Рішення № 5251249, 18.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.09 р. Справа № 14/194пд

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_1,

м.Донецьк

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Донецькій області, ЄДРПОУ 13511245, м.Донецьк

про визнання договору оренди продовженим

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3-по дов.

від відповідача: Вощенко В.О.-гол. спец.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 16.06. по 18.06.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, про визнання продовженим до 24.03.2010р. договору оренди нежилого приміщення №1723/2005 від 24.03.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, на тих саме умовах, на яких він був укладений.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність протягом одного місяця після закінчення строку дії договору №1723/2005 від 24.03.2005р. будь-яких заперечень відповідача щодо продовження дії цього договору.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №10-14-06373 від 15.06.2009р., в якому позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на належне повідомлення ним позивача про свою відмову від продовження строку дії спірного договору оренди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

24.03.2005р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди №1723/2005.

За змістом ст.283 Господарського кодексу України, ст.764 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Як встановлено судом, згідно з п.1.1 договору №1723/2005 від 24.03.2005р. відповідач прийняв на себе зобовязання передати, а позивач зобовязався прийняти в строкове платне користування державне майно нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташовані в будівлі палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189, що знаходяться на балансі Донецького державного палацу молоді „Юність”, загальна вартість яких визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 31.08.2004р. становить 213081,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення кінокафе „Мерелін”.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В п.7.1 договору №1723/2005 від 24.03.2005р. встановлений обовязок відповідача передати позивачу в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Як встановлено судом, 24.03.2005р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким відповідачем було передано, а позивачем прийнято державне майно нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташовані в будівлі палацу молоді „Юність” за адресою: 83048 м.Донецьк, вул.Челюскінців, 189, що знаходяться на балансі Донецького державного палацу молоді „Юність”.

За приписом ст.284 Господарського кодексу України, ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” істотною умовою договору оренди є, зокрема, термін, на який укладається договір оренди.

Згідно із ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Тобто, строк дії договору обумовлює строк існування між сторонами певних зобовязань.

За змістом ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п.10.1 договору №1723/2005 від 24.03.2005р. останній укладено сторонами строком на 360 днів, що діє з 24.03.2005р. по 19.03.2006р.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням норм ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України в період з 24.03.2005р. по 19.03.2006р. позивач та відповідач могли здійснювати свої права та виконувати обов'язки за договором оренди №1723/2005 від 24.03.2005р.

За змістом ст.764 Цивільного кодексу України, ст.284 Господарського кодексу України, передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно із ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом, за поясненнями сторін, наданими в судовому засіданні, в період з 19.03.2006р. по 20.04.2006р. будь-яких заяв сторін щодо припинення строку дії спірного договору зроблено не було, внаслідок чого строк договору оренди №1723/2005 від 24.03.2005р. був продовжений на 360 днів, тобто, до 14.03.2007р.

Враховуючи відсутність заперечень сторін проти продовження строку дії договору оренди в період з 14.03.2007р. по 14.04.2007р. останній також був пролонгований до 08.03.2008р.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписом ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Донецької області від 05.08.2008р. по справі №8/77пд за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк було визнано продовженим на строк до 03.03.2009р. на тих самих умовах договір оренди №1723/2005 від 24.03.2005р., який був укладений між сторонами.

Вказане судове рішення у встановленому законом порядку не оскаржене, не скасоване та набрало законної сили, внаслідок чого згідно із ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України є обовязковим до виконання.

За таких обставин, враховуючи загальнообовязковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, вимоги ст.35 Господарського процесуального кодексу України факт продовження строку дії договору оренди №1723/2005 від 24.03.2005р. до 03.03.2009р. не потребує додаткового доведення під час розгляду цієї справи.

Як вказувалось вище, за змістом ст.764 Цивільного кодексу України, ст.284 Господарського кодексу України, передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно із ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За таких обставин, у разі відсутності заперечень сторін щодо продовження строку дії договору №1723/2005 від 24.03.2005р. в період з 03.03.2009р. по 02.04.2009р. цей договір буде вважатись продовженим на такий саме строк та на тих саме умовах.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За висновками суду, всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем належних доказів, які б підтверджували повідомлення ним позивача про припинення або зміну умов договору оренди №1723/2005 від 24.03.2005р. протягом місяця з дня закінчення строку дії вказаного договору, до матеріалів справи не надано.

Посилання відповідача на ті обставини, що позивач був належним чином повідомлений про припинення строку дії договору оренди внаслідок направлення на його адресу листа №20-0604-02739 від 19.03.2009р., суд до уваги не приймає з огляду на таке:

Як встановлено судом, в обґрунтування факту отримання позивачем зазначеного листа відповідач посилається на надане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення №98199267.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п.3 Правил надання послуг поштового звязку, затверджених Постановою №1155 від 17.08.2002р. Кабінету Міністрів України, вручення поштових відправлень (поштових переказів) це виробнича операція, що полягає у видачі поштових відправлень (поштових переказів) особисто адресатові (одержувачу) чи його представникові.

За приписами п.104 Правил надання послуг поштового звязку поштові відправлення і грошові суми, які пересилаються поштовим переказом, вручаються адресатам (одержувачам) за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу, - паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, виданої органами внутрішніх справ.

При цьому, відповідно до положень п.105 вказаних Правил адресат може уповноважити іншу особу на одержання поштового відправлення (поштового переказу) за довіреністю, що посвідчується в установленому законодавством порядку.

За таких обставин, згідно із Правилами надання послуг поштового звязку поштове відправлення вручається безпосередньо адресату, якому останнє адресовано, або уповноваженій адресатом особі на підставі відповідної довіреності.

Умовами п.121 Правил надання послуг поштового звязку передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого документа зазначає на бланку повідомлення про вручення прізвище, ім'я, по батькові особи, якій вручено реєстроване поштове відправлення (поштовий переказ).

За змістом наданої до матеріалів справи копії повідомлення №98199267 про вручення поштового відправлення, 24.03.2009р. лист №20-0604-02739 від 19.03.2009р. був отриманий не особисто ОСОБА_1, а, як вказано у повідомленні №98199267 - представником за довіреністю Корчагіним.

Всупереч вимогам п.121 Правил надання послуг поштового звязку на бланку повідомлення імя та по батькові вказаної особи не зазначено.

За твердженням позивача, які з боку відповідача не спростовані, особа за прізвищем Корчагін йому не відома, будь-яких працівників з такими прізвищем в нього не має, в будинку за адресою:83096 м.Донецьк, вул.Торецька, 31, така особа не мешкає. Крім того, як вказує позивач, будь-яких довіреностей на імя Корчагіна ним ніколи не видавалося.

За таких обставин, внаслідок того, що лист №20-0604-02739 від 19.03.2009р. був вручений не уповноваженій позивачем особі, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, як орендарю, не було відомо про наявність будь-яких заперечень відповідача про продовження строку дії спірного договору оренди.

За висновками суду, будь-яких належних доказів, які б підтверджували повідомлення відповідачем позивача про наявність заперечень стосовно пролонгації спірного договору оренди, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, судом прийнято до уваги, що після 03.03.2009р. позивачем перераховувалася орендна плата за користування нерухомим майном на підставі договору оренди №1723/2005 від 24.03.2005р., що підтверджується платіжними дорученнями, наданими позивачем згідно з листом, який надійшов на адресу суду 26.06.2009р. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем перерахованих позивачем в якості орендної плати грошових сум.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Суд у відповідності із ст.16 Цивільного кодексу України може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи відсутність належних доказів направлення відповідачем на адресу позивача протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди №1723/2005 від 24.03.2005р. заяв щодо припинення дії цього договору, приймаючи до уваги норми ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.16, 764 Цивільного кодексу України, ст.284 Господарського кодексу України, договір оренди №1723/2005 від 24.03.2005р. вважається таким, що продовжений на той самий строк (360 днів) і на тих самих умовах.

Виходячи з того, що строк дії договору оренди №1723/2005 від 24.03.2005р. складає 360 днів, останній є продовженим з 03.03.2009р. до 26.02.2010р., внаслідок чого позовні вимоги про визнання договору оренди №1723/2005 від 24.03.2005р. продовженим до 24.03.2010р. підлягають частковому задоволенню.

Листи №1/11-1811 від 16.05.2008р. Міністерства освіти і науки України, №01/69 від 22.04.2009р., №01/194 від 22.12.2008р. Донецького державного палацу молоді „Юність”, у яких надані заперечення стосовно продовження строку дії договору оренди та необхідності зміни розміру орендної плати, за висновками суду, не мають будь-яких правових наслідків стосовно пролонгації договору оренди, враховуючи що згода або заперечення вказаного органу та установи щодо продовження строку дії договору оренди нормами чинного законодавства та умовами укладеного договору ніяким чином не повязано з можливістю його пролонгації на новий строк.

Враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк задовольнити частково.

Визнати продовженим на строк до 26.02.2010р. на тих самих умовах договір оренди №1723/2005 від 24.03.2005р., який був укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк та Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк.

В задоволенні решти позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 18.06.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 18.06.2009р.

Суддя Левшина Г.В.