення з Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова, на користь ФОП ОСОБА_5 відсотки за користування коштами у розмірі 16604,35 грн., то суд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, припиняє провадження у справі, так як через канцелярію суду 15.10.2015 р. представником позивача подано заяву про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача - 1 відсотків за користування коштами у розмірі 733,65 грн. та про стягнення з відповідача -2 відсотків за користування коштами у розмірі 16604,35 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача 1 та відповідача - 2 пропорційно до задоволених вимог. Суд приймає заяву позивача про відмову від частини позовних вимог вх. №4700/15 від 15.10.2015 р.

Судом розяснено представнику позивача зміст ст. 78 та ч. 2 ст. 80ГПК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А відтак, стягненню з відповідача 1 на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2748,08грн., з відповідача -2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 289,39 грн., а решта сума судового збору покладається на позивача.

На підставі викладеного та ст.ст. 12, 22, 33, 43, 44, 49, 78, п. 4 ч. 1, 2 ст. 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження в частині стягнення з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь ФОП ОСОБА_5 відсотки за користування коштами у розмірі 733,65 грн. та про стягнення з Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова, на користь ФОП ОСОБА_5 відсотки за користування коштами у розмірі 16604,35 грн. - припинити.

2. Визнати недійсним договір оренди №Г-8426-12 (нерухомого майна будівель, споруд) приміщень, загальною площею 34,2 м2 , що знаходиться за адресою: м. Львів, прос. Шевченка, 24, укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 з моменту його укладення.

2. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, пл. Галицька, б. 15, м. Львів, ідентифікаційний код 25558625) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (адреса: 79008, м. Львів, вул. Бр. Рогатинців, 18, ідентифікаційний код НОМЕР_1) кошти в загальній сумі 3560,63 грн.), 1503,48 грн. інфляційних втрат та 163,24 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

6. Стягнути з Комунальної 1-шої стоматологічної поліклініки м. Львова (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 24, ідентифікаційний код 01984300) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (адреса: 79008, м. Львів, вул. Бр. Рогатинців, 18, ідентифікаційний код НОМЕР_1) кошти у розмірі 56 363,66 грн. та 38 118,04 грн. інфляційних втрат та 3045,68 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.10.2015 р.

Суддя Долінська О.З.