Рішення № 52500240, 15.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/1278/15 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/783/3601/15 Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.

Категорія:25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Федоришина А.В.

суддів : Приколоти Т.І., Тропак О.В.

при секретарі - Івановій О.О.,

за участю: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» в користь ОСОБА_3 8696,18 грн. невиплаченого страхового відшкодування.

В решті позовних вимогах відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення оскаржило ПрАТ «СК «Альфа Страхування», просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачем були порушені умови договору страхування, зокрема несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Посилається на те, що відповідачем були виконані всі умови договору страхування, які є обов'язковими для виконання відповідно до вимоги чинного законодавства та умов договору страхування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наявними підстави для її задоволення з огляду на викладені мотиви.

Встановлено, що 16.05.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту - автомобіля марки «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2. Строк дії договору встановлено з 16.05.2014 р. по 16.05.2015 р.

Із правилами страхування ОСОБА_3 був ознайомлений і з умовами цього договору погодився, що підтверджується його підписом на договорі. (а.с. 29).

15.11.2014 р. о 20.25 год. по вул. Богданівській, 17 у м. Львові внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача марки «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_2 зазнав технічних пошкоджень, що підтверджується довідкою відділу Державтоінспекції від 15.11.2014 р.

Підставою для звернення позивача до суду була відмова відповідача у здійсненні виплати страхового відшкодування на підставі п. 13.1., 13.1.1. договору страхування (а.с. 14).

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для виплати позивачу страхового відшкодування є невірним, суперечить договору страхування та нормам матеріального права.

Так, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 26 цього ж Закону підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків

У п.п. 13.1., 13.1.1. договору страхування зазначено, що при виникненні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, у зв»язку з якою Страхувальник/Вигодонабувач звертається до Страховика з вимогою про виплату страхового відшкодування, Страхувальник/Вигодонабувач або його довірені особи/Водій зобов»язані негайно, але не пізніше 24-ох годин, як тільки Страхувальнику/Вигодонабувачу або його довіреним особам/Водію стане відомо про такі події повідомити Страховика за телефоном: НОМЕР_5 або НОМЕР_6 та надати інформацію відповідно до п. 13.1.6 .

Підпунктом 16.1.6. цього договору передбачено, що підставою для відмови Страховика у здійсненні страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення Страхувальником/Вигодонабувачем та/або його довіреними особами/Водієм про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Отже однією із причин відмови у виплаті страхового відшкодування, зазначених у п. 16 договору страхування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку, що страхувальник - ОСОБА_3 вчинив усі передбачені договором страхування дії, повязані з фіксацією і повідомлення про настання страхового випадку.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про страхування» та умов договору страхування страхувальник зобов»язаний не пізніше 24-ох годин повідомити страховика про настання страхового випадку за номерами телефонів, вказаних у договорі, а саме: НОМЕР_5 або НОМЕР_6.

Із матеріалів справи випливає, що страховий випадок настав 15.11.2014 р., однак ОСОБА_3 повідомив страховика про страховий випадок 18.11.2014 р., тобто через три дні після його настання.

Ухвалюючи рішення про стягнення невиплаченого страхового відшкодування суд першої інстанції посилався на роздруківку з деталізації по локальним і роумінговим дзвінкам абонента НОМЕР_4 (дочки позивача), однак цим абонентом здійснений дзвінок на № НОМЕР_3, що належить Страховому товариству «Іллічівське», з яким позивач уклав договір обов'язкового страхування, а тому ця роздруківка не може вважатись належним доказом.

Інших доказів, які б підтверджували про своєчасне повідомлення відповідача про настання страхового випадку позивач не надав.

Так як позивач своєчасно не повідомив страховика на настання страхового випадку за телефоном НОМЕР_5 або НОМЕР_6, вказаним у договорі, поважні причини несвоєчасного повідомлення не вказав, у зв»язку з цим не виконав умови договору страхування, то правових підстав для стягнення страхового відшкодування немає.

Відтак рішення суду в частині стягнення з відповідача невиплаченого страхування слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Разом із тим, висновок суду першої інстанції про відстуність підстав для задовлення решти позовних вимог є правильним та відповідає нормам матеріального права та процесуального права.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхуваннязадовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 березня 2015 року в частині задоволених позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" 8696,18 грн. невиплаченого страхового відшкодування відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді: