Ухвала суду № 52512061, 20.10.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9889/15-к

Провадження № 1-кп/750/409/15

У Х В А Л А

про повернення обвинувального акта прокурору

20 жовтня 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Черніговав складі:

головуючого-судді - Мурашко І.А.,

при секретарі - Корончук І.В.,

з участю прокурора - Станкевича Ю.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12015270010002191 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2015 року до Деснянського районного суду м. Чернігова з прокуратури м. Чернігова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

30.09.2015 року ухвалою судді призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що можливо призначити обвинувальний акт до судового розгляду, проти чого не заперечувала представник потерпілого.

Захисник обвинуваченої заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки злочин, згідно повідомлення про підозру у вчиненні злочину, вчинено 30.05.2005 року, а тому, з врахуванням кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.1 ст.190 КК України, її можливо звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та вказав, що докази у кримінальному провадженні не досліджувались, у зв'язку з чим клопотання захисника є передчасним, а крім того, злочин є продовжуваним та вчинявся з 2005 року по 2015 рік.

Представник потерпілого погодилась з думкою прокурора.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті(частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вона, 30.05.2005 року, у денний час, перебуваючи у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, що за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 44, з метою заволодіння грошовими коштами у вигляді отримання допомоги на дитину одинокій матері, шляхом обману співробітників цього управління, заповнила заяву на призначення соціальної допомоги одиноким матерям, зазначивши у ній неправдиві відомості про те, що вона перебувала у шлюбі в графі "Додаткова інформація, яка повідомляється одинокою матір'ю (підкреслити необхідне)", при цьому приховавши відомості про перебування, на час складання заяви, у зареєстрованому шлюбі, укладеного 13.11.2004 року з ОСОБА_4, на підставі якої рішенням Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, оформленим протоколом № 410868 від 31.05.2005 року, затвердженим начальником управління Матвієнко К.І., ОСОБА_2 призначено з 01.05.2005 року допомогу на дітей одиноким матерям.

В подальшому, за період з 01.05.2005 року по 31.03.2015 року, ОСОБА_2, діючи з єдиним умислом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, незаконно отримала державну виплату з призначеної соціальної допомоги на загальну суму 27 070,94 грн.

Виходячи зі змісту обвинувачення, прокурор вважає встановленим обставину в обвинуваченні: "зазначивши у ній неправдиві відомості про те, що вона перебувала у шлюбі в графі "Додаткова інформація, яка повідомляється одинокою матір'ю (підкреслити необхідне)", а також обставину: "при цьому приховавши відомості про перебування, на час складання заяви, у зареєстрованому шлюбі, укладеного 13.11.2004 року з ОСОБА_4" Таким чином, прокурор вважає встановленими обставини щодо внесення обвинуваченою неправдивих відомостей про те, що вона перебувала у шлюбі, а також те, що вона приховала відомості про перебування, на час складання заяви, у зареєстрованому шлюбі, які суперечать одна одній.

Виклад фактичних обставин кримінального провадження це не тільки констатація події, що відбулась. З викладеного обвинувачення, як обвинуваченій, так і іншим учасникам провадження, в тому числі і суду, повинно бути зрозуміло в чому обвинувачується особа, а також на підставі чого орган досудового розслідування прийшов до висновку, що особа вчинила саме таке кримінальне правопорушення і, чому дії обвинуваченої кваліфікуються саме за тією чи іншою статтею Кримінального Закону.

Таким чином, суд вважає, що обвинувачення, при такому викладенні фактичних обставин кримінального провадження, є незрозумілим, що позбавляє суд можливості роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_2 суть пред'явленого обвинувачення, яке б ґрунтувалось на законі, під час судового розгляду, а стороні захисту перешкоджає захищатись від такого обвинувачення, що у свою чергу є порушенням права обвинуваченої на захист від пред'явленого обвинувачення.

Водночас, пунктом "а" частини третьої статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

У п.1 ч.3 ст.42 КПК України зазначено, що підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Європейський суд з прав людини зазначає, що у тексті підпункту "а" п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі "Камасінскі проти Австрії", п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі "Матточіа проти Італії", п. 58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі "І.Н. та інші проти Австрії", п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 року у справі "Даллос проти Угорщини" п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п. 54, а також "Даллос проти Угорщини", п. 47).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, у підготовчому судовому засіданні встановлено невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, а тому, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що згідно вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, обвинувальний акт необхідно повернути прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України.

Враховуючи зміст клопотання захисника обвинуваченої, зміст пред'явленого обвинувачення, думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання захисника задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291,314 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, старшому прокурору прокуратури м.Чернігова Станкевичу Ю.В., відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, оскільки він не відповідає вимогам КПК України.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, - відмовити.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області.

Суддя: І.А.Мурашко