Рішення № 52560305, 20.10.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.2015 Справа № 905/1654/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

При секретарі судового засідання Сватіковій Д.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1, м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані», м. Донецьк

про стягнення 2 558 465,80 грн.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство «Фінростбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1, м. Одеса звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані», м. Донецьк про стягнення 2558465,80 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №140 від 04.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. порушено провадження по справі №905/1654/15.

Відповідно до листа позивача від 16.09.2015р., що надійшов до канцелярії суду 23.09.2015р. позивач конкретизував позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 2558465,80 грн., у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 2000000,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 558465,80 грн. Суд приймає до уваги лист позивача.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву № 262 від 06.10.2015р., в якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивач не довів факт видачі кредиту, оскільки не надав суду жодної заявки на видачу траншів по кредитній лінії, меморіальний ордер від 04.02.2013р. №TR.33117.415.10 не містить всіх реквізитів первинних документів і як наслідок є недійсним, виписки з особового рахунку не є первинним бухгалтерським документом, а тому не можуть бути належним та допустимим доказом, який фіксує факти здійснення між сторонами у цій справі господарських операцій з надання відповідачу кредитного ліміту у відповідній сумі. Позивачем до матеріалів справи не наданий договір застави рухомого майна, що є невідємною частиною договору № 140 від 04.02.2013р., що за думкою відповідача виключає розгляд судом зазначеного договору, оскільки в розпорядженні суду є частина, а не ціле.

06.10.2015 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про витребування документів у позивача, в якому відповідач просив витребувати у позивача копію кредитної справи, Положення про облікову політику; Інструкцію про проведення розрахункових-касових операцій з юридичними особами; Положення про кредитування юридичних осіб; Положення про кредитний комітет; Протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором №140 віл 04.02.2013р. для долучення їх до матеріалів справи, а також зобовязати позивача надати у судове засідання оригінал кредитної справи для огляду.

16.10.2015р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання №290 про призначення судової економічної експертизи.

Від позивача 20.10.2015р. надійшли пояснення по суті спору від 16.10.2015р., в яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, та просить суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи. Заява позивача підлягає задоволенню, оскільки за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа розглядається за наявними у ній документами.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався та продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, господарський суд встановив, що 04 лютого 2013року між позивачем, Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (банк) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані», м. Донецьк (боржник) укладено кредитний договір № 140 (кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого на умовах визначених цим договором, банк надає боржнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 2000000,00грн, строком користування з 04.02.2013р. по 29.01.2014р. зі сплатою 28% річних.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору надання траншів по кредиту за цим договором проводиться після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів та їх акцепту шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок боржника №26002003000271.980 в Філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ 36460407 або оплати з позичкового рахунку боржника №20623003000140.980 в філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ 36460407 розрахункових документів боржника в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

Боржник повертає кредит в термін до 29.01.2014р. (п. 3.2 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця за фактичні дні користування кредитними коштами по методу факт/факт згідно з затвердженими Національним Банком України Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України: в останній робочий день першого місяця надання кредиту за період з дня виникнення заборгованості по останній календарний день першого місяця користування кредитом; починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну календарну кількість днів користування кредитом (з першого по останній календарний день кожного місяця) від фактичної суми заборгованості за кредитом; в день повернення заборгованості за кредитною лінією в повній сумі проценти нараховуються за період з першого календарного дня місяця по день, що передує дню повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.3.4 кредитного договору).

У пункті 3.5 кредитного договору сторони визначили, що боржник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше 8-го числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а у випадку повного дострокового погашення кредиту в день фактичного погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок № 20689003000140.980 в Філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ 36460407. За період у якому наступає строк погашення кредиту проценти сплачуються не пізніше строку повернення кредиту, указаного в п. 1.1 цього договору. День надходження коштів для остаточного погашення кредиту в розрахунок процентів не враховується.

При несплаті процентів за користування кредитом в строки, встановлені цим договором, заборгованість по процентам переноситься на рахунок прострочених процентів (п.3.6 кредитного договору).

Строк дії цього договору встановлюється від дня його підписання та до повного погашення боржником суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором (п.9.10 кредитного договору).

Суд в ухвалах зобовязував позивача надати оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви для огляду, проте зазначені вимоги суду залишені без виконання.

В матеріалах справи наявна копія кредитного договору №140 від 04.02.2013р. Відповідність зазначеної копії оригіналам підтверджена підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1

Відповідачем не спростовано належними доказами відповідність наданих до матеріалів справи копій документів оригіналам, не доведено фактична наявність невідємних частин договору (договору застави рухомого майна (товарів в обігу)), у звязку з чим суд розглядає справу за поданими копіями та в межах доказів, які були надані сторонами.

За своєю правовою природою договір № 140 від 04 лютого 2013р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

В обґрунтування надання кредитних коштів відповідачу, позивачем до матеріалів справи наданий меморіальний ордер №TR.33117.415.10 від 04.02.2013р. та банківські виписки за підписом головного економіста відділу активних операцій банку ОСОБА_3 та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1

Як свідчать додані до матеріалів справи банківські виписки з позичкового рахунку №20623003000140.980, відкритого для обліку заборгованості за кредитним договором №140 від 04.02.2013р. на поточний рахунок відповідача №26002003000271.980 04.02.2013р. перераховано кредитні кошти в сумі 2000000,00 грн. Проведення зазначеної операції підтверджено меморіальним ордером №TR.33117.415.10 від 04.02.2013р.

Згідно банківських виписок з рахунків №20623003000140.980, №20689003000140.980, №20689993000140.980 відкритих для обліку заборгованості за кредитним договором, підписаних уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1, підпис якого скріплено печаткою банку, заборгованість за кредитом складає 2000000,00 грн., заборгованість за процентами складає 558465,80 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що надані позивачем до матеріалів справи меморіальний ордер та банківські виписки не є належними доказами у справі на підставі наступного.

За приписами п.п. 3, 6 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Приписами п. 5.4. Положення про організацію операційної діяльності в банках України передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Виходячи зі змісту ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, особами, відповідальними за організацію та контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій є головний бухгалтер та керівник.

Як зазначалось вище, до матеріалів справи надані виписки з рахунків обліку, якими позивач підтверджує свої вимоги, підписані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АБ Фінростбанк, який здійснює повноваження органів управління банку у відповідності до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

З урахуванням вищевикладеного, суд приймає банківські виписки з рахунків №20623003000140.980, №20689003000140.980 та №20689993000140.980, як належні докази підтвердження видачі кредиту, а також наявності спірної заборгованості.

Позивач, листом від 16.10.2015 року повідомив суд про те, що до позовної заяви надано належним чином завірена копія меморіального ордеру отриманого за допомогою програмного комплексу бухгалтерського обліку банку, розташованого на компютерних засобах, крім того за твердженням позивача заявки на видачу кредитних коштів залишились на зберіганні у відділенні «ДРУ» АТ «Фінростбанк» розміщеного у м.Донецьк, у звязку з чим позивач позбавлений можливості надати засвідчені копії цих заявок до суду.

За висновками суду, відсутність у меморіальному ордері обовязкових реквізитів та відсутність в матеріалах справи заявок відповідача на видачу кредиту, акцептованих банком не спростовує факт перерахування кредитних коштів відповідачу.

Також матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем зобовязань по сплаті відсотків нарахованих суму отриманого кредиту та у розмірі, встановленому кредитним договором, протягом березня 2013 року червня 2014 року

Таким чином, суд приймає вказані вище документи в їх сукупності, як докази надання кредитних коштів та вважає спростованими заперечення відповідача щодо наявної заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором.

Посилання відповідача на призупинення фінансових операцій на території АТО, запроваджене Постановою НБУ № 466 від 06.08.2014 року, як на підставу неможливості виконання зобовязань, також не може бути прийнята судом до уваги, оскільки відповідно до п. 4 зазначеної постанови, банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування. Таким чином, призупинення діяльності структурних підрозділів банку на окремій території, не перешкоджає клієнтові здійснювати операції за власними рахунками, незалежно від того, що договір про банківський рахунок укладався за місцезнаходженням банківської філії (відділення), діяльність якої не здійснюється не території міста Донецьк. Таким чином, відповідач, не довів неможливість виконання ним своїх зобовязань за кредитним договором через припинення фінансових операцій на території м. Донецька.

Заперечення відповідача щодо неотримання письмових повідомлень від банку не приймається судом до уваги, оскільки строк повернення кредиту на момент подачі позову настав та правових підстав для направлення вимоги про дострокове повернення суми кредиту не має.

Судом також перевірена арифметична відповідність заявлених до стягнення суми боргу за кредитом та відсотками даними бухгалтерського обліку, умовам кредитного договору, та встановлена їх ідентичність та відповідність умовам.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх грошових зобовязань у порядку і строки, передбачені умовами кредитного договору №140 від 04.02.2013р., відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводів позивача, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 2000000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 558465,80 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

06.10.2015 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про витребування документів від позивача, в якому відповідач просив витребувати у позивача копію кредитної справи, Положення про облікову політику; Інструкцію про проведення розрахункових-касових операцій з юридичними особами; Положення про кредитування юридичних осіб; Положення про кредитний комітет; Протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором №140 віл 04.02.2013р. для доручення їх до матеріалів справи. А також відповідач просить зобовязати банк надати у судове засідання оригінал кредитної справи для огляду.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно зі ст.38 ГПК України, сторона, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Проте, вона повинна навести обставини, що перешкоджають їх наданню та зазначити обставини, які можуть підтвердити ці докази. В порушення зазначеного відповідач не надав суду доказів самостійного витребування зазначених документів у позивача, а також не визначив, яким чином внутрішні документи банку впливають правовідносини між позивачем та відповідачем та які обставини можуть бути підтвердженні цими документами, оскільки всі умови викладені у кредитному договорі, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи. В матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, тому суд не вважає за необхідне витребувати копії кредитної справи та її оригіналів для огляду. На підставі вищевикладеного суд відмовляє в задоволенні клопотання.

16.10.2015р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання №290 від 16.10.2015р. про призначення судової економічної експертизи. Відповідач вважає за необхідне поставити перед експертом питання, повязані із встановленням факту наявності заборгованості за кредитним договором, відповідності розрахунку його умовам, розміру застосованої відсоткової ставки та методу її нарахування; встановленням факту виконання сторонами зобовязань за договором; відповідності внутрішнього відображення банком операцій з надання кредиту, нарахуванню та обліку відсотків.

Частиною першою статті 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначається в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідачем не доведено необхідності у призначенні судової економічної експертизи у цій справі, оскільки наявні у справі докази не є суперечливими, власного контррозрахунку позовних вимог відповідач не надав, тому в задоволенні відповідного клопотання суд відмовляє.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1, м. Одеса до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 2000000,00грн. та заборгованості за процентами у розмірі 558465,80 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані» м. Донецьк (83049, місто Донецьк, вул.Воїнська, буд. 16/А, код ЄДРПОУ 36460407) на користь Публічного акціонерного товариства ФІНРОСТБАНК (65104, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) заборгованість за кредитом у розмірі 2000000,00грн., заборгованість за процентами у розмірі 558465,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані» м. Донецьк (83049, місто Донецьк, вул.Воївська, буд. 16/А, код ЄДРПОУ 36460407) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 51169,32 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 20.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде підписаний 21.10.2015р.

Суддя Г.Є. Курило

Повний текст рішення підписано 21.10.2015р.