Вирок № 52555642, 21.10.2015, Василівський районний суд Запорізької області

Справа№311/1119/15-к

Провадження№1-кп/311/109/2015

21.10.2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі Кириченко О.В., за участю прокурора Арустамян Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, розлучена, утриманців не має, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, у скоєні злочину передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2015 року, близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_2, умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинені на замок вхідні двері проникла до приміщення кімнати гуртожитку № 516 будинку № 3 по вул.Єсеніна в м.Василівка Запорізької області, де скориставшись тим, що ОСОБА_3 спить, зайшла до спальні, де у шафі виявила та таємно викрала належне останній майно: жіночу сумку«BLJR», вартістю 187 грн. 60 коп.; гаманець «MERTYK» вартістю 66 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону вартістю 107 грн. 10 коп.; жіночі рукавички вартістю 46 грн. 50 коп. та гроші в сумі 600 грн. купюрами по 200 грн., а всього майна на суму 1007 грн. 20 коп. та з викраденим з місця події зникла.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов на суму 2600 грн. (а.с.6-7).

Обвинувачена ОСОБА_1 свою провину визнала повністю, у скоєному щиро розкаялася. Суду пояснила, що 14 лютого 2015 року, приблизно о 20 год. 30 хв. вона дійсно зайшла через незачинені двері до кімнати №516 у гуртожитку по вул. Єсеніна,3 у м.Василівка, де спала потерпіла ОСОБА_3 Скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, вона підійшла до шафи, звідки взяла жіночу сумочку потерпілої, звідки взяла гроші купюрами по 20 грн., та речі, з викраденим потім з кімнати пішла. Під час вчинення крадіжки була у нетверезому стані. Гроші в подальшому витратила на власні потреби, давала їх ОСОБА_4, який купував для неї продукти. Просить її суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що вона проживає у вказаній вище кімнаті гуртожитку. Вранці 15 лютого 2015 року, коли вона прокинулася, то побачила на підлозі в кімнаті розкидані речі, які раніше лежали в її жіночій сумочці, що лежала у шафі. Вона виявила, що у неї були викрадені: жіноча сумка, гаманець, в якому були гроші в сумі 600 грн., зарядний пристрій до телефону, жіночі рукавички. Під час проведення досудового розслідування слідчий їй повернув: жіночу сумочку, гаманець без грошей, зарядний пристрій до телефону, жіночі рукавички, її паспорт, пластикову зарплатну карту банку «Ощадбанк», губну помаду, гребінець. До закінчення розгляду справи по суті потерпілою заявлено про те, що завдану злочином шкоду їй відшкодовано в повному обсязі, претензій до обвинуваченої вона не має та просить позовну заяву залишити без розгляду.

Вина обвинуваченої у скоєнні інкримінованого їй злочину підтверджена дослідженими у справі доказами.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що у лютому 2015 року, точної дати він не памятає ОСОБА_1 давала йому гроші купюрами 200 грн. для купівлі продуктів харчування, на які він купував продукти та приносив їх ОСОБА_1

Відповідно до висновку експертизи №469 від 23 березня 2015 року вартість викраденого майна з врахуванням зносу на момент їх крадіжки: жіночої сумочки, гаманця, зарядного пристрою до телефону «Самсунг», жіночих шкіряних рукавичок може складати 407 грн. 20 коп.

Також вина обвинуваченої підтверджується речовими доказами: жіночою сумочкою; гребінцем, зарядним пристроєм до телефону, жіночими шкіряними рукавичками, паспортом на імя ОСОБА_3, банківською зарплатною карткою, молебною книгою, носовою хустинкою, губною помадою, вологими серветками, щіткою для взуття, які були вилучені під час огляду місця події та які добровільно видала ОСОБА_1 25 лютого 2015 року.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачена і потерпіла не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачена вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності її позиції, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченої, потерпілої, свідка ОСОБА_4, та дослідженням письмових доказів, наданих суду прокурором, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.

Суд, з врахуванням меж обвинувачення, предявленого прокурором, кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

Цивільний позов, заявлений на стадії досудового розслідування потерпілою ОСОБА_3, суд залишає без розгляду у звязку з повним відшкодуванням завданої шкоди потерпілій, на підставі її заяви, відповідно до положень п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України та вважає необхідним залишити їх в розпорядженні потерпілої ОСОБА_3

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, те що мав лише один епізод злочинної діяльності обвинуваченої, її ставлення до скоєного. Суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання повне визнання вини та щире каяття у скоєному, повне відшкодування завданої шкоди потерпілій. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено. Із врахуванням обставин справи та особи обвинуваченої, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, при визначені виду та строку покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, за якою вона притягується до кримінальної відповідальності та призначити їй мінімальний іспитового строку, що буде достатнім для попередження вчинення нею в подальшому нових злочинів.

Судові витрати суд покладає на обвинувачену.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, ст.76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо вона на протязі 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази: жіночу сумочку; гребінець, зарядний пристрій до телефону, жіночі шкіряні рукавички, паспорт на імя ОСОБА_3, банківську зарплатну картку, молебну книгу, носову хустинку, губну помаду, вологі серветки, щітку для взуття лишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_3

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 491 грн. 04 коп. на користь держави (рахунок № 31116115700009, одержувач УК у Шевч.р-ні м.Запоріжжя /Шевч./ 24060300, код банку : 813015; код ЄДРПОУ 38025367; назва банку : ГУДКСУ у Запорізькій області).

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5