Ухвала суду № 52494922, 15.10.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1973/13-к 1-кп/335/1/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Соболєвої І.П.,

судді: Гашук К.В.,

запасного судді: Шалагінової А.В.,

за участю присяжних: Перфільєвої Н.Г, Шабала Т.С., Родякіна С.В.,

запасних присяжних: Куркіної І.М., Шевченка І.В.,

при секретареві: Школяр К.П.,

прокурора: Корх Д.О.,

захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

обвинувачених: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 по кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012000000000055 від 22.11.2012 р., клопотання захисника ОСОБА_6, який дії в інтересах обвинуваченого ОСОБА_20, клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012000000000055 від 22.11.2012 р., відносно ОСОБА_14, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_15, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_16, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115; п.п.6, 12, 13 ч.2 ст.115; ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_17, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_18, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257; п. п. 6, 12, ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_19, обвинуваченого у скоєні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п. п. 12 ч. 2 ст. 115; п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189; ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_20, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 8, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч.1 ст. 263; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_21, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст. 257, п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

На підставі статті 331 КПК України, суд поставив на розгляд питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

Прокурор у судовому засіданні зазначив про необхідність продовження строків тримання під вартою всім обвинуваченим на 60 днів, оскільки на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21 та їхні захисники заперечували щодо продовження строків тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_15, його захисник ОСОБА_11 не заперечували проти продовження строків тримання його під вартою.

Захисником ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_20 у судовому засіданні заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме заставу або домашній арешт. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що ОСОБА_20 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки із родиною, перебуває у шлюбі, має трьох дітей. Також немає доказів того, що ОСОБА_20 намагався впливати на свідків або потерпілих, здійснював підготовку до скоєння інших злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_20 у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 підтримав, просив його задовольнити.

Також обвинуваченим ОСОБА_16 у судовому засіданні заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування клопотання зазначив, що він має постійне місце проживання, де проживає разом з дружиною та неповнолітньою донькою, позитивно характеризується за місцем мешкання.

Захисник обвинувачено ОСОБА_9 у судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 підтримала, просила його задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21 ОСОБА_15, та їхні захисники у судовому засіданні підтримали клопотання захисникаБілицьким Є.М., який діє в інтересах ОСОБА_20 та обвинуваченого ОСОБА_16

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, ухвалою від 19серпня 2015 року було продовжено ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 строк тримання під вартою у Запорізькому слідчому ізоляторі Управління пенітенціарної служби України в Запорізькій області строком на 60 днів, тобто до 17жовтня 2015 року.

Таким чином, строк тримання під вартою всіх обвинувачених, встановлений ухвалою суду, закінчується 17жовтня 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Зокрема, нормами КПК України передбачено, що під час розгляду даного питання суд повинен перевірити: обґрунтованість підозри та вагомість доказів, тяжкість правопорушення, суспільну небезпеку правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутація та майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди, а також з дотриманням вимог ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197 КПК України постановити ухвалу, якою задовольнити або відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Як вбачається з обвинувального акту, всі без винятку обвинувачені обвинувачуються у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, в тому числі у особливо тяжких. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, щодо обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_20, для застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим тримання обвинувачених під вартою.

З урахуванням викладеного, та враховуючи дані щодо осіб обвинувачених, суд доходить висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених, з огляду на що підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який суд на даний час не вбачає.

З наведених підстав, суд доходить висновку, що обвинуваченим ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, а клопотання захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_20 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_16, слід залишити без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 331, 372, КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_6, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_20, обвинуваченого ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Продовжити ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 грудня 2015 року, яких утримувати в арештному домі Запорізького слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 10.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, та направити начальнику Запорізького слідчого ізолятору Управління пенітенціарної служби України в Запорізькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.П. Соболєва

Суддя: К.В. Гашук

Присяжні: Н.Г. Перфільєва

Т.С. Шабала

С.В. Родякін