Вирок № 52494869, 20.10.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9652/15-к 1-кп/335/554/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В.

при секретарі Кудряшовій Ю.І.

з участю прокурора Кулініча Д.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015080060003521 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, неодруженого, дітей на утриманні немає, офіційно не працевлаштованого, інвалід 2 групи, освіта середня-технічна, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1; раніше засудженого:25.07.2011 року Чернігівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, засудженого до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі Закону України «Про амністію» звільнений від відбуття покарання»; 08.10.2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України, засудженого до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном строком на 1 рік; 26.08.2015 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 289 КК України засудженого до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном строком на 1 рік;

у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2015 року приблизно о 04 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 маючи прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, знаходячись біля будинку №10 по вулиці Миру в місті Запоріжжя, помітили автомобіль «ВАЗ 2108» 1987 року випуску, д/н НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_3 В цей же час і у цьому ж місці невстановлена особа, за допомогою заздалегідь підготовлених ножиців зламала замок лівої водійської двері та проникла до салону автомобіля, де також за допомогою заздалегідь підготовлених ножиців та викрутки зламала замок запалювання. Далі ОСОБА_1, який має навички водіння автомобіля сів на місце водія та з метою запуску двигуна автомобіля, за допомогою механічного повороту рукою частин замка запалювання завів автомобіля, після чого разом з невстановленою особою на вказаному автомобілі попрямував на проїзну частину у бік Шевченківського району міста Запоріжжя з метою продажу вказаного автомобіля та тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, що належав ОСОБА_3

Згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 211/15 від 23.08.2015 року, середня довідкова-довідкова вартість транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2108, 1987 р/в на момент вчинення злочину складає 37358 гривень 10 копійок. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 37358 гривень 10 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину повністю визнав, щиро розкаявся у скоєному та пояснив суду, що до нього звернувся його колишній знайомий з проханням перегнати автомобіль за винагороду, 04 серпня 2015 року приблизно о 04 годині ночі, вони разом із ним знаходилися біля будинку №10 по вулиці Миру в місті Запоріжжя. У цей же час вони підійшли до автомобіля «ВАЗ 2108» і він зрозумів, що автомобіль треба угнати. Його знайомий за допомогою ножиців зламав замок лівої водійської двері та проник до салону автомобіля, де також за допомогою ножиців та викрутки зламав замок запалювання, а він, оскільки має навички водіння автомобіля, сів на місце водія та з метою запуску двигуна автомобіля, за допомогою повороту рукою частин замка запалювання, завів автомобіля. Після того, як автомобіль завівся, вони на цьому автомобілем попрямували у бік Шевченківського району і біля вул. Стефанова, їх було зупинено патрульними ДАЇ та затримано. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, зазначив, що став на шлях виправлення, потерпілому відшкодував усі збитки.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз'яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинено повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до категорії тяжких злочинів, особу винного, який офіційно не працює, мешкає разом із своєю матір'ю, яка є інвалідом 3 групи та цивільною дружиною, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в Запорізькій психіатричній лікарні, Запорізькому наркологічному диспансері не перебуває, є інвалідом 2 групи, раніше судимий, цивільний позов не пред'явлено та обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, визнав свою провину, добровільно відшкодував збитки.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, під час провадження досудового слідства та в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим сприяв установленню істини у справі.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України, без конфіскації майна, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Зважаючи, що даний злочин ОСОБА_1 скоїв до винесення Хортицьким районним судом м.Запоріжжя 26.08.2015 року попереднього вироку, остаточне покарання має бути визначено йому за правилами ч. 4 ст.70 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність пом'якшуючих покарання обставин, а також те, що обвинувачений за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, суд прийшов до висновку, що обвинувачений на теперішній час загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні та родинні зв'язки, соціально адаптований, підстав очікувати продовження обвинуваченим вчинення правопорушень суд не встановив.

Суд враховуючи позицію прокурора, який просив суд призначити покарання із застосуванням ст. 75,76 КПК України, вважає, що забезпечити виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування ним покарання, без ізоляції від суспільства - в умовах проживання у родині, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків органами кримінально-виконавчої інспекції протягом іспитового строку у максимальному розмірі, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого.

Цивільний позов ОСОБА_3. не заявлено, оскільки під час досудового розслідування матеріальна шкода була повністю відшкодована.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 суд вважає необхідним залишити без змін у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили, оскільки не зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, тому до набрання вироком законної сили існують підстави для продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу .

Разом із тим, враховуючи, що обвинувачений потребує періодичного огляду комісією МСЕК для підтвердження встановленої інвалідності і перебуваючи цілодобово під домашнім арештом немає можливості з'являтися до медичних установ для проходження вказаних оглядів, враховуючи його належне виконання покладених судом обов'язків, суд вважає за можливо змінити обов'язок покладений ухвалою суду від 28.09.2015 року на ОСОБА_1 не залишати цілодобово житло на обов'язок не залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 19 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилини наступного дня.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з матеріалів провадження у кримінальному провадженні проведено експертизи вартість їх складає 2209 грн. 68 коп. (за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 613 гривні 40 копійок, за проведення трасологічної експертизи 71595,88 грн.) .

Вказані витрати документально підтверджені і прокурор просив суд стягнути вказані витрати на користь держави.

Отже в порядку ст. 124 КПК України, також підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України зазначені витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку на користь держави, а не на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України в строк покарання, призначеного ОСОБА_1, за даним вироком, зарахувати частково покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2015 року, визначивши таким чином ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням на 3 (три) роки.

В порядку ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до набрання вироку законної сили залишити без змін у вигляді домашнього арешту.

Змінити обов'язок покладений ухвалою суду від 28.09.2015 року на ОСОБА_1 не залишати цілодобово житло на обов'язок не залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 19 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилини наступного дня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2209,68 грн. (дві тисячі двісті дев'ять грн. 68 коп) процесуальних витрат.

Речові докази: 2 резинові печатки (спец.пакет №2184424), сумка сірого кольору з інструментами (спе.пакет № 0742791), передані до камери схову Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити, полімерний пакет з автомобільними деталями - передані до камери схову Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - повернути ОСОБА_3, автомобіль «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_1 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3- повернути ОСОБА_3.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.В.Апаллонова