Ухвала суду № 52520278, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 804/6422/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2015р. у справі №804/6422/15за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Бондарево»до: про:Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

15.05.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бондарево» (далі - ТОВ «Бондарево») за допомогою засобів поштового зв'язку звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення /а.с. 17/, судом першої інстанції позов зареєстровано 19.05.2015р. /а.с. 4-6/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/6422/15 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 2/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бондарево» з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» за жовтень та листопад 2011р. податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ «Укрспецпроект-ДФ», їх вид, обсяг, у зв'язку з чим позивач не мав право на формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ сплачених у вартості товару отриманого від цього контрагента, а тому відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства, що призвело до заниження ПДВ на суму 184100,00грн., у тому числі за жовтень 2011р. - 103460,0грн., у вересні 2012р. - 80640,00грн., що було зазначено у акті перевірки № 265/221/20240580 від 26.06.2014р. на підставі якого відповідачем 25.07.2014р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002671501, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на загальну суму 276150,00 грн., з яких основний платіж - 184100,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 92050,00грн., позивач вважає висновки податкового органу, у акті перевірки, та прийняте за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що контрагент позивача - ТОВ «Укрспецпроект-ДФ», на момент укладення господарського договору з позивачем та виконання сторонами за договорами своїх зобов'язань був зареєстрований як юридична особа та платник податків, у тому числі ПДВ, придбані позивачем у цього контрагента товари були використані у подальшому у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов'язань за договором та подальше використання отриманих за договорами товарів позивачем у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит, тому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002671501 від 25.07.2014р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2015р. у справі №804/6422/15 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ №0002671501 від 25.07.2014р. (суддя - Горбалінський В.В.) / а.с. 36-37/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2015р. у даній справі, подав апеляційну скаргу /а.с. 41-42/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 02.06.2015р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність його представника, суд в установленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції від 02.06.2015р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Бондарево», позивач у даній справі, ідентифікаційний код 20240580, підприємство перебуває на податковому обліку в Новомосковській ОДПІ.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 24.06.2014р. по 26.06.2014р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бондарево» з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» за жовтень та листопад 2011р., за результатами якої було складено акт № 265/221/20240580 від 26.06.2014р. (далі - акт перевірки) .

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 61-74/, податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ «Укрспецпроект-ДФ», їх вид, обсяг, у зв'язку з чим позивач не мав право на формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Укрспецпроект-ДФ», тому відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства - п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового Кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на суму 184100,00грн., у тому числі за жовтень 2011р. - 103460,0грн., у вересні 2012р. - 80640,00грн..

За результатами перевірки, на підставі акту № 265/221/20240580 від 26.06.2014р., податковим органом (відповідачем у справі) 25.07.2014р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002671501, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на загальну суму 276150,00 грн., з яких основний платіж - 184100,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 92050,00грн. /а.с. 75/.

При цьому необхідно зазначити, що вищенаведені висновки зроблено податковим органом з огляду на наявність актів №653/226/37620704 від 15.02.2013р. про неможливість проведення зустрічної перевірки та №509/22-0/37620704 від 26.11.2013р. про неможливість проведення документальної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Укрспецпроект-ДФ», який складено податковим органом за місцем податкового обліку контрагента, та у яких зроблено висновки про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків - постачальником - ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» операцій у жовтні та листопаді 2011р., про не підтвердження факту придбання та постачання товарно-матеріальних цінностей вищезазначеним контрагентом по всьому ланцюгу постачання, про що відповідачем у справі зазначено у акті перевірки ТОВ «Бондарево» № 265/221/20240580 від 26.06.2014р. на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002671501 від 25.07.2014р., яке є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 12.08.2011р. між ТОВ «Бондарево» (покупець) та ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» (постачальник) було укладено договір поставки №08/1201. За умовами вказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцеві товар визначений у рахунках, які є невід'ємною частиною вказаного договору /а.с. 7/, сторонами за цим договором свої зобов'язання виконано у повному обсязі, зазначені обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими ним під час розгляду даної справи у судовому засіданні первинними документами за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України/ а.с. 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15/, які також були надані позивачем відповідачу у справі під час проведення ним перевірки, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами, та подальше використання отриманих позивачем за цими договорами товарів та послуг у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов'язання та податковий кредит.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначати, що посилання податкового органу під час проведення перевірки та під час розгляду даної справи судом на відсутність товарно-транспортних накладних щодо транспортування товарів від контрагентів позивачу, як на підстави обґрунтованості прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, оскільки відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не спростовує реальність спірних господарських операцій адже товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню роботи з перевезення вантажів для обліку транспортної роботи, а позивач здійснював операції з придбання послуг та не виступав у якості замовника за договором перевезення.

Отже вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, та підтверджені належними письмовими доказами дають можливість зробити висновок про те, що контрагент позивача за договором поставки №08/1201 від 12.08.2011р. - ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» під час укладення цього договору з позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цим правочином був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника ПДВ, сторонами за договором свої зобов'язання виконані у повному обсязі, так ТОВ «Укрспецпроект-ДФ», поставлено товар у кількості і якості, яка визначена умовами вищенаведеного договору, позивачем сплачено вартість поставленого товару, і позивачем у подальшому було використано отриманий від ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» товар у власній господарській діяльності, при цьому позивачем, відповідачу під час проведення перевірки та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, було надано первинні документи за вищезазначеними правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України і які у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є належними первинними документами на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік та фінансова звітність за господарськими операціями суб'єктів господарювання, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором поставки №08/1201, який було укладено 12.08.201р., між ТОВ «Бондарево» (покупець) та ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» (постачальник), та подальше використання отриманих позивачем за цим договором товарів у власній господарській діяльності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов'язання та податковий кредит, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій з контрагентом ПП ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» у жовтні та листопаді 2011р..

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справи з приводу визначення позивачем об'єкта оподаткування протягом перевіряємого періоду з урахуванням витрат понесених підприємством у зв'язку з придбанням товарів у контрагента ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» з урахуванням часу здійснення операцій врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуг) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуг) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов'язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуг) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуг), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуг) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, зокрема положення п. 198.1,п. 198.2,п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави визначення об'єкту оподаткування ПДВ та для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено у вартості отриманих від його контрагента ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» товарів, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів, які позивачем було отримано від цього контрагента, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для збільшення позивачу грошового зобов'язань з ПДВ у загальному розмірі на суму 184100,00грн. податковим повідомленням-рішенням №0002671501 від 25.07.2014р., яке є предметом оскарження у даній справі, не відповідають вимогам Податкового кодексу України, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог та визнання протиправним та скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 02.06.2015р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2015р. у справі №804/6422/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 19.10.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: Н.А. Олефіренко