Ухвала суду № 52520560, 15.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/4914/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18.05.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, в якому просив (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати дії Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату щодо відмови призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням третьої групи інвалідності протиправними;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв'язку з настанням третьої групи інвалідності, у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення у розмірі 2594 грн;

- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат виплатити на підставі прийнятого Міністерством оборони України одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням третьої групи інвалідності, у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення у розмірі 2594, 50 грн.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2012 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зобов'язано Міністерство оборони України та Київський міський військовий комісаріат провести донарахування та виплату ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 48-місячного грошового забезпечення виходячи з грошового забезпечення визначеного п. 2 статті 9 Закону України № 2011-ХІІ від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без його обмеження Постановою КМ України № 499 від 28.05.2008 з урахуванням виплаченої суми (а.с. 58-60).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату залишено без задоволення. Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2012 залишено без змін (а.с. 81-85).

До суду першої інстанції, 13.08.2013 представником позивача - ОСОБА_3 надіслано (згідно штемпелю на конверті) заяву про роз'яснення постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2012 (а.с. 91-92). Заяву мотивовано тим, що рішення суду є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині виконання його відповідачем, оскільки судом першої інстанції в резолютивній частині постанови не вказано конкретний розмір грошової допомоги, яка підлягає виплаті позивачу, що призвело до невірного тлумачення боржниками постанови суду та лише часткового її виконання.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18.05.2015 роз'яснено, що одноразова грошова допомога у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 48-місячного грошового забезпечення, який підлягає виплаті ОСОБА_2 у відповідності до п. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», повинна обраховуватись виходячи з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовця на момент встановлення втрати працездатності (встановлення інвалідності), що складав 2594, 50 грн (а.с. 147-148).

Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частин 1 та 2 вказаної статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

В судовому засіданні - 15.10.2015 представник особи, яка подала апеляційну скаргу наголошувала на тому, що виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, яке просить роз'яснити заявник, закінчено 21.05.2015 у зв'язку з виконанням цього судового рішення, а заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови 13.08.2013, тобто фактично після того, як судове рішення виконано.

Однак колегія суддів не бере до уваги дане твердження, так як в мотивувальній частині постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2012 зазначено: «Відповідно до наданих відомостей за січень 1996 року - червень 1997 року на день звільнення позивача грошове забезпечення становило 221,20 грн, а враховуючи зміни, що відбулися в грошовому забезпеченні за даною посадою розмір грошового забезпечення на 01.01.2006 становить 2 594,50 грн. Отже, одноразова грошова виплата відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та відповідно внесеним змінам до п. 2 Постанови КМ України № 499 від 28.05.2008 становить 2 594,50 х 48 = 124 536 грн».

Натомість, відповідачами в порядку виконання постанови суду позивачу виплачено лише 10 531, 80 грн виходячи з 48-місячного грошового забезпечення, визначеного на день звільнення.

Тобто, постанова суду першої інстанції від 05.03.2012 не виконана в повному обсязі, що виключає можливість застосуванню в даному випадку частину другу ст. 170 КАС України.

Також відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правилами статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

В даному випадку, зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується із заявником у тому, що резолютивна частина постанови від 05.03.2012 не містить інформації щодо розміру грошового забезпечення та момент на який необхідно його обраховувати.

При цьому, судове рішення має поновлювати право особи до такого стану, яким воно було до моменту вчинення порушення та усувати негативні наслідки.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність роз'яснення постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2012.

Окрім цього, у судовому засіданні - 15.10.2015, позивачем заявлено клопотання щодо передчасності відкриття апеляційного провадження судом без врахування частини четвертої ст. 189 КАС України. Заява мотивована тим, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду про роз'яснення судового рішення, не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу від 18.05.2015.

Колегія суддів відмовила у задоволенні такої заяви позивача, з огляду на наступне.

Щодо твердження заявника про пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження ухвали суду про роз'яснення судового рішення, то оцінюючи обставини справи, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що апелянт не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Також, в матеріалах справи наявний оригінал платіжного доручення № 248/723 від 17.09.2015 про сплату апелянтом судового збору у розмірі 535,93 грн (а.с. 171).

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу суду від 18.05.2015 залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 168, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 18.05.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 20.10.2015.

Головуючий суддя А.Ю. Кучма

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.