Рішення № 52547079, 13.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5961/15 Справа № 202/30529/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.

при секретарі: Добролюбовій І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 лютого 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_3 Ростислава-Броніслава Богдановича про звернення стягнення, -

В с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 «Приватбанк» звернулось з позовом, який уточнено у серпні 2014 року, до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_3 Ростислава-Броніслава Богдановича про звернення стягнення(а.с.2-3, 90-91).

Позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору №IFU0АЕ00003432 від 19.11.2007 року ОСОБА_3 Ростислав-Броніслав Богданович 19.07.2007 року отримав кредит у розмірі 26774,93 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.11.2012 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами договору 19.11.2007 року укладено договір застави рухомого майна, за яким відповідач надав в заставу автомобіль Mersedes-Benz, модель: 210 D, рік випуску 2000, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі:WDB2100161В115102, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 Ростислав-Броніслав Богданович.

Зобов'язання за вказаним договором №IFU0АЕ00003432 від 19.11.2007 року також забезпечено порукою згідно договору поруки №167 від 20.10.2010 року, укладеного з ПАТ "Акцент-Банк" у розмірі 10 000,00 грн.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 14.02.2012 року має заборгованість 28494,56 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/21 від 19 січня 2012 року складає 227606,01 грн., яка складається із наступного: 16184,98 доларів США - заборгованість за кредитом; 2805,97 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 743,04 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 7373,88 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 31,30 доларів США - штраф(фіксована частина); 1355,39 доларів США - штраф (процентна складова).

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №IFU0АЕ00003432 від 19.11.2007 року звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Mersedes-Benz, модель: 210 D, рік випуску 2000, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі: WDB2100161В115102, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 Ростислав-Броніслав Богданович(77455, Івано-Франківська область, Тисменицький район, смт.Лисень, вул.О.Кобилянської, буд.4, ІПН НОМЕР_2), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 «Приватбанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 10000,00 грн.

В уточненій позовній заяві в редакції від 27.08.2014 року позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №IFU0АЕ00003432 від 19.11.2007 року в сумі 28494,56 доларів США звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Mersedes-Benz, модель: 210 D, рік випуску 2000, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі: WDB2100161В115102, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3 Ростислав-Броніслав Богданович(77455, Івано-Франківська область, Тисменицький район, смт.Лисень, вул.О.Кобилянської, буд.4, ІПН НОМЕР_2), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 «Приватбанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію т/з замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; Стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 10000,00 грн.(а.с.90-91).

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено(а.с.117-118).

В апеляційній скарзі ПАТ ОСОБА_2 «Приватбанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.121-122).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За положеннями ч.1 ст.546 ЦК України, яка передбачає види забезпечення виконання зобов'язання, - виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.1 Закону України "Про заставу", ст.572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з положеннями ч.1,2 ст.20 Закону України "Про заставу" та ст.589 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Приписами ч.1,2 ст.590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

За змістом ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, визначених ст.26 цього Закону, яка передбачає, зокрема, і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк", суд виходив з того, що рішенням апеляційного суду Івано-Франкіської області від 24.11.2011 року було відмовлено ПАТ КБ "ПриватБанк" в задоволенні позову до ОСОБА_3-Б. Б. про звернення стягнення на предмет застави, яким є спірний автомобіль.

Такі мотиви відмови в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" по даній справі не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається із вказаного рішення апеляційного суду Івано-Франкіської області від 24.11.2011 року, відмовляючи в задоволенні позову про звернення стягнення на автомобіль, суд виходив із передчасного висновку суду першої інстанції про задоволення позову та послався при цьому на відсутність даних про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо спірного автомобіля та не дотриманням процедури звернення стягнення на предмет застави(а.с.38-40).

Разом з тим, по даній справі встановлено, що 19.11.2007 року між ПриватБанком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.19-20), та ОСОБА_3 Ростислав-Броніслав Богданович укладено кредитний договір №IFU0АЕ00003432 від 19.11.2007 року, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 26 774,93 доларів США на купівлю автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.11.2012 року(а.с.11-13).

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами договору 19.11.2007 року укладено договір застави рухомого майна, за яким відповідач надав банку в заставу автомобіль Mersedes-Benz, модель: 210 D, рік випуску 2000, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі: WDB2100161В115102, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 Ростислав-Броніслав Богдановичу(а.с.14-15).

Зобов'язання за вказаним договором №IFU0АЕ00003432 від 19.11.2007 року також забезпечено порукою згідно договору поруки №167 від 20.10.2010 року, укладеного з ПАТ "Акцент-Банк" у розмірі 10 000,00 грн.(а.с.9-10).

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3-Б. Б. зобов'язань за кредитним договором станом на 14.02.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 28494,56 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/21 від 19 січня 2012 року складає 227606,01 грн., яка складається із наступного: 16184,98 доларів США - заборгованість за кредитом; 2805,97 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 743,04 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 7373,88 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 31,30 доларів США - штраф(фіксована частина); 1355,39 доларів США - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком ПАТ КБ «ПриватБанк»(а.с.4-7).

Як видно із справи, про день та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3-Б. Б. повідомлявся у передбаченому законом порядку за адресою його місця реєстрації, про що свідчать отримані ним рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с.138,144,147,156), визначений ПАТ КБ "ПриватБанк" розрахунок заборгованості за кредитним договором ним не спростовано, доказів про погашення заборгованості у порядку, передбаченому ст.60 ЦПК України, не надано.

Із справи вбачається, що за змістом позовних заяв ПАТ КБ "ПриватБанк" по даній справі, останнім у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору обрано спосіб захисту порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет застави з наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень для здійснення продажу предмета застави з укладенням договору купівлі-продажу від імені відповідача з іншою особою-покупцем та з наданням йому перелічених у позовній заяві відповідних повноважень(а.с.2-3, 90-91).

Наведені обставини свідчать, що позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" обрав спосіб звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду, а не іншим способом, який був визначений судовим рішенням суду апеляційної інстанції Івано-Франкіської області. З урахуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права у даній справі обов'язок зареєструвати початок процедури звернення стягнення у даному випадку виникає у обтяжувача лише після набрання чинності рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави.

Згідно із умовами договору застави транспортного засобу від 19.11.2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3-Б. Б., звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця(а.с.14-15).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин по даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з наявною заборгованістю у ОСОБА_3-Б. Б. за кредитним договором №IFU0АЕ00003432 від 19.11.2007 року заставодержатель правомірно обрав один із передбачених законом способів звернення стягнення на предмет застави, а саме спосіб реалізації ним предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу від імені відповідача з іншою особою-покупцем, що відповідає умовам договору та не суперечить положенням п.3 ч.1 ст.3, ст.627 ЦК України, які передбачають свободу договору, а тому такі вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

При цьому, як видно із справи, згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ від 27.12.2007 року реєстраційний номер предмета застави змінено, станом на даний час предмет застави має наступний реєстраційний номер: автомобіль Mersedes-Benz, модель: 210 D, рік випуску 2000, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі: WDB2100161В115102, реєстраційний номер НОМЕР_3(а.с.16,92), а тому звернення стягнення підлягає саме на автомобіль з зазначеним реєстраційним номером.

Що стосується вимог ПАТ КБ «Приватбанк» стосовно надання банку повноважень щодо зняття автомобіля предмета застави з обліку в органах ДАІ України, а також з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, то такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки вони охоплюються вимогою про надання ПАТ КБ «Приватбанк» права на продаж вказаного автомобіля шляхом укладення договору купівлі-продажу від імені відповідача з іншою особою-покупцем і саме такий спосіб реалізації предмета застави визначено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Оскільки вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольняються шляхом звернення стягнення на предмет застави на погашення визначеної станом на 14.02.2012 року заборгованості за кредитним договором у сумі 28494,56 доларів США, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суми 10000,00 грн., яка до того ж, як зазначав в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача, знаходиться за межами заборгованості за кредитним договором.

Як видно із справи, при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції не взяв до уваги фактичні обставини справи та положення діючого законодавства, що регулює правовідносини щодо звернення стягнення на предмет застави, а тому рішення суду першої інстанції на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» з наведених мотивів.

На підставі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3-Б. Б. підлягає стягненню на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір у розмірі 2276,06 грн.(а.с.23).

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 лютого 2015 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_3 Ростислава-Броніслава Богдановича про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №IFU0АЕ00003432 від 19.11.2007 року в сумі 28494,56 доларів США, яка станом на 14.02.2012 року складається із наступного: 16184,98 доларів США - заборгованість за кредитом; 2805,97 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 743,04 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 7373,88 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 31,30 доларів США - штраф(фіксована частина); 1355,39 доларів США - штраф (процентна складова), звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Mersedes-Benz, модель: 210 D, рік випуску 2000, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі: WDB2100161В115102, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3 Ростиславу-Броніславу Богдановичу(77455, Івано-Франківська область, Тисменицький район, смт.Лисень, вул.О.Кобилянської, буд.4, ІПН НОМЕР_2), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 «Приватбанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 Ростислава-Броніслава Богдановича на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» 2276,06 грн. на повернення судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -