Постанова № 52515067, 25.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року 810/4292/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта, LTD» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта, LTD» про стягнення податкового боргу у сумі 43149, 57 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб у сумі 43149, 57 гривень. Дана заборгованість підтверджується даними розрахунків, поданих відповідачем особисто до податкового органу та податковою вимогою.

Відповідач є платником податку та зобов'язаний сплачувати, задекларовані податкові зобов'язання. Податковий борг відповідачем добровільно не сплачений тому, на думку позивача, підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, розгляд справи просив здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Маранта, LTD» є юридичною особою, що перебуває на податковому обліку за неосновним місцем обліку, а саме у Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідно до даних облікових карток за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у сумі 43 149, 57 гривень, який виник з наступних підстав.

Відповідачем до податкового органу були подані наступні податкові декларації:

за 2013 рік № НОМЕР_1 від 18.10.2013 у розмірі 27 437, 82 гривень (за вересень-грудень 2013 року за термінами сплати: 30.10.2013 5 964, 75 гривень; 30.11.2013, 30.12.2013 та 30.01.2011 в сумі щомісячного платежу 7 157, 69 гривень);

за 2014 рік № НОМЕР_2 від 18.02.2014 у розмірі 28 630, 73 гривень (за січень-грудень 2014 року за термінами сплати: 02.03.2014, 30.03.2014, 30.04.2014, 30.05.2014, 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014, 30.09.2014, 30.10.2014, 30.11.2014, 30.12.2014 в сумі щомісячного платежу 2 385, 90 гривень та за терміном сплати 30.01.2015 2 385,83 гривень).

Заборгованість відповідача з земельного податку з юридичних осіб зросла внаслідок проведення працівниками Кременчуцької ОДПІ перевірки своєчасності сплати плати за землю (земельний податок) за вересень-жовтень 2013 року ТОВ «Маранта, LTD» (код ЄДРПОУ 21067037), результати якого оформлено актом перевірки від 10.04.2015 № 946/16-03-15-04-21067037.

За результатами перевірки, на підставі акта від 10.04.2015 № 946/16-03-15-04-21067037 прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2015 № 0011891504/1062, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, на суму 3 656, 90 гривень.

Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем, матеріали справи не містять.

Заборгованість відповідача з земельного податку з юридичних осіб зменшена за рахунок наявної переплати в розмірі 1450,80 гривень, а також за рахунок зменшення відповідачем сум податкового зобов'язання на загальну суму 18 284, 50 гривень (зменшено грошове зобов'язання за вересень 2013 року на 3969, 06 гривень, за жовтень-грудень 2013 року щомісячно на 4771, 79 гривень) шляхом подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік № НОМЕР_3 від 15.12.2014.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

У звязку з несплатою відповідачем сум податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб, останньому у відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, в автоматичному режимі в день зменшення грошового зобовязання 15.12.2014, нарахована пеня у розмірі 3 159, 42 гривень.

Крім того, позивачем було виставлено податкову вимогу від 15.01.2015 № 174-25/28 на суму 37 106, 84 гривень. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем від 11.02.2015, що підтверджується наявними письмовими доказами.

Зазначена податкова вимога відповідачем у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржувалася, отже, зазначене в ній зобовязання вважається узгодженим та підлягає сплаті.

На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки відповідач не оскаржив податкову вимогу, податковий борг є узгодженим.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 43 149, 57 гривень.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 43 149, 57 гривень, відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта, LTD» (код ЄДРПОУ 21067037) заборгованість із земельного податку з юридичних осіб у сумі 43149 (сорок три тисячі сто сорок дев'ять) грн. 57 коп. на р/р 33219811700008, одержувач: УК у м. Кременчуці/м. Кременчук/18010500, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.