УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1303/13-а
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман-К» до Державної податкової служби в Одеській області про скасування рішень про накладення адміністративного арешту майна, зобов'язання повернути вилучений відповідно до протоколів про тимчасове затримання майна товар, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова служба в Одеській області подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман-К» в повному обсязі.
Постановою від 04 квітня 2013 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман-К»; скасував рішення Державної податкової служби в Одеській області №11/07-90 від 23.08.2012р., №12/07-90 від 23.08.2012р., №13/07-90 від 23.08.2012р., №14/07-90 від 23.08.2012р. про накладення адміністративного арешту майна згідно п.94.7 ст.94 розділу II Податкового кодексу України, вилученого у товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман-К»; зобов'язав Державну податкову службу в Одеській області повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Гурман-К» вилучений відповідно до протоколів про тимчасове затримання майна від 22.08.2012р. товар на загальну суму 374699,76 грн.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зокрема, апелянт посилається на те, що проведення перевірки ТОВ «Гурман-К», накладення адміністративного арешту на майно товариства та вилучення майна з наступним його переданням на відповідальне зберігання відбувалось на підставі завдань, покладених Податковим кодексом України, на органи податкової міліції. Апелянт вважає, що судом не в достатній мірі досліджено та встановлено зв'язок між вилученим товаром та наданими позивачем документами в якості доказу права власності товариства на цей товар.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурман-К» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.
Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що 22 серпня 2012 року співробітниками УПМ ДПС в Одеській області, в ході відпрацювання пріоритетного напрямку роботи податкової міліції щодо контролю за ринком підакцизних товарів, при проведенні перевірки отриманої інформації відносно реалізації алкогольних напоїв з підробленими акцизними марками, в мережі магазинів ТОВ «Гурман-К» (вул. Жуковського, 36, вул. Садова, 14, вул. Успенська, 87, вул. Базарна, 74) тимчасово затримано та вилучено товарно-матеріальні цінності у вигляді лікеро-горілчаних виробів на загальну суму 374699,76 грн. Згідно протоколів про тимчасове затримання майна підставою такого затримання є п.11 ст.226 Податкового кодексу України. Вилучене майно передано на зберігання та охорону ПП «Ніка».
Суд першої інстанції встановив, що 23 серпня 2012 року, на підставі протоколів про тимчасове затримання майна від 22 серпня 2012 року, відповідач виніс рішення №11/07-90, №12/07-90, №13/07-90 та №14/07-90 про накладення адміністративного арешту майна згідно п.94.7 ст.94 розділу II Податкового кодексу України.
За результатами розгляду матеріалів перевірки по факту вилучення алкогольної продукції в магазинах ТОВ «Гурман-К» постановою старшого оперуповноваженого ВПМ ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС Баркар В.А. від 31 серпня 2012 року, на підставі ст.6 п.2 КПК України, відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 216 КК України.
Листом від 02 листопада 2012 року №2/11-1 ТОВ «Гурман-К» звернулось до начальника Управління податкової міліції ДПС в Одеській області Дігтярь О.М. щодо отримання вилученого товару, за результатами розгляду якого листом від 07.12.2012р. позивачу відмовлено у видачі вилученої продукції та запропоновано звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Задовольняючи позов ТОВ «Гурман-К» про скасування рішень Державної податкової служби в Одеській області про накладення адміністративного арешту майна та зобов'язання повернути вилучений товар, суд першої інстанції дійшов висновку, що накладення відповідачем адміністративного арешту на майно позивача на підставі пункту 94.7 статті 94 Податкового кодексу України проведено із порушенням встановленого порядку, оскільки на підставі зазначеної норми арешт майна може бути застосований лише у разі, якщо не встановлено власника цього майна.
Суд першої інстанції встановив, що на час здійснення тимчасового затримання майна та винесення 23 серпня 2012 року оскаржуваних рішень про накладення адміністративного арешту, ДПС в Одеській області було відомо, хто є власником майна, що знаходилось у магазинах по вул. Жуковського, 36, вул. Садова, 14, вул. Успенська, 87, вул. Базарна, 74 в м. Одесі, що виключає можливість накладення адміністративного арешту згідно п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України. Таку інформацію можливо встановити внаслідок дослідження договорів поставки та видаткових накладних на отримання ТОВ «Гурман-К» вилученого товару.
Також, суд першої інстанції зазначив, що рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) про арешт майна від 23 серпня 2012 р. не були протягом 96 годин перевірені судом на предмет їх обґрунтованості, як того вимагає п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України та Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений Міністерством фінансів України від 07.11.2011р. №1398, а тому за висновками суду першої інстанції, це є підставою припинення адміністративного арешту майна платника податків у відповідності до п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що Державна податкова служба в Одеській області не довела правомірності рішень про накладення адміністративного арешту майна №11/07-90, №12/07-90, №13/07-90 та №14/07-90 від 23.08.2012р., а також законності своїх дій щодо відмови повернути вилучений у ТОВ «Гурман-К» товар в добровільному порядку.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Предметом спору є рішення Державної податкової служби в Одеській області №11/07-90 від 23.08.2012р., №12/07-90 від 23.08.2012р., №13/07-90 від 23.08.2012р., №14/07-90 від 23.08.2012р. про накладення адміністративного арешту майна на загальну суму 374699,76 грн.
Підставою для накладення арешту у вказаних рішеннях Державна податкова служба в Одеській області зазначила п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України.
Згідно п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.
Пунктом 94.10 статті 94 ПК України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Таким чином, на підставі п.94.7 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосований лише до товарів, у яких не встановлено їх власника, при цьому, з обов'язковою перевіркою судом обґрунтованості такого арешту протягом 96 годин.
В порушення вказаних норм, Державною податковою службою в Одеській області накладено арешт на майно, власник якого був відомий. Зокрема, ТОВ «Гурман-К» в підтвердження права власності на товар, який вилучено з магазинів по вул. Жуковського, 36, вул. Садова, 14, вул. Успенська, 87, вул. Базарна, 74 в м.Одесі, надало договори поставки та видаткові накладні на отримання лікеро-горілчаних виробів. А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку застосування адміністративного арешту майна, з посиланням на п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України, є незаконним.
Також в матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання податковим органом вимог п. 94.10 ст. 94 ПК України щодо звернення до суду з метою підтвердження обґрунтованості арешту майна протягом 96 годин.
Відсутність протягом строку, зазначеного у п.94.10 ст.94 ПК України, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим є безумовною підставою для припинення адміністративного арешту майна платника податків у відповідності до п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України.
Апеляційний суд зазначає, що висновком Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №7972/03 від 10.10.2012р. підтверджено, що надані на експертизу акцизні марки на алкогольні вироби, які вилучені у ТОВ «Гурман-К», відповідають по способу виготовлення акцизним маркам, виготовленим на підприємстві «Держзнак. ПК «Україна» (т. 2 а.с. 162-164).
Апеляційний суд вважає, що відповідач, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 71 КАС України покладений обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не довів законності дій та рішень, які є предметом даного спору. За таких обставин, висновок Одеського окружного адміністративного суду про наявність правових підстав для задоволення позову ТОВ «Гурман-К» є правильним.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 15 жовтня 2015 року.
Головуючий: суддя С.Д Домусчі
суддя Н.В.Вербицька
суддя О.О.Кравець
Судове рішення № 52520636, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/1303/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: