Ухвала суду № 52492652, 12.10.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-80/2011

Провадження № 11/779/31/2015

Категорія ст. 190 ч. 4 КК України

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л.Ю.

Суддя-доповідач Стефурак Є.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддів Стефурака Є.М.,

Іванів О.Й., Шкрібляка Ю.Д.,

з участю секретаря Василаш Х.М.,

прокурора Шишка Є.Є.,

захисника ОСОБА_4,

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями розглянувши кримінальну справу відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за апеляцією захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_5 на вирок Івано-Франківського міського суду від 29 лютого 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, -

засуджено:

- за ст. 364 ч. 3 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього його майна;

- за ст. 362 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією програмних і технічних засобів за допомогою яких було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, які є його власністю;

- за ст. 27 ч. 5, ст. 190 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено йому покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органахна 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_5 спеціального звання «старший лейтенант міліції ».

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

засуджено:

- за ст. 364 ч. 3 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки з конфіскацією його майна;

- за ст. 362 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією технічних засобів за допомогою яких було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, які є його власністю;

- за ст. 27 ч. 5, ст. 190 ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_6 спеціального звання «старший лейтенант міліції».

Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінено на тримання під вартою.

За вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними у зловживанні владою та службовим сановищем, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, вчинені працівником правоохоронного органу; у несанкціонованій зміні інформації автоматизованої системи, що заподіяло значну шкоду державним інтересам, повторно, за попередньою змовою групи осіб; у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах.

Підсудний ОСОБА_5, працюючи інспектором відділу моніторингу та юридичного забезпечення управління ДАІ УМВС в Івано-Франківській області, маючи доступ до автоматизованої системи обліку автомобілів, з метою незаконної реєстрації автотранспорту, за попередньою змовою з інспектором сектору організації розшуку викраденого автомототранспорту того ж управління ДАІ підсудним ОСОБА_6 протягом грудня 2007- березня 2008 років отримували від невстановлених осіб інформацію про ці автомобілі та анкетні дані осіб, на які необхідно їх зареєструвати, при відсутності обов'язкових митних платежів і забороні їх реєстрації, зловживаючи владою і своїм службовим становищем, несанкціоновано змінювали цю інформацію шляхом повторного внесення у АІС завідомо неправдивих даних про державну реєстрацію 13 автомобілів з використанням реквізитів (серії та номера) вибракуваних (зіпсованих) свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та списаних державних номерних знаків.

На підставі зміненої ними інформації невстановлені особи підробили свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та державні номерні знаки, які було ніби-то присвоєно зазначеним автомобілям і співпадали з інформацією, що була несанкціоновано змінена ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в базі даних АІС, після чого проводили відчуження зазначених автомобілів на основі нотаріально посвідчених доручень, внаслідок такого пособництва державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у вигляді несплати митних платежів при митному оформленні вищевказаних 13-ти автомобілів на 2069095 грн.

В апеляціях у зміненому вигляді :

- захисник засудженого ОСОБА_6, визнавши доведеною вину ОСОБА_6 у вчинених злочинах, оспорює вирок в частині покарання, просить його пом'якшити, застосувавши ст.75 КК України ;

- засуджений ОСОБА_5, визнавши вину, просить пом'якшити покарання, застосувавши ст.75 КК України.

Провівши судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляцій у зміненому вигляді, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення.

Доведеність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчинених злочинах в апеляціях не оспорюються, тому вирок в частині ст.ст. 362 ч.3, ч.5 с. 27, ч.4 ст. 190 КК України апеляційним судом не перевіряється.

В апеляціях не оспорюється винуватість підсудних за ст. 364 ч.3 КК України. Разом з тим, у зв'язку із зміною за законом України від 21.02.2014 року № 746-УП редакції ст. 364 КК України та виключенням з неї частини 3, то дії підсудних за цим обвинуваченням підлягають перекваліфікації на ч.2 ст. 364 КК України. Така перекваліфікація є обов'язковою тому, що фактичні обставини обвинувачення підсудних за вказаною нормою - зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки - не змінились, крім тієї частини, що закон виключив кваліфікуючу ознаку вчинення такого злочину працівником правоохоронного органу.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України суд, призначаючи покарання, має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання, яке має на меті не лише кару, але й виправлення винних і запобігання вчинення нових злочинів як ними, так і іншими особами.

Однак суд не в повній мірі дотримався вимог зазначених норм.

Суд необґрунтовано визнав вчинення підсудними окремих злочинів за попередньою змовою групою осіб обставиною, яка обтяжує покарання, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою.

Як видно із вироку суд навів позитивні дані про особи засуджених, пом'якшуючі покарання обставини, однак реально їх не врахував, що привело до призначення засуворого покарання.

Судом належно не враховано те, що підсудні раніше не судимі, є особами молодого віку, позитивно характеризуються по місцю проживання та праці, на утриманні мають дружин та неповнолітніх дітей. Під час апеляційного розгляду справи обидва підсудні вину визнали, розкаялися у вчиненому. Вони мають незадовільний стан здоров'я, знаходяться на диспансерних обліках з приводу наявних у них хворіб. З часу вчинення ними злочинів пройшло більше семи років, нових злочинів чи інших правопорушень вони не вчиняли, обидва звільнені з органів міліції, позбавлені спеціальних звань, добросовісно працюють на іншій роботі, яка не пов'язана із правоохоронною діяльністю.

Крім того слід врахувати те, що у справі ніхто не визнаний потерпілим і цивільний позов про відшкодування майнової шкоди не заявлявся, більшість автомобілів, що проходили у справі, були виявлені й вилучені на штрафмайданчик міліції.

За встановлених у справі обставин колегія суддів вважає, що звільнення підсудних від покарання на підставі ст. 75 КК України не буде відповідати тяжкості вчиненого, тому їм слід призначити реальне покарання.

Таким чином, вищевказані обставини, які пом'якшують покарання підсудних й істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, зокрема, їх визнання вини, щире розкаяння, більшість незаконно оформлених автомобілів виявлені й на них накладено арешт, а також всі наведені у вироку позитивні дані про особу винних дають підстави вважати, що виправлення підсудних є можливим без їх позбавлення волі й застосування до їх покарання на підставі ст. 69 КК України іншого більш м'якого покарання, не зазначеного у санкціях ст.ст. 364 ч.2, 362 ч. 3, 27 ч. 5, ст. 190 ч. 4 КК України.

На переконання колегії суддів покаранням, яке буде достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів є виправні роботи.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, якою було змінено вирок суду першої інстанції з пом'якшенням покарання та призначенням його у виді виправних робіт, у своїй ухвалі від 19.03.2015 року колегія суддів касаційної інстанції вказала на ряд порушень норм процесуального закону, однак при цьому не було вказано про невідповідність призначеного покарання згідно ст. 398 ч.1 п.3 КПК України 1960 року. Тому колегія суддів вважає, що невправі призначати інше більш суворе покарання.

Колегія суддів також вважає за необхідне уточнити в резолютивній частині вироку, ідентифікаційний номер кузова автомобіля «Лексус GX 470», оскільки судом допущена помилка в написанні букв.

В ухвалі касаційної інстанції вказано про те, що апеляційним судом не вирішено питання щодо можливості застосування до засуджених вимог ст..54 КК України. Однак суд першої інстанції при постановленні вироку щодо засуджених застосував ст..54 КК України.

Подані підсудними документи про їх звільнення від покарань на стадії виконання вироку не можуть братись апеляційним судом до уваги у зв'язку із скасуванням вироку щодо них в касаційному порядку і його новим переглядом в апеляційній інстанції.

За наведених обставин всі доводи апелянтів та вказівки касаційного суду колегією суддів взяті до уваги, їм дано належну оцінку відповідно до правової позиції колегії суддів.

К е р у ю ч и с ь ст.ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року та п.п. 11, 15 розділу Х1 Перехідних положень КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляції захисника ОСОБА_8 в інтересах підсудного ОСОБА_6 та підсудного ОСОБА_5 у зміненому вигляді задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 29.02.2012 року відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 змінити, перекваліфікувати їх дії з ч. 3 на ч. 2 ст. 364 КК України та пом'якшити призначене їм покарання:

ОСОБА_5 за ст. 364 ч. 2 КК України (в редакції від 21.02.2014 року) із застосуванням ст. 69 КК України призначити 2 роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ст. 362 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 1 рік виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 10 % заробітку в дохід держави з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на 3 роки з конфіскацією програмних і технічних засобів за допомогою яких було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, які є його власністю;

- за ст. 27 ч. 5, ст. 190 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 1 рік 6 місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 15 % заробітку в дохід держави з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 2 роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_6 за ст. 364 ч. 2 КК України (в редакції від 21.02.2014 року ) із застосуванням ст. 69 КК України призначити 2 роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ст. 362 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 1 рік виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 10 % заробітку в дохід держави з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на 3 роки з конфіскацією програмних і технічних засобів за допомогою яких було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, які є його власністю;

- за ст. 27 ч. 5, ст. 190 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 1 рік 6 місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 15 % заробітку в дохід держави з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_6 2 роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - тримання під вартою скасувати.

Уточнити в резолютивній частині вироку ідентифікаційний номер кузова автомобіля марки «Лексус», моделі «GX 470» правильний номер НОМЕР_1 замість НОМЕР_2.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий Є.М. Стефурак

Судді О.Й. Іванів

Ю.Д. Шкрібляк