Постанова № 52521132, 15.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р. Справа № 524/1478/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. по справі № 524/1478/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Полтавського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України , Міністерства оборони України , Департаменту фінансів Міністерства оборони України , Фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних сил України , Командування Сухопутних військ Збройних сил України Міністерства Оборони України , Командувача Сухопутних військ Збройних сил України , Військової частини А 0105 третя особа Пенсійний фонд України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень та доповнень позовних вимог, просив:

1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства Оборони України, Міністра Оборони України, департаменту фінансів по невиконанню Постанови Вищого адміністративного суду України К-28622/10, що порушує конституційні права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність Міністра Оборони України. Міністерства Оборони України, щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 18 листопада 2014 року.

Зобов'язати Міністра Оборони України забезпечити проведення управлінських дій, згідно делегованих повноважень підлеглими посадовими особами Департаменту фінансів Міністерства Оборони України, Фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо обрахування вислуги років та страхового стажу, тарифікації посадового окладу та подання необхідних документів Полтавським обласним військовим комісаріатом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для призначення пенсії ОСОБА_1

Зобов'язати Міністерство Оборони України в особі Департаменту фінансів забезпечити виконання службових обов'язків структурними підрозділами Міністерства Оборони України відповідальних за роботу із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а саме: Кременчуцького об'єднаного міського військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату, фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо проведення управлінських дій згідно делегованих повноважень, на виконання Постанови Вищого адміністративного суду України К-28622/10 про призначення пенсії ОСОБА_1

2. Визнати протиправною бездіяльність Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Командуючого Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо відмови провести обчислення вислуги років, загального страхового стажу, та тарифікації, посадового окладу, для призначення пенсії ОСОБА_1 з 13 березня 2008 року на виконання Постанови Вищого адміністративного суду України К- 28622/10 від 15 червня 2012 року, що порушує конституційні права на соціальний захист позивача.

Зобов'язати Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, фінансово- економічне управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України, провести обчислення вислуги років, загального страхового стажу, та тарифікацію посадового окладу, всі інші необхідні управлінські дії для призначення пенсії ОСОБА_1 з 13 березня 2008 року на виконання Постанови Вищого адміністративного суду України к- 28622/10 від 15 червня 2012 року.

Зобов'язати Командуючого Сухопутних військ Збройних Сил України взяти під особовий контроль дії підлеглих посадових осіб Командування Сухопутних військ збройних Сил України, фінансово - економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо обрахування вислуги років, страхового стажу, тарифікації посадового окладу та інших необхідних управлінських дій для призначення пенсії ОСОБА_1 з 13 березня 2008 року згідно постанови Вищого адміністративного суду України к- 28622/10 від 15 червня 2012 року, та забезпечити надання відповідних документів Полтавським обласним військовим комісаріатом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

3. Визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного військового комісаріату, як другого відповідача по справі по невиконанню Постанови Вищого адміністративного суду України к-28622/10, що порушує конституційні права позивача на пенсійне забезпечення.

Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат прийняти повторно заяву від ОСОБА_1 про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за місцем проживання заявника через відділ соціального забезпечення Полтавського обласного військового комісаріату, визначити розмір грошового забезпечення, що враховується при обчисленні пенсії. Необхідний пакет документів з особовою справою, яка знаходиться на зберіганні в Полтавському обласному військовому комісаріаті повторно направити до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних сил України для проведення розрахунку вислуги років на пенсію, страхового стажу та тарифікації посадового окладу та вчинити всі необхідні управлінські дії подальшому виконанню Постанови Вищого адміністративного суду України К- 28622/10 у повному обсязі згідно делегованих повноважень.

4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як відповідача по справі, щодо незабезпечення виконання Постанови Вищого адміністративного суду України К-28622/10, що порушує конституційні права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, провести відповідні управлінські дії, згідно делегованих повноважень, по забезпеченню виконання Постанови Вищого адміністративного суду України к-28622/10 від 15 червня 2012 року, яка вступила в законну силу 7 серпня 2012 року, у повному обсязі - відновити конституційні права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення з 13 березня 2008 року.

5. Захистити та відновити конституційне право ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, яке довготривало порушується зазначеними відповідачами - суб'єктами владних повноважень з причин протиправної бездіяльності.

6. Встановити строк подання звіту суб'єктами владних повноважень - відповідачами, щодо судового рішення по виконанню позовних вимог цієї адміністративної справи згідно приписів ч.1 .ст.267 КАС України.

7. Відповідно до ч.2.ст.256 КАС України постанову суду по виконанню позовних вимог цієї адміністративної справи допустити до негайного виконання.

8. У разі необхідності для захисту конституційних прав позивача на пенсійне забезпечення - вийти за межі позовних вимог.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. по справі № 524/1478/15-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1- відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р., подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про врученні поштових відправлень.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 15.10.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавського обласного військового комісаріату про призначення пенсії, визнано дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 неправомірними, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію ОСОБА_1 згідно пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", з 13 березня 2008 року (а.с. 16-17, т.1).

ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідачів із заявами про призначення пенсії відповідно до рішення Вищого адміністративного суду України (а.с. 18-46, т.1).

У зв'язку з неотриманням позитивного висновку від відповідачів на свої звернення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що відповідачі діяли правомірно., також вказав на те, що постановою Вищого адміністративного суду України суду від 15.06.2012 на Міністерство оборони України не покладено обов'язку щодо вчинення будь-яких дій та не визнано дії останнього протиправними чи незаконними.

Колегія суддів частково не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, спір у даній справі виник з приводу невиконання відповідачами дій, направлених на призначення пенсії позивачу, паво на яку має останній, що підтверджено судовим рішенням, яке набуло законної сили.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05 серпня 1978 року по 25 квітня 1992 року проходив службу в Збройних Силах та був звільнений за скороченням штатів, а з 10 листопада 1992 року по 15 серпня 1995 року -в органах внутрішніх справ та звільнився за власним бажанням.

Позивач 05 травня 2006 року звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б"статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", оскільки досяг 47 річного віку та мав загальний трудовий стаж більш ніж 25 років, із яких 16 років і 6 місяців військової служби та служби в органах внутрішніх справ.

Листом від 17 квітня 2006 року йому відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу та віку на день звільнення.

Позивач оскаржив вказані дії відповідачів у судовому порядку.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2012 року у справі № К-28622/10 визнано дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 неправомірними, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію ОСОБА_1 згідно пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", з 13 березня 2008 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд касаційної інстанції виходив із того, що особи які звернулися за нарахуванням пенсії за вислугу років, передбачену пунктом "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" мали право на призначення такого виду пенсії, незалежно від часу звільнення зі служби в період з 06 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 року.

Також судом встановлено, що на день звернення із заявою про призначення пенсії позивачу виповнилось 47 років, його загальний трудовий стаж був понад 25 років, з яких 16 календарних років і 6 місяців становить військова служба та служба в органах внутрішніх справ.

Окрім того, згідно висновків Вищого аміністративного суду України позивач має право на призначення пенсії на підставі зазначеного закону, а звернення позивача до військового комісаріату, а не до відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ із заявою про призначення пенсії не позбавляє його права на пенсію.

Щодо позовних вимог про визнаня протиправною бездіяльності Міністерства Оборони України, Міністра Оборони України, департаменту фінансів по невиконанню Постанови Вищого адміністративного суду України К-28622/10, що порушує конституційні права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення. Визнання протиправною бездіяльність Міністра Оборони України. Міністерства Оборони України, щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 18 листопада 2014 року, зобов'язання Міністра Оборони України забезпечити проведення управлінських дій, згідно делегованих повноважень підлеглими посадовими особами Департаменту фінансів Міністерства Оборони України, Фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо обрахування вислуги років та страхового стажу, тарифікації посадового окладу та подання необхідних документів Полтавським обласним військовим комісаріатом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для призначення пенсії ОСОБА_1; зобов'язання Міністерство Оборони України в особі Департаменту фінансів забезпечити виконання службових обов'язків структурними підрозділами Міністерства Оборони України відповідальних за роботу із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а саме: Кременчуцького об'єднаного міського військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату, фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо проведення управлінських дій згідно делегованих повноважень, на виконання Постанови Вищого адміністративного суду України К-28622/10 про призначення пенсії ОСОБА_1; визнаня протиправною бездіяльність Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Командуючого Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо відмови провести обчислення вислуги років, загального страхового стажу, та тарифікації, посадового окладу, для призначення пенсії ОСОБА_1 з 13 березня 2008 року на виконання Постанови Вищого адміністративного суду України К- 28622/10 від 15 червня 2012 року, що порушує конституційні права на соціальний захист позивача та зобов'язання Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, фінансово- економічне управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України, провести обчислення вислуги років, загального страхового стажу, та тарифікацію посадового окладу, всі інші необхідні управлінські дії для призначення пенсії ОСОБА_1 з 13 березня 2008 року на виконання Постанови Вищого адміністративного суду України к- 28622/10 від 15 червня 2012 року; зобов'язання Командуючого Сухопутних військ Збройних Сил України взяти під особовий контроль дії підлеглих посадових осіб Командування Сухопутних військ збройних Сил України, фінансово - економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо обрахування вислуги років, страхового стажу, тарифікації посадового окладу та інших необхідних управлінських дій для призначення пенсії ОСОБА_1 з 13 березня 2008 року згідно постанови Вищого адміністративного суду України к- 28622/10 від 15 червня 2012 року, та забезпечити надання відповідних документів Полтавським обласним військовим комісаріатом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 18 листопада 2014 року ОСОБА_1 направлено до Міністерства оборони України та Департаменту фінансів Міністерства оборони України скарги з приводу невиконання постанови Вищого адміністративного суду України по справі №К-28622/10 від 15.06.2012 по призначенню йому пенсії.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про звернення громадян", законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Розділ II цього Закону визначає порядок розгляду звернень громадян.

Згідно ч.2 ст.19 вказаного Закону, у разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 03.12.2005 №722, письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

Отже, чинним законодавством України передбачено, що розгляд звернень громадян, в тому числі, і скарг може бути покладено на посадову особу чи підрозділ службового апарату, до компетенції яких відноситься розв'язання порушених у зверненні питань.

Згідно пункту 2.10.3 цієї ж Інструкції, звернення одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, що надіслані різним адресатам і надійшли на розгляд до Міністерства оборони України (дублетні), обліковуються за реєстраційним номером першого звернення з доданням порядкового номера, що проставляється через дріб.

Відповідно до пункту 3.7 Інструкції, відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом військового управління, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління.

Так, 2.11.2014 р. за вих.№248/3/6/2102 начальником управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України, на якого покладено розгляд скарг громадянина ОСОБА_1, позивачу надана відповідь на зазначені вище скарги.

З урахуванням того, що до компетенції Міністра оборони України не входить вирішення питання про призначення пенсії, а також те, що чинним законодавством передбачено розгляд звернень іншими посадовими особами, реєстрація дублетних звернень під одним номером, що фактично є одним зверненням, оскільки розгляд останнього вирішується одним компетентним органом Міністерства оборони України, то розгляд скарг ОСОБА_1 покладено на службову особу Міністерства оборони України - начальника управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України, який у встановлений Законом строк розглянув скарги ОСОБА_1 та відповідно до статті 7 Закону України "Про звернення громадян" надіслав останні за належністю - до Пенсійного фонду України, про що повідомив позивача (а.с. 45, т.1).

Як вбачається з листа директора Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 06.01.15р. №13218/к-4, адресованого громадянину ОСОБА_1, скарга останнього надійшла з Міністерства оборони України.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, встановлених судом, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про ненадання йому відповіді на скаргу від 18 листопада 2014 року.

Щодо позовних вимог та доводів апеляційної скарги в частині забезпечення проведення управлінських дій для призначення пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, 15 червня 2012 року Вищим адміністративним судом України винесено постанову по адміністративній справі №К-28622/10 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2010 року в справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавського обласного військового комісаріату про призначення пенсії.

Згідно резолютивної частини зазначеної постанови суд: касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково; постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2010 року скасував й ухвалив нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково; визнав дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 неправомірними; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію ОСОБА_1 згідно пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", з 13 березня 2008 року.

Отже, судом касаційної інстанції підтверджено право позивача на призначення йому пенсії та визнано дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 неправомірними. Зазначені дії полягали в тому, що листом від 17 квітня 2006 року йому відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу та віку на день звільнення.

Згідно з пункту 3.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (далі - Положення з обчислення вислуги років) оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової служби), здійснюється уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що до компетенції Міністра оборони України не входить вирішення питання про призначення пенсії, а згідно п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 N 3-1, підготовка та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів, здійснюється, зокрема, уповноваженими структурними підрозділами Міністерства оборони України.

Полтавський обласний військовий комісаріат є уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони України, право позивача на призначення пенсії відповідно до вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджено судовим рішенням, яке набуло законної сили.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.12 Положення з обчислення вислуги років, обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється фінансово-економічними управліннями Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України і оперативних командувань за поданням відповідних управлінь (відділів) особового складу (персоналу) - офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу управлінь (відділів) оперативних командувань, з'єднань і військових частин, що належать до їх складу, а також офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються наказами командувачів військ оперативних командувань (по особовому складу), їм відповідних і нижче.

Згідно пункту 2.20 цього ж Положення, обчислена в установленому порядку вислуга років (календарна та окремо на пільгових умовах) зазначається в наказах про звільнення військовослужбовців з військової служби і є підставою для призначення їм пенсії за вислугу років. Щодо військовослужбовців, пенсія яким призначається з урахуванням загального страхового стажу, то в наказах про їх звільнення зазначаються загальний страховий стаж і окремо вислуга років на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні.

Колегія суддів наголошує на тому, що у постанові Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року у справі №К-28622/10, судом відображено встановлену обставину того, що на момент звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 47 років, його загальний трудовий стаж був понад 25 років, з який 16 календарних років і 6 місяців становить військова служба та служба в органах внутрішніх справ, а також встановлено право позивача на звернення за призначенням пенсії саме до відповідного підрозділу Міністерства оборони України.

Проте, як слідує з матеріалів справи Полтавський обласний військовий комісаріат не вчинив відповідних дій по підготовці та направленню необхідного пакету документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для призначення пенсії позивачу, а направив документи до Фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.

Листом від 14.07.2014 року (а.с. 23-24, т.1) за підписом начальника Фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, позивача повідомлено про те, що за результатами розгляду особової справи ОСОБА_1 та документів для проведення розрахунку вислуги років на пенсію та тарифікації посадового окладу по зазначеній посаді на 01.01.2008 року, які були направлені військкоматом до управління, вказані документи повернуті без розгляду.

При цьому, відповідач у листі послався на те, що документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області мають подаватись уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України.

Оскільки п 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 N 3-1 передбачає, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Отже, військкомат був зобов'язаний підготувати та надіслати наявні документи безпосередньо до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, проте направив вказаний пакет тільки до Фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, а управління всупереч встановленим судовим рішенням, що набуло законної сили і є обов'язковим як для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, так і для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Полтавського обласного військового комісаріату щодо не оформлення та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області документів для призначення пенсій позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області документи для призначення пенсій ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Визнання протиправними дії Фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо повернення без розгляду документів ОСОБА_1, для проведення розрахунку вислуги років на пенсію та тарифікації посадового окладу по зазначеній посаді на 01.01.2008 року, які були направлені військкоматом до управління, зобов'язати Фінансово- економічне управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України провести розрахунок вислуги років на пенсію та тарифікації посадового окладу по зазначеній посаді на 01.01.2008 року ОСОБА_1

Щодо позовних вимог про зобов'язання Полтавський обласний військовий комісаріат прийняти повторно заяву від про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не наведено доказів того, що він звертався з будь-якою повторною заявою до відповідача, а отже така подія не відбулась, відповідно, права позивача на подачу повторної заяви не порушені. Вказана позовна вимога заявлена на майбутнє, тоді як судовому захисту підлягають порушені або оспорювані права.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як відповідача по справі, щодо незабезпечення виконання Постанови Вищого адміністративного суду України К-28622/10, що порушує конституційні права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, провести відповідні управлінські дії, згідно делегованих повноважень, по забезпеченню виконання Постанови Вищого адміністративного суду України к-28622/10 від 15 червня 2012 року, яка вступила в законну силу 7 серпня 2012 року, у повному обсязі - відновити конституційні права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення з 13 березня 2008 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, підставою для звернення позивача із вищевказаними позовними вимогами фактично було невиконання відповідачем рішення суду, яке вступило в законну силу, а тому позивач, звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, порушив питання, що стосуються здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, порядок розгляду якого визначений в ст. 267 КАС України.

Стаття 267 КАС України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.

Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. В силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Це може бути зроблено у тому ж самому судовому рішенні (у резолютивній частині) або в письмовій ухвалі.

За приписами ч. 9. ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. У разі відповідності заяви вимогам, визначеним ст. 267 КАС України, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. При цьому у разі невідповідності заяви визначеним вимогам вона ухвалою суду, повертається заявнику.

Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Необхідно зазначити, що згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України постанови та хвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями ст. 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

За приписами ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, колегія суддів зауважує на те, що позивач, звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом в цій частині, фактично просить зобов'язати відповідача виконати рішення суду, яке вже набрало законної сили, і в силу приписів статей 14 та 255 КАС повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень. Суд першої інстанції не в праві зобов'язувати відповідача виконувати чи не виконувати рішення суду, яке і так є обов'язковим до виконання для осіб, які беруть участь у справі. Чинним законодавством України не передбачено права суду приймати рішення про зобов'язання виконувати інше рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач для захисту своїх інтересів має право звернутися з відповідною заявою в порядку ст. 267 КАС України, а не з новим позовом.

Зазначена категорія справ не є справами загального провадження та вирішуються у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позов в частині заявлених вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як відповідача по справі, щодо незабезпечення виконання Постанови Вищого адміністративного суду України К-28622/10, не підлягає розгляду в порядку загального провадження адміністративного судочинства, а тому провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, порушення судом першої інстанції норм процесуального права зумовлює необхідність часткового задоволення вимог апеляційної скарги та скасування судового рішення із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову та закриттям провадження у частині позовних вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про встановлення строку подання звіту суб'єктами владних повноважень - відповідачами, щодо судового рішення по виконанню позовних вимог цієї адміністративної справи згідно приписів ч.1 .ст.267 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Вказаній нормі кореспондуються положення абз. 7 п. 4 ч. 1 ст. 163, абз. 5 п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви, оскільки, згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України в подальшому, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів дійшла висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в резолютивній його частині має бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі. Разом з цим, слід зазначити, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, апеляційна скарга позивача в цій частині є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. по справі № 524/1478/15-а -скасувати.

Провадження у справі за ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як відповідача по справі, щодо незабезпечення виконання Постанови Вищого адміністративного суду України К-28622/10, що порушує конституційні права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, провести відповідні управлінські дії, згідно делегованих повноважень, по забезпеченню виконання Постанови Вищого адміністративного суду України к-28622/10 від 15 червня 2012 року, яка вступила в законну силу 7 серпня 2012 року, у повному обсязі - відновити конституційні права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення з 13 березня 2008 року- закрити.

Роз'яснити, що зазначені вимоги підлягають вирішенню у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначеному статтею 267 КАС України.

В іншій частині прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного військового комісаріату щодо не оформлення та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області документів для призначення пенсій ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області документи для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Визнати протиправними дії Фінансово- економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо повернення без розгляду документів ОСОБА_1 для проведення розрахунку вислуги років на пенсію та тарифікації посадового окладу на 01.01.2008 року.

Зобов'язати Фінансово- економічне управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України провести розрахунок вислуги років на пенсію та тарифікації посадового окладу на 01.01.2008 року ОСОБА_1.

В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 20.10.2015 р.