Рішення № 52560302, 07.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.2015 Справа №905/685/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД», м.Донецьк

до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ

про: стягнення 79947,33грн. заборгованості, 16843,70грн. пені, 13020,99грн. – 3% річних, 48422,25грн. інфляційних.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

07.09.2015р. з 12.05 год. до 12.10 год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД», м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ про стягнення 79947,33грн. заборгованості, 16843,70грн. пені, 13020,99грн. – 3% річних, 48422,25грн. інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір №07797/12-Б від 02.10.2012р. закупівлі товарів (продуктів нафтопереробки рідких) за державні кошти з додатком №1 (Специфікацією), видаткові накладні, довіреність серії ЯНВ №298834 від 16.10.2012р. на отримання цінностей.

До позову додає розрахунки пені, 3% річних та інфляційних (а.с.6-8).

Протягом розгляду справи позивач з клопотанням б/н від 21.08.2015р. надав інформацію ПАТ «Перший український міжнародний банк» про надходження коштів на рахунок позивача від контрагента Головне управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 34898944) за період 02.10.2012р. – 04.08.2015р. (а.с.72-75).

Протягом розгляду справи відповідач надав:

- відзив №04.3-40/2 від 20.07.2015р. на позовну заяву, в якому погодився з існуванням станом на 25.04.2014р. заборгованості в сумі 79947,33грн. за нафтопродукти та просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.48-49). До відзиву додав копії документів на підтвердження свого правового статусу та доказ направлення відзиву позивачу (а.с.50-55);

- відзив №04.3-09/9 від 07.08.2015р., в якому визнав існування станом на 01.08.2015р. заборгованості в сумі 79947,33грн. за нафтопродукти, у стягненні 3% річних, інфляційних та пені просив відмовити (а.с.59-60). До відзиву додав повний пакет документів на підтвердження свого правового статусу та доказ направлення відзиву позивачу (а.с.61-70).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2012р. між Головним управлінням юстиції у Донецькій області (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Параллель-М ЛТД” (Учасник, позивач) було укладено Договір №07797/12-Б закупівлі товарів (продуктів нафтопереробки рідких) за державні кошти (далі – Договір, а.с.9-13).

Наказом Міністерства юстиції України №115/5 від 30.01.2015р. «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» головні управління юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі перейменовані на головні територіальні управління юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (а.с.61).

Таким чином, Замовником за Договором є відповідач у даній справі.

Згідно з п.1.1. Договору позивач зобов’язався надати у 2012 році Замовникові продукти нафтопереробки рідкі (надалі – Товар), зазначені в Специфікації до Договору, а Замовник – прийняти і оплатити Товар.

Пунктом 1.2. Договору сторони узгодили найменування та кількість Товару: Дизельне паливо Perfect Diesel 700л, Бензин А-95 Perfect 27000л, Бензин А-92 Perfect 15500л. та у п.1.3. Договору встановили, що обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Сторони домовились про те, що момент переходу права власності на паливо (факт його продажу), який настає при передачі палива, документально підтверджується видатковою накладною, оформленою між Замовником і Учасником, заповненою відповідно до вимог ст.9 Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Учасник видає Замовнику (представнику Замовника) талони в момент видачі видаткової накладної, інформація про видані талони вказується в цій видаткові накладній (п.1.6.).

Відповідно до п.1.10. Договору Право власності на паливо від Учасника до Замовника переходить в момент підписання сторонами видаткової накладної на паливо. До моменту фактичного відпуску палива Замовнику по талонах паливо знаходиться на зберіганні в Учасника. Початком обчислення строку виконання зобов'язання Учасника відпустити паливо Замовнику по талонах є дата підписання сторонами видаткової накладної на паливо. Передача Замовнику палива зі зберігання без пред'явлення талона не здійснюється.

Згідно з п.3.1., п.3.2. Договору його ціна становить 475060грн., у тому числі ПДВ 79176,67грн. Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

За умовами п.4.1. Договору ціни на паливо, а також його кількість вказуються Учасником у видатковій накладній на паливо, а також у рахунку-фактурі. Замовник здійснює оплату палива через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, за наявності фінансування з Державного бюджету України, але в строк не пізніше 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на паливо (дата підписання збігається з датою її формування). У вартість палива входять вартість послуг зберігання, а також інших витрат Учасника, пов'язаних зі зберіганням і відпуском палива Замовнику по талонах. Пунктом 4.1. Договору також встановлені ціни за одиницю на кожний вид Товару.

Відповідно до абз.2 п.4.3. Договору при здійсненні оплати за паливо Замовник зобов’язаний зазначити у платіжному документі номер і дату відповідної видаткової накладної, номер Договору і дату його підписання, в іншому випадку Учасник має право в односторонньому порядку грошові кошти, що надійшли, зараховувати в рахунок погашення утвореної раніше загальної заборгованості Замовника.

Несвоєчасна оплата Замовником палива через неотримання зі своєї вини оригіналу видаткової накладної та/або рахунку (рахунку-фактури) є простроченням Замовника (п.4.4. Договору).

Відповідно до абз.1, 3 п.7.3. Договору Замовник за прострочення у виконанні зобов'язань по оплаті за паливо сплачує на користь Учасника пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, виходячи з вартості палива, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє від відшкодування збитків, які виникли або можуть виникнути у постраждалої сторони. Строк для нарахування пені складає 6 місяців. Замовник звільняється від сплати будь-яких штрафних санкцій та відшкодування збитків у разі затримки сплати грошових коштів Учаснику, якщо така затримка спричинена відсутністю своєчасного бюджетного фінансування.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012р., а в частині грошових зобов'язань – до повного виконання (п.10.1.).

Розділом 11 Договору встановлені наступні додаткові умови: бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах відповідності бюджетних асигнувань; у разі відсутності бюджетного фінансування у Замовника на зазначені цілі, розрахунки будуть здійснюватись протягом 5 банківських днів з дня отримання фінансування; Замовник зобов'язаний самостійно отримувати у Учасника видаткові накладні, податкові накладні, акти видачі палива зі зберігання й інші документи (п.п.11.2.-11.4.).

Згідно з розділом 12 Договору його невід’ємною частиною є Додаток №1 – Специфікація, якою сторони визначили найменування Товару, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість Товару з ПДВ (а.с.14).

Договір і Специфікація підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками.

На виконання Договору 16.10.2012р. позивачем було передано відповідачу 43200л. нафтопродуктів (дизельне паливо Perfect Diesel – 700л, Бензин А-95 Perfect – 27000л, Бензин А-92 Perfect – 15500л.) на загальну суму 475060грн. (з ПДВ), з яких:

- за видатковою накладною №ВТ-0091673 від 16.10.2012р. – 17500л. на суму 195440грн. (а.с.15),

- за видатковою накладною №ВТ-0091679 від 16.10.2012р. – 25700л. на суму 279620грн. (а.с.16).

На обох видаткових накладних міститься підпис уповноваженої особи та печатка позивача. Відповідач отримав Товар, що підтверджується підписом уповноваженої на отримання цінностей особи відповідача на обох видаткових накладних (а.с.17).

Відповідач здійснив оплату за поставлене пальне з порушенням обумовлених Договором строків оплати та не в повному обсязі.

Заборгованість відповідача за поставлені позивачем 16.10.2012р. за Договором №07797/12-Б від 02.10.2012р. нафтопродукти становить 79947,33грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи: видатковими накладними №ВТ-0091673 та №ВТ-0091679 від 16.10.2012р. (а.с.15, 16), виданою відповідачем довіреністю серії ЯНВ №298834 від 16.10.2012р. на отримання цінностей (а.с.17), підписаним обома сторонами Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 25.04.2014р. (а.с.18), інформацією ПАТ «Перший український міжнародний банк» про надходження коштів на рахунок позивача від контрагента Головне управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 34898944) за період 02.10.2012р. – 04.08.2015р. (а.с.74-75) та не заперечується відповідачем (а.с.48, 59).

Беручи до уваги викладене та приписи ст.ст.525, 526, 530 (ч.1), 692 (ч.ч.1, 2) Цивільного кодексу (далі – ЦК) України, суд визнає вимогу позивача про стягнення 79947,33грн. основного боргу обґрунтованою, документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Предметом позову у даній справі є також вимоги про стягнення 16843,70грн. пені, 13020,99грн. – 3% річних, 48422,25грн. інфляційних.

Щодо стягнення пені.

З наявних у справі документів (а.с.15-18) судом встановлено, що позивач поставив, а відповідач прийняв Товар на умовах Договору, у зв’язку з чим відповідно до приписів ст.ст.526, 530 (ч.1), 692 (ч.ч.1, 2) ЦК України та згідно з п.4.1. Договору Замовник мав здійснити розрахунок за отриманий Товар за наявності фінансування з Державного бюджету України, але в строк не пізніше 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на паливо (дата підписання накладної збігається з датою її формування). Тобто Покупець мав здійснити розрахунок за видатковими накладними №ВТ-0091673 та №ВТ-0091679 від 16.10.2012р. до 15.11.2012р. включно.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 16843,70грн. пені, нарахованої на несплачену суму заборгованості (79947,33грн.) за період 16.11.2014р. – 15.05.2015р.

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу (далі – ГК) України господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, датою настання прострочення боржника (Замовника) і початком для нарахування пені (а також річних та інфляційних) за прострочення виконання зобов'язань за Договором буде 16.11.2012р. щодо обох видаткових накладних.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7.3. Договору сторони встановили, що строк для нарахування пені складає 6 місяців. При цьому встановлений ч.6 ст.232 ГК України порядок обрахування шестимісячного строку сторонами змінено не було.

Отже, виходячи зі змісту ст.232 ГК України та ст.253 ЦК України, умов п.4.1., п.7.3. Договору початком для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань за Договором буде день, наступний за днем, коли вони мали бути виконані, і нарахування пені має тривати протягом шести місяців – а саме за період 16.11.2012р. – 16.05.2013р. за обома видатковими накладними.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.6), суд встановив, що порядок її нарахування не відповідає умовам п.4.1., п.7.3. Договору та приписам ст.253 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України, оскільки пеню нараховано за 6 місяців існування заборгованості, обраних позивачем на власний розсуд. З огляду на викладене пеня у сумі 16843,70грн. стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі припису ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 13020,99грн. та інфляційні у розмірі 48422,25грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.7), суд встановив, що він є арифметично вірним. З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме 3% річних, нараховані на заборгованість за видатковими накладними №ВТ-0091673 та №ВТ-0091679 від 16.10.2012р. за період 16.11.2012р. – 15.05.2015р. у сумі 13020,99грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних (а.с.8), суд встановив, що під час їх нарахування позивачем не було враховано дефляцію за період лютий, липень та серпень 2013 року. Так, за повідомленнями Державної служби статистики України індекс інфляції складав: у лютому 2013р. – 99,9%, липні 2013р. – 99,9%, серпні 2013р. – 99,3%, а отже, у зазначених періодах мала місце дефляція.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Нарахування індексу інфляції згідно статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця (Постанова Вищого господарського суду України від 21.11.2012р. у справі №5006/7/21/2012).

Крім того, листопад 2012 року має бути виключений з розрахунку інфляційних, оскільки прострочення виконання в цей період не дорівнює повному календарному місяцю (заборгованість виникла лише з 16.11.2012р.), в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).

За результатами здійсненої за наведеними вище правилами перевірки заявлених до стягнення сум інфляційних судом встановлено, що з урахуванням дефляції сума інфляційних нарахувань на заборгованість за видатковими накладними №ВТ-0091673 та №ВТ-0091679 від 16.10.2012р. складає 46438,86грн. за період грудень 2012 року – квітень 2015 року.

Викладені у відзивах №04.3-40/2 від 20.07.2015р. (а.с.48-49) та №04.3-09/9 від 07.08.2015р. (а.с.59-60) заперечення відповідача проти нарахування і стягнення пені, річних та інфляційних суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідач посилається на те, що він є бюджетною установою та за умовами абз.3 п.7.3. Договору звільняється від сплати будь-яких штрафних санкцій у разі затримки сплати грошових коштів Учаснику, якщо така затримка спричинена відсутністю своєчасного бюджетного фінансування, проте будь-яких доказів відсутності своєчасного бюджетного фінансування відповідачем суду не надано. Крім того, пункти 1.3. та 3.2. Договору надавали відповідачу можливість ініціювати зменшення обсягів закупівлі Товару та, відповідно, ціни Договору залежно від реального фінансування видатків, проте відповідач вказаним правом не скористався.

Щодо посилання відповідача на недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору всупереч п.9.1. Договору та ст.5 ГПК України суд зазначає таке.

Пункт 9.1. Договору передбачає лише вирішення спорів шляхом взаємних переговорів та консультацій, що не є досудовим врегулюванням спору в розумінні ст.5 ГПК України.

Конституційний суд України в абз.3 п.3 Рішення №15-рп/2002 від 09.07.2002р. зазначив, що зі змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути, зокрема, юридичні особи. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

В абз.3, 4 п.6.2. Рішення Конституційного суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011р. зазначено, що у рішенні від 21.02.1975р. у справі "Голдер проти Великої Британії" Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду. Таким чином, у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов'язується лише з волевиявленням особи. Особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Крім того, ані Господарський, ані Цивільний, ані Господарський процесуальний кодекси України не обмежують права юридичної особи на звернення до суду за захистом порушеного права.

На момент звернення до господарського суду з позовом право позивача на отримання оплати за поставлений Товар було порушене, оскільки строк для добровільної оплати Товару (30 календарних днів з дати підписання видаткових накладних) сплинув.

З наведеного випливає, що спір у даній справі підлягає розгляду господарським судом по суті на загальних підставах.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст.6, 253, 525, 526, 530, 625, 627, 692 Цивільного кодексу України; ст.ст.218, 232 Господарського кодексу України; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 5, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД», м.Донецьк до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ про стягнення 79947,33грн. заборгованості, 16843,70грн. пені, 13020,99грн. – 3% річних, 48422,25грн. інфляційних – задовольнити частково.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 32; ідентифікаційний код 34898944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» (юридична адреса: 83045, м.Донецьк, вул.Олімпієва, 2«б»; поштова адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул.Шевченка, 71«а»; ідентифікаційний код 24316073) 79947,33грн. заборгованості, 13020,99грн. – 3% річних, 46438,86грн. інфляційних, 2788,08грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2015р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 – до справи,

2 – сторонам у справі