Рішення № 52491399, 12.10.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.2015 Справа № 905/1599/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сиса А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ», м. Павлоград Дніпропетровської області

до відповідача: Державного підприємства «АРТЕМВУГІЛЛЯ», м. Словянськ, м. Святогірськ Донецької області

про стягнення 90 000 грн.

за участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 21.08.2015 року

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ», м. Павлоград Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «АРТЕМВУГІЛЛЯ», м. Словянськ, м. Святогірськ Донецької області, суми частини основної заборгованості у розмірі 88 980 грн., 3% річних у розмірі 10 грн., інфляційних витрат у розмірі 10 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 105-12тс від 11.01.2012 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації № 1 від 11.01.2012 року до договору, копії видаткових накладних № 09141 від 14.09.2012 року, № 09261 від 14.09.2012 року, копії довіреностей на отримання цінностей № 1648 від 13.09.2012 року, № 1739 від 26.09.2012 року.

09 вересня 2015 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява (Вх. № 10602/15), в якій просив позовні вимоги по справі вважати викладеними в наступній редакції: «Прошу:

Стягнути з відповідача Державного підприємства «Артемвугілля»:

- основний борг за поставлений товар по договору № 105-12тс від 11.01.2012 року в сумі 88 980 грн.;

- інфляційні нарахування за період «жовтень 2012 року червень 2013 року» по договору № 105-12тс від 11.01.2012 року в сумі 10 грн.;

- 3% річних від суми прострочення грошового зобовязання по договору № 105-12тс від 11.01.2012 року в сумі 10 грн.;

- судові витрати по справі в сумі 1 827 грн.»

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Слухання справи відкладалось у звязку з неявкою відповідача у засідання суду.

12 жовтня 2015 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання (Вх. № 14709/15) про долучення до матеріалів справи копії витягу з ЄДР щодо ТОВ «Донбаська насосна компанія» станом на 01.07.2015 року, копію акту звіряння взаєморозрахунків за період січень 2012 року жовтень 2013 року. Суд долучає до матеріалів справи вказані документи.

Відповідач у судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ», м. Павлоград Дніпропетровської області, (надалі по тексту учасник) та Державним підприємством «АРТЕМВУГІЛЛЯ», м. Словянськ, м. Святогірськ Донецької області, (надалі по тексту - замовник) укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 105-12тс, згідно умов якого учасник зобовязався поставити замовникові товари, зазначені у специфікації, а замовник зобовязався прийняти та оплатити товари.

Згідно п.1.2. договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару, кількість товарів зазначені у специфікації.

Договір набирає чинності з 11.01.2012 року та діє до 31.12.2012 року (п.10.1. договору).

На виконання умов договору сторонами підписана специфікація від 11.01.2012 року.

З урахуванням положень специфікації до договору, сума договору складає 6 096 552 грн., а оплата за поставлену продукцію здійснюється протягом 10 календарних днів від дня поставки товару.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України (далі: ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У відповідності до вищевказаного договору, за видатковими накладними № 09141 від 14.09.2012 року, № 09261 від 26.09.2012 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 206 920 грн.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обовязок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив поставлений товар за видатковою накладною № 09141 від 14.09.2012 року у сумі 86 652 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ», м. Павлоград Дніпропетровської області, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 88 980 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У звязку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобовязання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних у розмірі 93 427,94 грн., втім позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у меншому розмірі, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 10 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

Також матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 4.1. договору та специфікації до договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних у розмірі 9 849,89 грн., втім позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у меншому розмірі, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 10 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 525, 526, 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ», м. Павлоград Дніпропетровської області, до Державного підприємства «АРТЕМВУГІЛЛЯ», м. Словянськ, м. Святогірськ Донецької області, про стягнення 89 000 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «АРТЕМВУГІЛЛЯ», м. Словянськ Донецької області (84130, Донецька область, м. Словянськ, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, буд. № 66, ідентифікаційний код юридичної особи 32270533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ», м. Павлоград Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Крилова, буд. № 25, ідентифікаційний код юридичної особи 36104221, р/р 26007631 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 36104221) основний борг у сумі 88 980 грн., 3% річних у сумі 10 грн., інфляційні витрати у сумі 10 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.10.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 19.10.2015 року.

Суддя Л.Д. Подколзіна