Рішення № 52546985, 19.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3294/15 Справа № 207/4589/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Подобєд О. К. Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Пономарь З.М., Пищиди М.М.

при секретарі - Прудченко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 січня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

17 жовтня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі: ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулись до суду із вказаним позовом, в якому просили суд стягнути з ОСОБА_2 на їх користь заборгованість в сумі 3 362 009,75 грн., а саме: за кредитом - 1 794 643,35 грн.; за відсотками - 698 774,76 грн.; пеня - 868 591,64 грн.; та стягнути понесені судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на те, що 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс», який виступав правонаступником ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, за яким позивач набрав статусу нового кредитора за договором № 0310/0807/88-217 від 13.08.2007 року, позичальником відповідно до якого є відповідач. Між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0310/0807/88-217 від 13.08.2007 року з подальшим внесенням змін та доповнень, за умовами якого банк надав відповідачу 269 400 доларів США, однак у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 29.08.2013 року відповідач має прострочену заборгованість за кредитним договором, а саме: за кредитом - 224 526,88 доларів США, що за курсом НБУ на 29.08.2013 року складає 1 794 643,35 грн.; за відсотками - 87 423,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 698 774,76 грн.; пеня 108 669,04 доларів США, що еквівалентно 868 591,64 грн.

Заочним рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 січня 2014 року з урахуванням внесених виправлень в текст заочного рішення ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2015 року ухвалено: в позовній заяві ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", правонаступником якого в подальшому є позивач (кредитор), та відповідачем фізичною особою - ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №0310/0807/88-217 від 13.08.2007 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 269 400,00 доларів США до 12.08.2017 року зі сплатою за користування кредитними коштами 12,5% річних за весь строк фактичного користування кредитом. У зв'язку з невиконанням зобов'язань по поверненню кредитних коштів, з боку відповідача, станом на 29.08.2013 року за кредитним договором № 0310/0870/88-217 утворилась заборгованість в сумі 3 362 009,75 грн., яка складається з заборгованості по кредиту - 1 794 643,35 гривень; заборгованості по відсотках за користування кредитом - 698 774,76 гривень; пені за порушення зобов'язання - складає 868 591,64 гривень. Вказані обставини підтверджуються: кредитним договором № 0310/0807/88-217 від 13.08.2007 року, укладеним між кредитором та ОСОБА_2; розрахунком заборгованості за кредитним договором № 0310/0807/88-217 від 29.08.2013 року, відповідно до якого сума заборгованості відповідача станом на 29.08.2013 року становить 3 362 009,75 гривень.

Відмовляючи у задоволені позову, районний суд виходив з того, що згідно розрахунку сума заборгованості за кредитом та сума заборгованості по відсотках за користування кредитом позивачем визначена вірно. 12.02.2013 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено заочне рішення на підставі якого в рахунок погашення заборгованості з ОСОБА_2 стягнуто грошові кошти у розмірі 2 103 645,61 грн. за кредитним договором № 0310/0807/88-217 від 13.08.2007 року та звернуту стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 0310/0807/88-217-Z-1 від 13.08.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Окатою Л.Г. від 13.08.2007 року за реєстровим № 1173, а саме належний відповідачу будинок АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,2297 га. та земельну ділянку площею 0,2061 га., яка належить ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих 31.12.2003 року Єлизаветівською сільською радою Петриківського р-ну Дніпропетровської області шляхом їх реалізації на прилюдних торгах в рамках Закону України "Про виконавче провадження". Заочне рішення набрало законної сили 22.02.2013 року. Заява про його скасування до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська не надходила, таким чином, є рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 з тих самих підстав.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, неповно суд з'ясував обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Мотивація рішення суду щодо відмови у задоволенні позову - не ґрунтується на вимогах Закону.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначеним вимогам ухвалене судом рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову з підстав наявності рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 з тих самих підстав, суд першої інстанції не залучив до матеріалів справи зазначене рішення суду.

Перевіряючи зазначений факт, апеляційний суд встановив, що за вказаним рішенням суду був зовсім інший предмет спору, оскільки за рішенням суду було звернуто стягнення на предмет іпотеки за зазначеним кредитним договором.

Згідно роз'ясненням у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", п. 9 - право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3і 4 ЦПК). Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно пункту 17 зазначеної постанови Пленуму - зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України не з'ясував предмет задоволеного позову за рішенням суду, на яке послався, не перевірив чи виконано рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.1-4 ч.1 ст.309 ЦПК України скасовує рішення суду з ухваленням нового рішення за наступними підставами.

Спірні правовідносини між сторонами виникли щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів встановила і це підтверджується матеріалами справи, що 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс», який виступав правонаступником ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, за яким позивач набрав статусу нового кредитора за договором № 0310/0807/88-217 від 13.08.2007 року, позичальником відповідно до якого є відповідач (а.с. 11-22).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0310/0807/88-217 від 13.08.2007 року з подальшим внесенням змін та доповнень, за умовами якого банк надав відповідачу 269 400 доларів США зі строком повернення до 12.08.2017 року зі сплатою за користування кредитними коштами 12,5% річних та складено графік погашення кредиту (а..23-37).

Матеріалами справи підтверджується, що у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 29.08.2013 року відповідач має прострочену заборгованість за кредитним договором.

Згідно розрахунку позивача станом на 29.08.2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 420 619,26 доларів США, що по курсу НБУ від 29.08.2013 року становить 3 362 009,75 грн. і вказана сума має такі складові: за кредитом - 224 526,88 доларів США, що за курсом НБУ на 29.08.2013 року складає 1 794 643,35 грн.; за відсотками - 87 423,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 698 774,76 грн.; пеня 108 669,04 доларів США, що еквівалентно 868 591,64 грн.(а.с.38).

Даний розрахунок заборгованості, як і наявність боргу не спростовано відповідачем, підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, який витребувано у відповідача апеляційним судом.

Позивач надсилав відповідачу вимогу про досудове врегулювання спору згідно листа за вих.. № 2013/09/Б-0-137 від 04.09.2013 року (а.с.39-41).

Заочним рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.02.2013 року ухвалено: в рахунок погашення заборгованості з ОСОБА_2 у розмірі 2 103 645,61 грн. за кредитним договором № 0310/0807/88-217 від 13.08.2007 року на користь ПАТ «Сведбанк» звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 0310/0807/88-217-Z-1 від 13.08.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Окатою Л.Г. від 13.08.2007 року за реєстровим № 1173, а саме належний відповідачу будинок, земельні ділянки та двокімнатну квартиру шляхом їх реалізації на прилюдних торгах в рамках Закону України "Про виконавче провадження".

Апеляційний суд витребував цивільну справу № 2/207/30/13 (№2-183/12) за якою ухвалено зазначене рішення суду і дослідив її. Заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.02.2013 року набрало законної сили. В цій справі ТОВ «Кредитні ініціативи» за ухвалою суду набрали статусу правонаступника ПАТ «Сведбанк».

Баглійський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції на запит апеляційного суду надав відповідь від 15.10.2015 року № 09/02-25-12710 згідно якої виконавчий лист №2/207/30/13 по справі №2-183/12, виданий Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 - перебуває на примусовому виконанні і станом на 15.10.2015 року стягнень за вказаним виконавчим листом не проводилось.

Відповідно до вимог ст.ст. 526,530 ЦК України, - зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно правової позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 73цс13, - наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

Колегія суддів виходячи з правової позиції Верховного Суду України, зазначених норм чинного законодавства та роз'яснень у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" дійшла висновку, що наявність невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором у судовому порядку.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст. ст. 549 - 552 ЦК України.

Зазначена неустойка нараховується у грошовій або майновій формі від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів за договором позики відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за вказаним кредитним договором підлягають задоволенню, оскільки є доведеними, і суд апеляційної інстанції в межах позовних вимог вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 0310/0807/88-217 від 13 серпня 2007 року станом на 29.08.2013 року в розмірі 3 362 009,75 гривень, яка складається з заборгованості по кредиту - 1794643,35 гривень; заборгованості по відсотках за користування кредитом - 698774,76 гривень; пені за порушення зобов'язання - 868591,64 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України ч.5, - якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення то відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 441 гривні та задоволено його позов, то колегія суддів вважає, що понесені позивачем судові витрати по справі стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - задовольнити.

Заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 січня 2014 року скасувати з ухваленням нового рішення.

Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІПН: НОМЕР_1), що проживає за адресою: 51900, АДРЕСА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», що розташований за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності,14, код ЄДРПОУ 35326253, п\р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО № 300346, суму заборгованості за кредитним договором № 0310/0807/88-217 від 13 серпня 2007 року станом на 29.08.2013 року в розмірі 3 362 009,75 гривень (три мільйони триста шістдесят дві тисячі дев'ять гривень 75 копійок), яка складається з заборгованості по кредиту - 1 794 643,35 гривень; заборгованості по відсотках за користування кредитом - 698 774,76 гривень; пені за порушення зобов'язання - 868 591,64 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», в рахунок понесених судових витрат 3 441 гривні (три тисячі чотириста сорок одну гривні).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді М.М. Пищида

З.М. Пономарь