Ухвала суду № 52490268, 20.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 226/942/15-ц Номер провадження 22-ц/775/601/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року .

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Курило В.П.

суддів: Космачевської Т.В., Постолової В.Г.

при секретарі: Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Димитрівського міського суду Донецької області від 03 серпня 2015 року ,

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Димитрівського районного суду Донецької області від 03 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним задоволені. Визнаний недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова) НОМЕР_1, укладений 27 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243.60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Він посилається на те, що ОСОБА_4 придбав автомобіль на законних підставах - за договором купівлі-продажу. Під час обговорення з ним умов купівлі-продажу ОСОБА_2 була присутня і приймала в цьому активну участь. Вона знала про договір і не виражала заперечень. Суд не врахував, що під час договору купівлі-продажу автомобіля покупцем були надані усі документи, що зазначаються в постанові Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388. Ніяких інших документів для реєстрації права власності на автомобіль, окрім зазначених в цій постанові не вимагається. Тому підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним у суду не було.

В засідання апеляційного суду сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач ОСОБА_2 надіслала клопотання про розгляд справи у її відсутність. Від відповідачів будь яких клопотань не надходило, про причини неявки в судове засідання не повідомили суд.

Відповідно до статті 305 ЦПК України неявка в судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Тому суд розглядає справу у відсутність сторін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законів.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 з 03.07.2009 року до 31.03.2014 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копіями свідоцтва про одруження сторін, рішенням суду від 31.03.2014 року, яке набрало чинності 11.04.2014 року (а.с.7, 39).

З 21.06.2014 року позивач ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, про що свідчить копія свідоцтва про укладення даного шлюбу (а.с.8).

Під час перебування в зареєстрованому шлюбі сторонами було придбано автомобіль Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 спірний автомобіль було зареєстровано в РЕВ м. Красноармійська УДАІ ГУМВ України в Донецькій області 11.03.2013 року на ім'я ОСОБА_1, у дане свідоцтво також вписано як співвласника позивача ОСОБА_2 (а.с. 10, 24). У суді позивач пояснила, що дане свідоцтво весь час зберігалося у неї, про те що ОСОБА_1 оформив новий документ вона дізналася після укладення спірного договору.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 спірний автомобіль було зареєстровано в РЕВ м. Красноармійська УДАІ ГУМВ України в Донецькій області 11.03.2013 року на ім'я ОСОБА_1 без зазначення співвласника позивача ОСОБА_2

Відповідно до інформації центру НППВАЗ з обслуговування міста Селидове, Новогродівка, Димитрів, Красноармійськ та Красноармійського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 20.05.201 року згідно бази даних РІІС ДАІ, НАІС ЦНППВАЗ 1414 м. Красноармійськ за станом на 20.04.2015 року автомобіль Peugeot 3008, 2010 року випуску, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_3 Вказаний автомобіль, який належав ОСОБА_1, був перереєстрований у центрі 1418 м. Добропіллі на підставі довідки-рахунку серії ВІА №065383 на ОСОБА_3 (а.с.46).

Відповідно до інформації центру НППВАЗ з обслуговування міста Добропілля, Добропільського та Олександрівського районів центру ДАІ 1418 при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 16.06.2015 року факт купівлі-продажу автомобіля Peugeot 3008, відбувся в торгівельній організації Красноармійській філії №4 ТОВ «Фордавто-2» 27.02.2014 року без зняття з обліку автомобіля. В центрі ДАІ 1418 м. Добропілля було проведено перереєстрацію транспортного засобу на нового власника згідно довідки-рахунку.

Згідно довідки-рахунку серії ВІА № 065383, виданої Красноармійською філією №4 ТОВ «Фордавто-24» від 27.02.2014 року, відповідачу ОСОБА_3 продано і видано легковий автомобіль Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію CAT № 464492, вартістю 139000 грн. (а.с.9).

20.08.2014 року ОСОБА_2 написана розписка про те, що вона дає свою згоду на продаж автомобіля Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_2. У суді позивач пояснила, що вона написала цю розписку через півроку після продажу автомобіля на прохання ОСОБА_1 після того, як аналогічний позов було залишено без розгляду.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

За змістом частин 1, 3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відповідно до ч.2 даної статті вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.2 ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Оскільки автомобіль Peugeot 3008 був придбаний за час шлюбу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (даний факт сторонами не заперечувався), він належить їм на праві спільної сумісної власності.

Крім того, суд зробив правильний висновок про те, що автомобіль є цінним майном, так як він коштує значну суму - 139 000 грн.

Таким чином, при відчуженні автомобіля Peugeot 3008 були порушені вимоги ч.3 ст.65 СК України, оскільки при укладенні спірної угоди стосовно цінного майна письмова згода на укладення такого договору другого з подружжя отримана не була.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 30 постанови від 21.12.2007, № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Суд першої інстанції правильно не прийняв доводи відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що позивач знала про угоду і погоджувалася на її укладення, оскільки при відчуженні цінного майна така згода має бути надана тільки письмово.

Також суд правильно не прийняв до уваги розписку позивача, про те, що вона дає свою згоду на продаж автомобіля Пежо, оскільки розписка була складена через півроку після укладення спірної угоди.

Згідно за ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Встановивши, що під час купівлі-продажу автомобіля були порушені вимоги закону, суд першої інстанції зробив правильний про те, що такий правочин є недійсним.

Доводи скарги про те, що для реєстрації автомобіля на нового власника не потрібна згода іншого подружжя не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Такі доводи не ґрунтуються на законі.

Розглядаючи справу , суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку, правильно вирішив спір. Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і правильно визнані судом безпідставними. Рішення суду є законним і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.304, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Димитрівського міського суду Донецької області від 03 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді: