Ухвала суду № 52522778, 07.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року м. Київ К/800/57913/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Юрченко В.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Інспекція)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014

у справі № 808/415/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014, позов задоволено; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.12.2013 № 0000172900.

Судові акти мотивовані тим, що самостійне виявлення та виправлення платником помилки у податковій звітності, яка не призвела до викривлення стану розрахунків з бюджетом, не тягне застосування до платника заходів відповідальності у вигляді штрафу. Також суди зазначили про відсутність ознак повторності у порушенні позивачем правил оподаткування, на якому наполягає Інспекція.

Законність ухвалених у справі судових рішень перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що подання платником податкової звітності з недостовірними показниками тягне накладення штрафу в порядку пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України (далі - ПК) незалежно від подальшого виправлення помилок.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Інспекцією було проведено камеральну перевірку Товариства щодо подання податкової звітності за формою 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за 2 квартал 2013 року.

Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 12.12.2013 № 283/29-00/31549003, під час якої податковим органом виявлено декларування платником у податковій звітності доходу, виплаченого його працівнику як додаткового блага, без утримання та перерахування до бюджету відповідної суми податку з цього доходу. У подальшому Товариством було подано уточнюючий розрахунок до податкової звітності за формою 1-ДФ за 2 квартал 2013 року, згідно з яким позивач змінив ознаку виплаченого доходу з 126 «Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо» на 169 «Сума благодійної допомоги, у тому числі гуманітарна допомога, яка надходить на користь платника податку у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) (пункт 170.7 статті 170 розділу IV Кодексу)» у відповідності з Додатком до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1020.

Кваліфікувавши розглядувані дії Товариства як подання ним податкової звітності з недостовірними відомостями або з помилками про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, та з огляду на повторність допущеного Товариством правопорушення у сфері оподаткування Інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2013 № 0000172900, за яким на позивача накладено штраф у сумі 1020 грн. на підставі пункту 119.2 статті 119 ПК.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суди цілком обґрунтовано виходили з відсутності у даному разі підстав для застосування до платника оспорюваних заходів відповідальності.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 ПК неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Таким чином, умовою застосування до платника штрафу в порядку наведеної норми Закону є, зокрема, викривлення показників податкової звітності щодо суми виплаченого доходу платникові.

У даному ж разі невірне зазначення у податковій звітності за формою 1-ДФ ознаки доходу не вплинуло ані на суму виплаченого платникові доходу, ані на суму податку, що підлягає утриманню з такого доходу.

Матеріалами справи підтверджується установлений судами факт виплати Товариством за заявою його працівника ОСОБА_1 нецільової благодійної матеріальної допомоги в розмірі 1000 грн., яка у відповідності з вимогами підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 ПК не включається до оподатковуваного доходу.

В силу дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, податкові наслідки у податковому обліку платника мають встановлюватися виходячи з дійсного економічного змісту господарської операції.

Наведене у світлі обставин даної справи означає необхідність визначення податкового обов'язку Товариства як податкового агента виходячи з дійсного виду проведеної ним виплати.

Як встановили суди на підставі аналізу наявних у матеріалах справи доказів (заяви ОСОБА_1 від 22.04.2013, наказу Товариства від 25.04.2013 «Про виплати матеріальної допомоги» тощо) спірна виплати є саме благодійною нецільовою допомогою у розумінні пункту 170.7 статті 170 ПК як різновиду матеріальної допомоги разового характеру, що виплачується працівникові у разі виникнення раптової необхідності.

Проти такої класифікації відповідач не заперечував.

А відтак помилкове відображення позивачем спірної виплати у податковій звітності з ознакою доходу 126 (замість 169) не може вважатися юридичним фактом, який сам по собі породжує податковий обов'язок (зокрема, обов'язок Товариства як податкового агента з нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб) та змінює неоподатковувану виплату доходу на оподатковувану.

Водночас слід зазначити про передчасність висновків судів про відсутність ознак повторності правопорушення у випадку оскарження платником податкового повідомлення-рішення (за яким раніше було нараховано податкове зобов'язання) в судовому порядку. Адже такий факт сам по собі свідчить лише про незгоду платника із проведеним податковим органом донарахуванням. Висновок про наявність або відсутність повторності може бути зроблений лише за результатами набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі.

Втім оскільки наведена помилковість висновків судів не вплинула на прийняття ними правильного по суті спору рішення, то підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових актів відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014 у справі № 808/415/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько В.П. Юрченко