Ухвала суду № 52549387, 21.10.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/770/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2128/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Луковкіна У. Ю.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Ковалюка Я.Ю., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення у справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тлумацького районного суду від 30 червня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Тлумацького районного суду від 30 червня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення Тлумацького районного суду від 24 вересня 2014 року відмовлено.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт вважає ухвалу такою, що не відповідає вимогам цивільно-процесуального закону. Суд неправильно відмовив у відстрочці виконання рішення, оскільки не працює з 10 червня 2005 року по даний час, сплачує аліменти на утримання сина в розмірі 1000 гривень, а пенсії по інвалідності не вистачає на лікування після отримання травм внаслідок аварії.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який вимоги скарги підтримав, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 у заяві про відстрочку виконання рішення суду не є особливими та винятковими у розумінні положень ст.ст. 217, 373 ЦПК України, ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» та не доводить факт утруднення виконання рішення суду. Крім того, заявник не надав суду доказів важкого матеріального стану, хвороби, утримання батьків-пенсіонерів та сина, тому обставини, на які він посилається не можуть бути визнані на думку суду особливими чи винятковими, також при поданні заяви про надання відстрочки виконання не подано доказів в підтвердження доводів заяви.

Судом встановлено, що рішенням Тлумацького районного суду від 24 вересня 2014 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку було стягнуто заборгованість за кредитним договором від 19 жовтня 2007 року в розмірі 265892, 26 гривень та понесені позивачем судові витрати в сумі 2658, 92 гривень. Рішення набрало законної сили 07 жовтня 2014 року, а 23 лютого 2015 року для його примусового виконання було видано виконавчий лист. На підставі виконавчого листа 02 квітня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду - до 09 квітня 2015 року.

Згідно ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої влади та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26 грудня 2003 року, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони виконавчого провадження про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання слід мати на увазі, що відповідно до ст. 357 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вважав, що доводи заявника про важке матеріальне становище, утримання батьків-пенсіонерів, сплата аліментів, його стан здоров'я на даний час не є винятковим випадком у правовідносинах, які склались між сторонами, що відповідно до вимог ст. 373 ЦПК може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду від 24 вересня 2014 року.

Тому, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 312, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Тлумацького районного суду від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді Я.Ю. Ковалюк

В.Д. Фединяк