Рішення № 5249363, 26.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/18026.05.09 За позовомВійськового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Простягнення 8150,69 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратуриГриненко Г.Є. посв.

Від позивача не зявились

Від відповідачаКучма О.Л. дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України з позовом до Відкритого акціонерного товариства НАСК «Оранта» про стягнення 8150,69 грн. відшкодування матеріальних збитків завданих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 23.03.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.08 р. близько о 20 год. 50 хв. громадянин ОСОБА_3 керуючи автомобілем „Хюндай Гетз", державний номер НОМЕР_1 на вул. Русанівська Набережна у м. Києві не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем „Хюндай Соната", військовий номер НОМЕР_2.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль „Хюндай Соната", військовий номер НОМЕР_2 зазнав значних механічних пошкоджень.

Відповідно до копії технічного талону НОМЕР_3 автомобіль „Хюндай Соната", військовий номер НОМЕР_2 належить 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України.на праві оперативного управління.

03.04.2008р. постановою Дніпровського районного суду м.Києва у справі № 3-12048/08 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП України та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, оскільки в його діях вбачається порушення п.п. 12.1,13.1 Правил дорожного руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306. Свою вину у вчиненні ДТП ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав.

Громадянин ОСОБА_3 відповідно до договору страхування ВА 6453545 застрахував свою відповідальність в страховій компанії НАСК „ОРАНТА".

Відповідно до звіту Ф№ 3005/1 від 02.06.2008р. Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 сума матеріального збитку, заподіяного автомобілю HUNDAI SONATA, військовий номер НОМЕР_2, становить 41865,14 грн.

Матеріалами справи доведено, що Командування автомобільної бази неодноразово зверталось до НАСК ОРАНТА (вих. № 855 від 20.08.08 р., № 1119 від 31.10.08 р.) з вимогою добровільно відшкодувати збитки, які зазнала автомобільна база через проведення відновлювального ремонту автомобіля „Хюндай Соната", військовий номер НОМЕР_2 на загальну суму 19 167 грн. 44 коп.

Відповідач всупереч вимог ст. 979 ЦК України, ч.І ст. 22, ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та положень п. „а" ч.І ст. 22 ЦК України відшкодував лише частину завданих збитків, а саме 11016 грн. 75 коп.

Починаючи з 20.08.08 року залишається невиплаченою частина матеріального збитку в розмірі 7650 грн. 69 коп.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення збитків у сумі 7650грн.69коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст..37 зазначеного Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом місяця з дня отримання страховиком визначених у ст..35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідач всупереч вимог ст..979 Цивільного кодексу України, ст..29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач відшкодував лише частину завданих збитків, а саме 11016,75грн.

При прийнятті рішення судом взято до уваги п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами пр. відшкодування шкоди»№6 від 27.03.1992р. Судом враховано, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обовязку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі можливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, та. інше.

Якщо при відновленні попереднього стану речі, що мала певну зношеність (автомобіль), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що відповідач повинен сплатити страхове відшкодування без врахування зносу.

Таким чином, фактичні витрати позивача повязані з даним випадком, які підлягають відшкодуванню винною особою, складають 7650,69грн.(19167,44грн.-11016,75грн.-500грн.= 7650,69грн.).

В частині стягнення вартості товарознавчого дослідження суд відмовляє, оскільки відповідно до ст.. 34. Закону України «Про обовязкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик відшкодовує потерпілому витрати на проведення експертизи у разі, якщо у визначений законом строк аварійний комісар страховика або експерт не зявився. Матеріалами доведено, що відповідач направляв аварійного комісара та проводив авто товарознавче дослідження.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині стягнення збитків у сумі 7650грн.69коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення збитків у сумі 7650грн.69коп.

З цих підстав позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 14302928) 7 650 (сім тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 69 коп. збитків, 100,39 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

В решті частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко