Рішення № 5252998, 28.05.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-1679/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі : головуючої – судді Філь О.Є.

при секретарі Дубіна Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

13.03.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, зазначивши на підтвердження своїх позовних вимог, що він перебував з відповідачем в трудових відносинах з 01.11.2004 року по 17.12.2008 року. При звільненні йому не була виплачена заборгованість по заробітній платі, яка складає 2263,72 грн., чим порушені ст. ст. 115, 116 КЗпП України, ст. ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці». Зазначена заборгованість не виплачена йому до теперішнього часу.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці», закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам страти частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, відповідач зобов»язаний виплатити йому компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати, що становить 519,64 грн. згідно розрахунку, що додається.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні відповідач зобов»язаний був виплатити йому всі суми, що належали йому від підприємства в день звільнення. Не зробивши з ним повний розрахунок в день звільнення, відповідно до ст. 117 КЗпП України відповідач зобов»язаний виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Строк затримки розрахунку, починаючи з 17.12.2008 року по 28.05.2009 року складає 110 днів.

Загальна сума його середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 129,49 грн. х 110 днів = 14243,90 грн., де 129,40 грн. – його середньоденна заробітна плата.

Оскільки відповідач був вимушений звільнитись з підприємства в зв»язку з невиплатою відповідачем заробітної плати, тобто порушення законодавства про працю, то позивач просить стягнути з відповідача відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку в розмірі 8398,05 грн.

Вчасно не виплативши йому заробітну плату в повному обсязі, відповідач завдає йому моральну шкоду, яка полягає в його душевних стражданнях у зв»язку з протиправною поведінкою відповідача. Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду спави повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, з”ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» з 01.11.2004 року по 17.12.2008 року (а.с. 6-11).

В судовому засіданні встановлено, що у підприємства перед позивачем існує заборгованість по заробітній платі в розмірі 2263,72 грн., яка не виплачена йому на день розгляду справи судом ( а.с. 26).

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці», закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам страти частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, відповідач зобов»язаний виплатити позивачу компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати, що становить 519,64 грн. згідно розрахунку, що наданий позивачем на а.с. 3.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 2263,72 грн. та компенсація втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати в сумі 519,64 грн.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата виплачується працівникам регулярно в дні роботи в строки , передбачені колективним договором , але не менш як два рази в місяць через проміжок часу , який не перевищує 16 календарних днів. Згідно ст. 25 Закону України „Про оплату праці” забороняється будь-яким чином обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .

Відповідно до ст.60, 66, 143 ЦПК України кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що вини відповідача у несвоєчасній виплаті заробітної плати немає у зв’язку з тяжким матеріальним становищем на підприємстві, оскільки фінансове становище підприємства не може бути підставою для невиплати працівнику заробітної плати за виконану роботу.

В судовому засіданні встановлено, що спору між позивачем та відповідачем про розмір заборгованості по заробітної плати немає , тому у відповідності до ч.1 ст. 117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Позивач звільнився з роботи 17.12.2008 р., відповідач не сплатив заборгованість по заробітній платі позивачеві до теперішнього часу, в наслідок чого час затримки розрахунку за цей період складає 110 робочих днів.

На підставі п. 1 розділу I и п. 2 розділу II Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 , з наступними змінами та доповненнями, середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні повинен розраховуватися за два місяці до звільнення .

Заробітна плата позивача за два місяці перед звільненням, з якої повинен розраховуватися середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до довідки відповідача (а.с. 22-24) складає:

жовтень 2008 р. – 1805,00 грн. – 15 робочих днів

листопад 2008 р. - 1302,72 грн. - 9 робочих днів

Всього: 3107,72 грн. - 24 робочих днів.

При цьому суд не приймає до уваги довідки про середньоденний заробіток позивача, які надані позивачем за мінусом податків (а.с. 22, 31, 32), оскільки відповідно до Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 , з наступними змінами та доповненнями, не зазначено, що для розрахунку середнього заробітку заробіток позивача необхідно брати заробіток після утримання податків.

У відповідності з п.5, п.9 розділу IV Порядку нарахування середньої заробітної платі, нарахування виплат проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата вираховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двух місяців робочі дні на число відпрацьованих днів.

Середньоденна заробітна плата за два місяці до звільнення позивача складає 3107,72 грн. : 24 роб. дн. = 129,49 грн.

За період з 17.12.2008 р. до 28.05.2009 р.(день винесення рішення судом) відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 714243,90 грн. з розрахунку 129,49 грн. (середньоденний заробіток) х 110 (кількість днів затримки розрахунку) = 14243,90 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 14243,90 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України підлягають частковому задоволенню позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, оскільки внаслідок порушення відповідачем законних прав позивача щодо строків виплати заробітної плати та строків розрахунку при звільненні, йому заподіяні моральні страждання, які полягають в тому, що внаслідок затримки розрахунку погіршився матеріальний стан позивача, був порушений звичайний образ його життя, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому суд, виходячи з характеру, глибини та тривалості заподіяних позивачеві моральних страждань, вимог розумності і справедливості, вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 700 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення вихідної допомоги в розмірі 8398,05 грн. задоволенню не підлягають, оскільки ст. 44 КЗпП України передбачає виплату працівникові вихідної допомоги в розмірі, передбаченому законодавством, але не менше тримісячного середнього заробітку, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору ( статті 38 і 39 КЗпП України). Але в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений за згодою сторін згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України, що підтверджується копією наказу про звільнення (а.с. 25). Жодних доказів того, що трудовий договір з відповідачем був припинений внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати по зазначеній справі, а саме: витрати на правову допомогу слід стягнути з урахуванням підпункту 1 пункту 1 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” в сумі 1000 грн.

Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у розмірі 1% від суми задоволеного позову, але не менше 51,00 грн. – в частині вимог матеріального характеру та 8,50 грн. – з вимог про стягнення моральної шкоди, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 21 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати», ст. ст. 44, 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 79, 88, 214, 215, 224-230 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» (код ОКПО 00180924) на користь ОСОБА_1 заробгованість по заробіній платі в розмірі 2263,72 грн., середній заробіток за час затримку розрахунку у розмірі 14243,90 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 519,64 грн., моральну шкоду в розмірі 700,00 грн., повернення витрат за надання правової допомоги в розмірі 1000 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» (код ОКПО 00180924) судові витрати на користь держави по сплаті судового збору в розмірі 180,27 грн. і 8,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може біти подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: