Ухвала суду № 52542077, 07.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5213/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Оверіна О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого Оверіної О.В.

Суддів : Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.

при секретарі Книгиницького О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2015 року по цивільній справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором, виселення з житлового приміщення , зняття з реєстраційного обліку ,-

В С Т А Н О В И Л А

Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_3 "Приват Банк" (надалі ПАТ КБ

«ПриватБанк») звернулось до суду з цим позовом,уточнивши позовні вимоги (а.с.202-204), просить ухвалити судове рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 200413 - СИЕЮ від 29.12.2007 року в розмірі 432 866 гривен 22 копійки, яка утворилась станом на 30.03.2015 року, звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок загальною площею 248,30 кв.м., житловою площею 90,90 кв.м. та на земельну ділянку, які розташовані за адресою: м. Болград Одеської області , вул. 25 Серпня, 278, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №200413-СКЕБ від 29.12.2007 року) ПАТ КБ «Приват Банк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, затриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх, передбачених нормативно-правовими актами держави, дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Позивач просив також виселити всіх відповідачів з зазначеного житлового будинку , який є предметом іпотеки та стягнути з відповідачів судові витрати.

При цьому ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що 29.12.2007 року між Закритим Акціонерним Товариством ОСОБА_3 «ПриватБанк» (надалі ЗАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є позивач , та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №200413-СПЕО, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 150 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 22.12.2010 року. Банк виконав свої зобов'язання по названому договору та надав відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти , але відповідач у встановлені договором строки кредит не повертав та річних не сплачував, в звязку з чим станом на 30.03.2015 року заборгованість за кредитним договором складає 432 866 грн. 22 коп., з яких 105 054 грн. 13 коп. заборгованість за кредитом , 327 812 грн.

09 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір , згідно умов якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно - зазначений вище житловий будинок, який належить ОСОБА_2 на праві власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 176 750 грн.

Письмову вимогу Банку щодо погашення заборгованості за кредитним договор» відповідач ОСОБА_2 у встановлений строк не виконав. Заборгованість за кредитом не погашена на теперішній час не сплачується. Разом з відповідачем ОСОБА_2 в зазначеному житловому будинку зареєстровані відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , яки в звязку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки разом відповідачем ОСОБА_2 підлягаю» виселенню з цього житлового будинку із зняттям їх з реєстраційного обліку в цьому будинку.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов не визнав , посилаючись на те, що він не ухиляється від сплати заборгованості за кредитним договором, але не має можливості погасити цю заборгованість через свій скрутний матеріальний стан. Крім того, він вважає , що заборгованість Банком нараховані неправильно. Також під час укладення іпотечного договору від 29.12.2007 року порушені права його неповнолітніх дочок ОСОБА_5 і ОСОБА_6, яки на момент укладення договору були неповнолітніми,оскільки договір було укладено без отримання дозволу органу опіки та піклування.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 проти позову не заперечували пояснили в судовому засіданні , що вони в зазначеному житловому будинку не проживають, а також в добровільному порядку знялися з реєстрації в цьому будинку.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2015 року позов задоволено частково.

Суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 200413 CRED

року в розмірі 432866 гривен 22 копійки, яка утворилась станом на 30.03.2015 рову та яка складається з наступного: 105054 грн. 13 коп. - заборгованість за кредитом, 327812 гри. коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом звернути стягнення на іпотеки - житловий будинок загальною площею 248.30 кв.м., житловою площею 90.90 кв м, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на будинок , виданого Болградською міською радою Одеської області 06.02.21 - зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Белградське бюро технічної інвентаризації в книзі 14, номер запису 61, реєстраційний номер 21534874, розташований на земельній площею 490 кв.м. за адресою: м. Болград Одеської області, вул. 25 Серпня, 278, шляхом вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №200413- CRED) від 29.12.2007 Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» ( - м.Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код СДРПОУ 14360570) з укладаниш від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме реєстрацією договору купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав нерухоме майно, з отаманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємства організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави повноважень, необхідних для здійснення предмету іпотеки. Ціну продажу предмета іпотеки встановити на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на укладення договору купівлі-продажу.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» 3654 грн.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь держави 675грн. судового збору.

В задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 рішення суду скасувати, постановити нове рішення яким у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» - відмовити у повному обсязі, вважаючи , що суд не дослідив всіх обставин справи, не врахував права сторін та дійшов до помилкового висновку, порушив права його дітей.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ст..303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу суд повно та всебічно зясував всі обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, обґрунтовано керувався нормами ЦПК України.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 29.12.2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і відповідачем ОСОБА_2 було укладений кредитний договір №2004П-СКЕБ, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 отримавши кредит в розмірі 150 000 гривен зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 22.12.2010 року. Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався використовувати кредитні кошти на зазначені в договорі цілі, забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів в порядку та в строки згідно Графіку погашення кредиту і процентів - Додатку № 1 до кредитного договору , який є невідємною частиною договору (а.с. 15-20).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №200413-СКЕБ від 29.12.2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 передав в іпотеку Банку нерухоме майно , а саме житловий будинок загальною площею 248,30 кв.м., житловою площею 90,90 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 490 кв.м. за адресою: м.Болград Одеської області , вул. 25 Серпня 278, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності житловий будинок , виданого Белградською міською радою Одеської області 06.02.2004 рогу та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Болградське бюро технічної інвентаризації» в книзі 14, номер запису 61, реєстраційний номер 21534874. Обумовлена сторонами договору ціна предмету іпотеки дорівнює 176 750 грн. (а.с.53-55).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором.

Згідно з ч.І ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору, коли здійснював погашення кредиту та процентів за його користування в установлені кредитна договором строки, у звязку з чим виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 30.03.2015 року складає 432 866 грн. 22 коп., з яких:

105 054 грн. 13 коп. - заборгованість за кредитом,

327 812 грн. 09 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.205).

Відповідно до ст.525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконанні зобовязання, крім випадків, передбачених законом або договором. Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобовязання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Відповідно до ч.І ст.ЗЗ Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 18.8.1 іпотечного договору, укладеного між Банком та відповідачем ОСОБА_2 29.12.2007 року , Іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку , якщо в момент настання термінів виконання якого не будь із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Згідно п. 18.10 іпотечного договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти , винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки витрати на утримання предмету іпотеки, а також здійснення забезпечених іпотекою вимог. Відповідно до п. 24 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя , що містяться в цьому договорі. Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя визначені п.29 іпотечного договору та передбачають , що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом продажу предмету іпотеки будь - якій особі та будь - яким способом , в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі - продажу у порядку ст.. 38 Закону України «Про іпотеку» , для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателем , і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобовязання, передбачені кредитним договором не виконав. У звязку з виникненням простроченої заборгованості ОСОБА_3 направив позичальнику та іпотекодавцю відповідачу ОСОБА_2 вимогу , в якій повідомив відповідача про наявну заборгованість за кредитом, запропонував йому погасити цю заборгованість у 30- денний строк з дня отримання вимоги та попередив, що у разі непогашення заборгованості у визначений строк , в рахунок погашення заборгованості буде звернено стягнення на предмет іпотеки (а.с.207).

За вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом за спосіб захисту. Відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатень »шаг задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом продажу предмета іпотеки за рішенням Зазначена норма закону передбачає право іпотеко держателя звернути стягнення на претензій іпотеки шляхом надання йому права на продаж предмету іпотеки за рішенням суду.

Позивач , звертаючись до суду з цим позовом , обрав спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».В іпотечному договорі від 29.12.2007 року сторони погодили процедуру звернення стягнення на пре іпотеки зокрема, шляхом продажу предмета іпотеки (п.28, 29 іпотечного договору). Тому реалізації предмета іпотеки обраний позивачем у відповідності до положень ст. 38 Закону У «Про іпотеку» та на умовах, визначених іпотечним договором.

Відповідно до п.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид Враховуючи, що ціни на нерухомість не є сталими і мають тенденцію коливання (як зростання і зниження), суд вважає необхідним початкову ціну продажу предмету іпотеки встановити підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії продажу, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, що відповідає вимогам ст. Закону України «Про іпотеку» і не суперечить інтересам сторін.

Суд обґрунтовано дійшов до висновку , що вимога позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Відповідачем не наведено жодних підстав та не надано жодних доказів щодо неправильного проведення позивачем розрахунку заборгованості за кредитом. Твердження відповідача ОСОБА_2, що час укладення іпотечного договору від 29.12.2007 року порушені права його неповнолітніх ОСОБА_5 і ОСОБА_6, яки на момент укладення договору неповнолітніми, оскільки договір було укладено без отримання згоди органу опіки та піклування також не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягненні предмет іпотеки, оскільки самі відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які на теперішній час повнолітніми , а також відповідачка ОСОБА_4, яка є опікуном своєї дочки ОСОБА_5 , тільки не оспорили іпотечний договір у встановленому порядку, а і не заперечують звернення стягнення на зазначений житловий будинок в рахунок погашення заборговані кредитом.

Відповідач та його представник пояснили , що не ставили питання про визнання договору іпотеки недійсним.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку , що вимога позивача про виселення відповідачів з зазначеного житлового будинку та зняття їх з реєстраційного обліку задоволенню не підлягає з насту підстав.

Постановляючи рішення суд обґрунтовано керувався нормами матеріального та процесуального права, належним чином перевірив права і обовязки сторін.

Рішення відповідає вимогам ст.ст.. 214 ,215 ЦПК України і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60. ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303. 307 ч.І п.1, 308. 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В. Оверіна

Судді В.П. Фальчук

ОСОБА_7