Ухвала суду № 52507849, 08.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/41457/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 року у справі № 0870/10176/12 за позовом ОСОБА_5 до Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Розівському районі Запорізької області, Реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Козацькі землі ЛТД", ОСОБА_4 про визнання незаконним акту та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Розівському районі Запорізької області, Реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Козацькі землі ЛТД", ОСОБА_4, в якому просила: визнати протиправними дії Держкомзему у Розівському районі Запорізької області; визнати недійсним, скасувати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку серія ЗП № 016545; зобов'язати Реєстраційну Службу Розівського районного управління юстиції Запорізької області забезпечити виготовлення та видачу свідоцтва на право приватної власності за земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до проекту відведення земельної ділянки від 2002 року, складеним землевпорядною організацією ТОВ "Козацькі землі" ширина земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, встановлена як 10,8 кв.м. Але відповідно до державного акту про право власності на землю від 10 червня 2003 року, що складався на основі інвентарізації, внаслідок помилки ширина земельної ділянки зазначена як 9,8 кв.м. На її звернення до відділу Держкомзему у Розівському районі Запорізької області про виправлення помилки та видачу нового Державного акту про право власності на земельну ділянку було неправомірно відмовлено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнаний недійсним та скасований державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ЗП №016545 виданий Розівською селищною радою Розівського району Запорізької області на ім'я ОСОБА_5, який зареєстрований в книзі державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №15. Зобов'язано Реєстраційну службу Розівського районного управління юстиції Запорізької області забезпечити виготовлення та видачу свідоцтва на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0272 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у межах визначених технічною документацією, з шириною земельної ділянки 10,79 м., на ім'я ОСОБА_5. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її часткового задоволення.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо наявності у виданому державному акті технічної помилки, виявленої землевласником та підстав для видачі нового державного акта.

Судами було встановлено, що Рішенням Розівської селищної ради №15 від 08.02.2001, земельна ділянка площею 272,1 м2, що розташована в АДРЕСА_1, надана в оренду ОСОБА_5 строком на 3 роки з правом викупу.

Рішенням Розівської селищної ради №30 від 04.10.2002 затверджені матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 272,1 м2 в АДРЕСА_1 та вирішено продати земельну ділянку ОСОБА_5, на якій розташований магазин "Господар", для здійснення підприємницької діяльності. Між сторонами 27.02.2003 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0272 га. На ім'я позивачки 10.06.2003 виданий державний акт ЗП №016545 на право власності на земельну ділянку площею 0,0272 га.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що в проекті відведення земельної ділянки 2002 року, її ширина зі сходу складає 10,79 м, однак в державному акті на право власності та договорі купівлі-продажу ширина східної сторони 9,8 м. При тому, що в усіх документах зазначена однакова площа 272,1 м2 та виходячи з такої площі проведена експертна грошова оцінка. Вказане свідчить про допущену технічну помилку в державному акті на право власності.

Разом з тим, колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції недостатньо дослідили матеріали справи, зокрема, в частині недоліків які має технічна документація земельної ділянки, що унеможливлює забезпечення прав третьої особи.

Судами не надано належної оцінки доводам відповідача та третьої особи, які були наведені при розгляді справи, як в суді першої так і апеляційної інстанцій, а також про які зазначає заявник касаційної скарги відносно того, що проектом відведення земельної ділянки від 2002 року ширину земельної ділянки було встановлено як 10,8 метра. Але цей проект не затверджувався рішенням Розівської селищної ради. В той же час у відповідності до плану земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, ширина земельної ділянки становить 9,8 метра. Конфігурація земельних ділянок по проектах виготовлених в 2002 та 2012 роках є різною, всі інші розміри також відрізняються, тобто, обидва проекти суперечать один одному.

Зазначеним обставинам суди належної оцінки не надавали, їх не дослідили в сукупності з іншими доказами по справі, що свідчить про неповноту дослідження та встановлення всіх обставин справи.

Отже ухвалені по справі рішення не встановили дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами та неправильно застосовані норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду про підставність позовних вимог є передчасним.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу Адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого і адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)