Постанова № 52503312, 05.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Справа№ 911/5155/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Шевченка Е.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

прокурора: Літковець Ю.А. - посвідчення № 031878 від 02.02.2015

позивача: не з'явився;

відповідача: Лисенко В.О. - довіреність № 221 від 20.03.2015;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас"

на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2015

у справі № 911/5155/14 (головуючий суддя: Щоткін О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас", м. Бровари

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", м. Київ

за участю прокуратури Київської області

про визнання недійсним договору та усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 25.12.2014 року по справі №911/5155/14 позов задоволено частково; визнано недійсним іпотечний договір, укладений 6 серпня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Броварський завод пластмас" та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. 6 серпня 2009 р. та зареєстрований в реєстрі за №856, в частині предмету іпотеки " 1" - а саме: комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 53, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 року у справі №911/5155/14 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас" та Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 25.12.2014 року по справі № 911/5155/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 року та рішення господарського суду Київської області від 25.12.2014 року у справі №911/5155/14 скасовано, а справу № 911/5155/14 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2015 року по справі №911/5155/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Броварський завод пластмас" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Київської області від 10.07.2015 року у справі №911/5155/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним спірного іпотечного договору в частині предмету іпотеки "1" - Комплексу, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул.Незалежності, 53, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скарга мотивована тим, що відсутність в іпотечному договорі опису предмета іпотеки, достатнього для його ідентифікації, є підставою для визнання іпотечного договору недійсним.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас" по справі № 911/5155/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Ткаченко Б.О.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. у відпустці сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/5155/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу № 911/5155/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 05.10.2015.

02.10.2015 позивач подав клопотання продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття представника в судове засідання.

02.10.2015 відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/5155/14 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Шевченка Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відзначає, що неможливість одного представника бути присутнім у судовому засіданні не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, у даному випадку, сторона має можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, ст. 244 Цивільного кодексу України та направити іншого представника.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників позивача.

05.10.2015 в судовому засіданні представник відповідача та прокурор заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

06.08.2009 між позивачем - Закритим акціонерним товариством "Броварський завод пластмас", назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство "Броварський завод пластмас", як іпотекодавецем, та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", як іпотеко держателем, був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. 6 серпня 2009 року та зареєстрований в реєстрі за №856.

Відповідно до п. 1 іпотечного договору, предметом іпотеки є комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 53, а саме: будівля цеху пресованих виробів інв. №847, загальною площею 9816,1 кв.м.; будівля цеху ливарних виробів інв. №257, загальною площею 4703,7 кв.м.; цех труб ПВХ: будівля цеху виробництва труб ПВХ інв. №108, загальною площею 1532,8 кв.м.; будівля цеху екструзії інв. №102, загальною площею 7554,3 кв.м.; цех ПВХ пластикату: будівля цеху інв. №1029, загальною площею 12715,6 кв.м.; склад сировини цеху ПВХ інв. №11120, загальною площею 71,9 кв.м.; приміщення швейної дільниці інв. №1032, загальною площею 164,0 кв.м.; ремонтно-будівельна дільниця: будівля посту охорони на автостоянці інв. №7800, загальною площею 8,6 кв.м.; приміщення для утримання собак інв. №10901, загальною площею 8,8 кв.м.; інструментальний цех: будівля цеху інв. №104, загальною площею 2674,4 кв.м.; приміщення дільниці гальваніки інв. №2590, загальною площею 413,0 кв.м.; будівля цеху ремонтно-механічного цеху інв. №105, загальною площею 2147,0 кв.м.; будівля цеху дільниці електропостачання інв. №3703, загальною площею 283,4 кв.м.; трансформаторна підстанція інв. №3704, загальною площею 173,2 кв.м.; дільниця тепловодопостачання: бойлерна інв. №3201, загальною площею 42,8 кв.м.; насосна пожежогасіння інв. №3295, загальною площею 38,8 кв.м.; насосна станція інв. №1026, загальною площею 113,6 кв.м.; холодильна станція інв. №3294, загальною площею 303,0 кв.м.; будівля транспортного цеху інв. №1935, загальною площею 269,4 кв.м.; складське господарство: царговий склад тари інв. №500003, загальною площею 198,4 кв.м.; склад сировини з листової сталі інв. №500004, загальною площею 454,4 кв.м.; склад сировини з листової сталі інв. №500005, загальною площею 250,0 кв.м.; напіварочний склад із листової сталі інв. №500008, загальною площею 650,0 кв.м.; склад готової продукції інв. №500009, загальною площею 195,0 кв.м.; напіварочний склад із листової сталі інв. №500010, загальною площею 364,4 кв.м.; цегляна одноповерхова будівля інв. №500011, загальною площею 21,0 кв.м.; арочний склад інв. №10202, загальною площею 479,4 кв.м.; будівля цеху інв. №107, загальною площею 150,1 кв.м.; склад ВМТПШОМа інв. №10276, загальною площею 352,3 кв.м.; склад сировини інв. №10076, загальною площею 57,3 кв.м.; склад сировини інв. №10264, загальною площею 296,5 кв.м.; заводоуправління: побутові приміщення інв. №7740, загальною площею 5316,2 кв.м.; будівля ІЛК інв. №1054, загальною площею 4925,2 кв.м.; їдальня: будівля їдальні інв. №7741, загальною площею 664,8 кв.м.; приміщення холодильної камери інв. №7779, загальною площею 31,9 кв.м.; приміщення медпункту інв. №7765, загальною площею 182,3 кв.м. (далі - предмет іпотеки " 1").

Вищенаведені об'єкти нерухомості належать Публічному акціонерному товариству "Броварський завод пластмас" на підставі договору про поділ комплексу від 14 липня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Базир Н. М. за №854. Право власності зареєстроване за іпотекодавцем в Комунальному підприємстві Броварської міської ради "Броварське бюро технічної інвентаризації" 22 липня 2009 року.

Відповідно до п. 2 іпотечного договору, предметом іпотеки є гуртожиток, загальною площею 4883,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 3-Б, що належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 липня 2009 року серії ССІ за № 515820, виданого 22 липня 2009 року Виконавчим комітетом Броварської міської ради, на підставі рішення від 21 січня 2003 р. за №28 та рішення від 14 липня 2009 р. за №341, право власності зареєстроване за іпотекодавцем в Комунальному підприємстві Броварської міської ради "Броварське бюро технічної інвентаризації" 22 липня 2009 року (далі - предмет іпотеки "2").

Нерухоме майно було передано в іпотеку з усіма його приналежностями.

Відповідно до п. 1.1 договору, іпотекодавець з метою забезпечення виконання позичальниками основного зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки.

Після укладення договору іпотеки, за повідомленням іпотекодержателя, предмет іпотеки підлягає державній реєстрації в державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Згідно п. 1.5 договору, узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 115076525,00 грн. згідно акту огляду та погодження вартості від 6 серпня 2009 року.

Відповідно до п. 1.6 договору, в період дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця.

Позивач у позовній заяві, посилаючись на Висновок експертного будівельно-технічного дослідження Центру судових експертиз Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива" від 18 березня 2013 року за № 10/13, просив визнати вищезазначений іпотечний договір недійсним, враховуючи те, що предмет іпотеки є окремими об'єктами нерухомості, які мають різні розміри, інвентарні номери та цільове призначення, а не одним окремим індивідуально визначеним об'єктом нерухомості.

Тому, за доводами позивача, при укладенні іпотечного договору сторонами не було дотримано вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", а саме: при здійснення опису предмету іпотеки не вказано реєстраційних даних (розмірів, інвентарних номерів та цільового призначення кожного окремого об'єкту нерухомості), достатніх для його ідентифікації, що є підставою для визнання недійсним спірного договору.

Крім того, позивач просив суд усунути перешкоди в користування нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору від 06.08.2009.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що господарському суду необхідно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, зокрема витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 23372893 від 22.07.2009.

Частиною 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді справи суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з наступного.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, зокрема, якщо нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, право власності на об'єкти нерухомості (будівлі, споруди, приміщення), у тому числі право спільної власності, підлягають державній реєстрації, яка здійснюється реєстраторами бюро технічної інвентаризації.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про іпотеку", майно, яке є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, комплекс, який є предметом Іпотечного договору та був переданий ПАТ "Броварський завод пластмас" в іпотеку ПАТ "ВіЕйБі Банк" був виділений в натурі та зареєстрований у відповідному Бюро технічної інвентаризації як окремий об'єкт нерухомого майна, що підтверджується витягом із реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно № 23372893 та Договору про поділ комплексу від 14 липня 2009 року, на момент укладання спірного іпотечного договору, комплекс, що переданий в іпотеку був складним об'єктом нерухомого майна, що складався із декількох будівель, які мають єдину адресу та єдиний реєстраційний номер знаходився у власності ПАТ "Броварський завод пластмас" як окремий об'єкт нерухомості.

Крім того, відповідно до умов спірного іпотечного договору, предметом іпотеки-2 є гуртожиток, загальною площею 4883,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, м.Бровари, бул. Незалежності, буд. 36, який належить позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії CCI № 515820, виданого 22 липня 2009 року Виконавчим комітетом Броварської міської ради, на підставі рішення № 28 від 21 січня 2003 року та рішення № 341 від 14 липня 2009 року, право власності на який зареєстроване за іпотекодавцем в Комунальному підприємстві Броварської міської ради "Броварське бюро технічної інвентаризації" 22 липня 2009 року, про що зроблено запис у книгу № 1/4, номер запису: 1304, реєстраційний номер 27851842.

Таким чином, предмет іпотеки-2 також було виділено як окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомості та оформлено шляхом видачі Іпотекодавцю Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії CCI № 515820 від 22 липня 2009 p.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що передача таких об'єктів нерухомості в іпотеку була проведена з дотриманням вимог законодавства України чинного, на дату укладення оскаржуваного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку", іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити істотні умови, зокрема, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.

Враховуючи зазначені норми законодавства та фактичні обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що в іпотечному договорі зазначені усі істотні умови, які були передбачені чинним законодавством України, станом на дату укладення оскаржуваного іпотечного договору, тому відсутні підстави визнавати недійсним іпотечний договір від 06.08.2009, у зв'язку з не дотриманням сторонами під час його укладання вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

Оскільки необхідною умовою для визнання недійсним договору, є наявність факту порушення таким договором прав та/або інтересів позивача, а відсутність такого порушення є підставою для прийняття рішення про відмову в позові, господарський суд Київської області прийшов до обґрунтованого висновку про те, що в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним іпотечного договору від 06.08.2009 слід відмовити.

При цьому суд першої інстанції виконав вказівки, які містяться у постанові Вищого господарського суду України, якою справу направлено на новий розгляд, та в якій було зазначено, що суди попередніх інстанцій не дали оцінку витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданому за №23372893 від 22.07.2009 року для оформлення договору іпотеки, з якого вбачається, що типом об'єкту нерухомого майна, власником якого є Закрите акціонерне товариство "Броварський завод пластмас", підставою виникнення права власності є договір про поділ нерухомого майна №854 від 14.07.2009 року, є комплекс.

Також позивачем була заявлена позовна вимога про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом виключення з реєстру заборон запису від 6 серпня 2009 року за №857, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. при укладанні спірного іпотечного договору.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним, тобто вказаний договір є припиненим з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до п. 71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року за № 868, державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Проте, права та законні інтереси позивача щодо не зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. у зв'язку з укладанням іпотечного договору від 6 серпня 2009 року за № 856 не порушені. Позивач, також, не надав будь-яких доказів того, що відповідач своїми діями створює перешкоди у користуванні належним йому майном.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виключення з реєстру заборон запису від 6 серпня 2009 року за №857, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. при укладенні іпотечного договору від 6 серпня 2009 р. за №856.

Також місцевим господарським судом обґрунтовано відхилена заява відповідача про застосування позовної давності, оскільки факт порушення права позивача відсутній, тому позовна давність не може бути застосована.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 10.07.2015 у справі № 911/5155/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 10.07.2015 у справі № 911/5155/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/5155/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Е.О. Шевченко

О.Ф. Синиця