Вирок № 52553269, 20.10.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8503/15-к

Провадження № 1-кп/645/462/15

В И Р О К

Іменем України

20 жовтня 2015 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

при секретарі судового засідання - Петленко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шадили, К.-Ісмайловського району, Азейбарджан, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з вищою освітою, працюючого приватним підприємцем, одруженого, раніше не засудженого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Курченко І.Г.,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 25.08.2015 року о 11:40 год керував технічно справним автомобілем «Тойота Камри» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, на якому рухався зі швидкістю 20 км/год по Салтівському шосе зі сторони селища Кутузівка, в напрямку перехрестя Салтівського шосе та автодороги «Київ-Харків-Довжанський» у м. Харкові, та виїжджаючи з другорядної дороги Салтівського шосе на головну дорогу - автодорогу «Київ-Харків-Довжанський» в м. Харкові, грубо порушив вимоги п.п. 16.3 і 16.11 Правил дорожнього руху України та п. 2.1 Додатку до даних правил, згідно з якими:

- п. 16.3. «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для. руху пішоходів»;

- п. 16.11. «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;

- п. 2.1. «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі»;

допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який рухався по головній дорозі - автодорозі «Київ-Харків-Довжанський», зі сторони вул. Командарма Корка в напрямку Салтівського шосе в м. Харкові.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, отримала наступні тілесні ушкодження: травму тазу у вигляді закритих переломів: бокових мас крісца зліва, лоної кістки середнього краю вертлужної западини зправа, також седалішної кістки зправа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 825-А/15 від 09 вересня 2015 року, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1, які згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 799/15 від 15.09.2015 року знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, виразилися в тому, що він, рухаючись на керованому автомобілі «Тойота Камри» р.н. НОМЕР_1, у напрямку нерегульованого світлофорним об'єктом перехрестя по другорядній дорозі, де по ходу його руху був встановлений дорожній знак 2.1 «Дати дорогу», не поступився дорогою автомобілю НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення з автомобілем «Тойота Камри» в результаті чого заподіяв пасажиру автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, та підтвердив обставини, викладені вище.

Крім того, обвинувачений надав суду нотаріально засвідчену копію заяви потерпілої ОСОБА_4, зареєстрованої в реєстрі за № 3277, зі змісту якої вбачається, що по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25 серпня 2015 року близько 11 години 30 хвилин на перехресті Салтівського шосе в місті Харкові та траси Київ-Харків-Довжанський, за участю автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, в якому вона знаходилась, та автомобіля Тоуоtа Саmrу, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, внаслідок зіткнення цих автомобілів вона отримала тілесне пошкодження. ОСОБА_4 підтвердила, що отримала від ОСОБА_5 грошову компенсацію в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок. Грошові кошти передані їй готівкою у місті Харкові. Передачу грошей здійснено 28 серпня 2015 року. Претензій щодо спричинення ій матеріальної, моральної або шкоди здоров'ю внаслідок зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, вона до ОСОБА_5, не має та в майбутньому мати не буде. Моральні та матеріальні збитки їй відшкодовані в повному обсязі. У зв'язку з викладеним вона підтвердила, що не має (і в подальшому не буде мати) відносно ОСОБА_5 претензій майнового (фінансового) характеру, а разом з тим - і будь-яких інших претензій, які б могли бути підставою для її звернення до судових органів. Від позовної заяви вона відмовилась.

Враховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу прийшов до висновку, що дослідження частини доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Таким чином, суд вважав за можливе з урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 працює приватним підприємцем, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не засуджений.

Обставиною у відповідності зі ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, у відповідності до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру та розмір покарання, яке належить призначити ОСОБА_1, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу винного. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також відшкодування завданої потерпілій шкоди, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави, в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавленням права керувати транспортними засобами, так як відсутні будь-які дані щодо порушення обвинуваченим раніше правил дорожнього руху та притягнення його до адміністративної відповідальності.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Судові витрати за проведення судово-автодорожної експертизи в сумі 736,56 гривень суд покладає на обвинуваченого.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового слідства та в суді не застосовувалися.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 3400 гривень, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 736,56 гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О. В. Федорова