Постанова № 52503424, 08.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2015 р. Справа№ 927/783/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Зубець Л.П.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю представників

від позивача: Борода А.В. - дов. від 05.10.2015 року б/н

від відповідача: Пірус Л.О. - дов. від 18.06.2015 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Маяк" на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року

у справі № 927/783/15 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Едланд-М" (м. Чернігів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Маяк" (с. Лихачів Носівського району Чернігівської області)

про стягнення 43 401 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Едланд-М" з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Маяк" про стягнення з боржника суми основного боргу 30 000 грн., про стягнення відповідача 3% річних в сумі 1 174 грн. 35 коп. та 15 180 грн. інфляційних втрат.

Рішенням від 28.07.2015 року господарський суд Чернігівської області провадження у справі в частині стягнення 30 000 грн. основного боргу припинив. Позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ Агрофірма „Маяк" на користь ТОВ „Едланд-М" 1 174 грн. 35 коп. 3% річних, 15 180 грн. інфляційних втрат та 1 827 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ Агрофірма „Маяк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року по справі № 927/783/15 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року апеляційна скарга ТОВ Агрофірма „Маяк" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 927/783/15 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 08.10.2015 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір надання послуг є оплатним і обов'язок виконавця надати послугу відповідає обов'язку замовника цю послугу прийняти та оплатити.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Маяк" (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Едланд М" (Виконавець) уклали договір № 010814 на авто послуги, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати будівельну техніку (автокрани, автовишку, екскаватор, самоскиди) на будмайданчик замовника, а замовник зобов'язується оплачувати виконавцю вартість виконаних робіт.

Кількість будівельної техніки замовник вказує у заявці з зазначенням місця роботи (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору від 01.08.2014 року № 010814 строк дії договору встановлюється з 01.08.2014 року по 01.08.2015 року.

Розділами 2-4 передбачено порядок виконання робіт та обов'язки замовника і виконавцю.

Замовник зобов'язується оплачувати виконавцю вартість виконаних ним робіт за ціною відповідно до калькуляції на момент надання послуг (п. 5.1 договору).

Виконавець, згідно п. 5.2 договору від 01.08.2014 року № 010814, зобов'язується своєчасно надавати замовнику документи щодо виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.3 договору від 01.08.2014 року № 010814 всі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі у гривнах.

Згідно п. 6.1 договору від 01.08.2014 року № 010814 сторони несуть один перед одним відповідальність у відповідності до діючого законодавства України та умовам даного договору.

Ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Позивачем за період з 01.08.2014 року по 07.05.2015 року надано послуг за вищевказаним договором на загальну суму 157 920 грн. згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та талонів замовника: акт від 02.08.2014 року № Э-00000237 та талон замовника від 01.08.2014 року № 104 на загальну суму 5 520 грн.; акт від 06.08.2014 року № Э-00000239 та талон замовника від 01-06.08.2014 року № 118 на загальну суму 10 500 грн.; акт від 09.08.2014 року № Э-00000238 та талон замовника від 04.08.2014 року № 105 на загальну суму 12 080 грн.; акт від 16.08.2014 року № Э-00000253 та талон замовника від 07-16.08.2014 року № 115 на загальну суму 17 500 грн.; акт від 16.08.2014 року № Э-00000262 та талон замовника від 11-16.08.2014 року № 172 на загальну суму 12 740 грн.; акт від 23.08.2014 року № Э-00000265 та талон замовника від 01.08.2014 року № 173 на загальну суму 13 840 грн.; акт від 23.08.2014 року № Э-00000276 та талон замовника від 18-23.08.2014 року № 116 на загальну суму 13 020 грн.; акт від 01.09.2014 року № Э-00000325 та талон замовника від 25-30.08.2014 року № 117 на загальну суму 11 480 грн.; акт від 01.09.2014 року № Э-00000326 та талон замовника від 25-29.08.2014 року № 197 на загальну суму 11 100 грн.; акт від 24.09.2014 року № Э-00000341 та талон замовника від 02-24.09.2014 року № 199 на загальну суму 9 240 грн.; акт від 30.09.2014 року № Э-00000342 та талон замовника від 25-30.09.2014 року № 198 на загальну суму 10 300 грн.; акт від 30.09.2014 року № Э-00000345 та талон замовника від 24-30.09.2014 року № 518 на загальну суму 12 710 грн.; талон замовника від 01-04.10.2014 року № 367 на загальну суму 7 230 грн.; акт від 07.10.2014 року № Э-00000370 та талони замовника від 01.08.2014 року № 365 та 366 на загальну суму 10 660 грн.

Вищевказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані керівниками сторін - директором ТОВ „Едланд М" Гиря М.П. та директором ТОВ Агрофірма „Маяк" Коваленко В.І. та скріплені печатками підприємств.

Зазначені талони замовника підписані представниками позивача та відповідача, що визнається сторонами у судових засіданнях.

Факт отримання та обсяг наданих позивачем послуг відповідачем визнається.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по наданню автопослуг, обумовлених договором від 01.08.2014 року № 010814, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги без будь-яких зауважень.

Позивачем було складено рахунки-фактури на оплату за надані послуги: № - 00000245 на суму 5 520 грн.; № - 00000247 на суму 10 500 грн.; № - 00000246 на суму 12 080 грн.; № - 00000263 на суму 17 500 грн.; № - 00000272 на суму 12 740 грн.; № - 00000286 на суму 13 020 грн.; № - 00000275 на суму 13 840 грн.; № - 00000337 на суму 11 480 грн.; № - 00000338 на суму 11 100 грн.; № - 00000353 на суму 9 240 грн.; № - 00000354 на суму 10 300 грн.; № - 00000357 на суму 12 710 грн.; № - 00000358 на суму 7 230 грн.; № - 00000382 на суму 10 660 грн.

Відповідач за надані автопослуги розрахувався лише частково, що підтверджується виписками по рахунку позивача за період з 21.08.2014 року по 22.01.2015 року на загальну суму 127 919 грн. 66 коп.

Таким чином, у відповідача станом на день подання позову утворилась заборгованість перед позивачем за договором від 01.08.2014 року № 010814 на загальну суму 30 000 грн., яку було оплачено під час розгляду справи судом першої інстанції платіжними дорученнями від 15.06.2015 року № 5951 та № 5952 на суму 16 700 грн. та 13 300 грн. 34 коп.

Відповідно до п.п. 4 п. 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно припинив провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 30 000 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 1.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року № 14 за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 ЦК України) або на відсутність вини (ст.ст. 614, 617 ЦК України чи ст. 218 ГК України).

Позивач просив суд стягнути на свою користь 3 % річних в розмірі 1 174 грн. 35 коп. за період з 12.08.2014 року по 07.05.2015 року та інфляційні втрати в розмірі 15 180 грн. за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув 3% річних в розмірі 1 174 грн. 35 коп. та інфляційні втрати в розмірі 15 180 грн.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Маяк" на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року у справі № 927/783/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року у справі № 927/783/15 залишити без змін.

3. Справу № 927/783/15 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Л.П. Зубець

О.М. Коротун