Ухвала суду № 52490219, 19.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 229/1078/15-к

Номер провадження 11-кп/775/298/2015

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19.10.2015р. колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Чепура О.М.

суддів Половінкіна Б.О., Залізняк Р.М.

при секретарі Гуляєві М.В.

за участю прокурора Говорущака О.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому в місті Артемівську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 на вирок судді Дружківського міського суду Донецької області від 06 липня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з середньою освітою, який працює ТОВ «Акорд-С», старший солдат, навідник роти вогневої підтримки 3 аеромобільного-десантного батальйону військової частини польова пошта В3720, в силу ст.89 КК України не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним за ч.3 ст.414 КК України та призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В3720 від 16.08.2014 № 199 старший солдат ОСОБА_3 з 16.08.2014 по теперішній час проходить військову службу у зазначеній військовій частині на посаді навідника роти вогневої підтримки 3 аеромобільного-десантного батальйону.

Під час проходження служби ОСОБА_3 ознайомлений з законодавством України, яке регламентує порядок проходження військової служби, правилами поводження зі зброєю та відповідальністю, яка передбачена за їх порушення.

Зокрема, ОСОБА_3 достовірно відомо, що відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст.ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», він, як військовослужбовець, зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, показувати приклад дисциплінованості, скромності і витримки, поводитися самому з гідністю і честю, не допускати і стримувати інших від негідних вчинків, стримувати військовослужбовців від протиправних дій, неухильно виконувати вимоги законодавства, належно виконувати службові обов'язки визначені статутами Збройних Сил України, відповідними посібниками, порадниками, положеннями.

Згідно ст.ст. 20, 21, 22 Статуту внутрішньої служби ЗС України ОСОБА_3, як військовослужбовець, під час виконання службових обов'язків наділений правом застосовувати зброю виключно у встановленому порядку, забезпечивши всіх безпечних заходів збереження життя та здоров'я сторонніх осіб, лише при захисті від нападу, затриманні особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір; для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров'я військовослужбовця чи інших осіб; відбиття нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями або у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами неможливо припинити вказані порушення.

Також ОСОБА_3 відомі вимоги пунктів 53 і 54 Керівництва по 40-мм підствольному гранатомету ГП-25, затвердженого наказом Головнокомандувача Сухопутних військ Міністерства оборони від 19 травня 1980 року № 37 (далі - Керівництво), відповідно до яких військовослужбовець, озброєний підствольним гранатометом ГП-25 зобов'язаний при казарменому і табірному розташуванні зберігати гранатомет в спеціальному приміщенні в укупорочних ящиках чи у сумках для його перенесення в похідному положенні, а гранати (постріли) до гранатомета зберігати тільки в штатних ящиках та бережно ставитися до них.

Крім цього, ОСОБА_3, відповідно до вимог пунктів 55 та 58 Керівництва, зобов'язаний зберігати, переносити і перевозити гранатомет лише у незарядженому стані; тримати гранатомет завжди на запобіжнику (перевідник встановлений у положення «Запобігання»); знімати гранатомет із запобіжника тільки перед стрільбою (перевідник переводиться в положення «Вогонь»); не проводити із зарядженим гранатометом будь-які роботи, які не зв'язані із здійсненням пострілу.

Згідно додатку 6 до п. 2.5 Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин, затвердженого начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України від 1 квітня 2009 року № 44 старший солдат ОСОБА_3 зобов'язаний дотримуватись вимог безпеки при поводженні зі зброєю щодо заборони її направлення у будь-якому випадку на людей.

Разом з цим, старший солдат ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, неналежно виконуючи свої обов'язки через несумлінне ставлення до них, допустив порушення вищевказаних вимог законодавства та вчинив злочин за наступних обставин.

Так, 08.11.2014 старшому солдату ОСОБА_3, який пройшов відповідний інструктаж та отримав необхідну спеціальну підготовку, видано у службове користування автомат Калашникова АКС-74 № 7297516 (далі - автомат Калашникова) та підствольний гранатомет ГП-25 № 702932 до автомату без відповідних гранат (пострілів).

Наказом командира військової частини - польова пошта В3720 від 08.11.2014 № 52 старшого солдата ОСОБА_3 разом з іншими військовослужбовцями роти вогневої підтримки 3 аеромобільного-десантного батальйону направлено до м. Дружківка Донецької області для виконання завдань за призначенням у складі сил, які приймають участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

У період з 10 по 18 листопада 2014 року старший солдат ОСОБА_3 знайшов на території табірного розташування особового складу 3 аеромобільного - десантного батальйону у м. Дружківка Донецької області не облікований бойовий припас у вигляді гранати (пострілу) ВОГ-25 до підствольного гранатомету ГП-25.

Порушуючи вищевказані вимоги ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та п.п. 53-55, 58 Керівництва по 40-мм підствольному гранатомету ГП-25, ОСОБА_3 зберігав вказану гранату (постріл) у каналі ствола гранатомета ГП-25 № 702932, який був приєднаний до ввіреного йому автомату Калашникова та проводив із вказаним зарядженим гранатометом, який не був поставлений на запобіжник, повсякденні роботи, які не зв'язані із здійсненням пострілу.

20.11.2014 старший солдат ОСОБА_3, за невстановлених обставин вжив спиртні напої та, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, близько 19.30 години, маючи закріплений на ремені за спиною ввірений йому автомат Калашникова з підствольним гранатометом ГП-25 № 702932, який перебував у зарядженому стані та запобіжник якого перебував у положенні «Вогонь», зайшов у спальне приміщення роти вогневої підтримки 3 аеромобільного - десантного батальйону військової частини - польова пошта В3720, розташованої табором за адресою: вул. Театральна, 17 м. Дружківка Донецької області, де відпочивали інші військовослужбовці.

Перебуваючи у даному приміщенні біля вхідних дверей, ОСОБА_3, грубо порушуючи вищевказані правила поводження зі зброєю, почав переміщати закріплений на ремені вказаний автомат Калашникова з підствольним гранатометом з положення «із-за спини» в положення «перед собою», направивши його у напрямку інших військовослужбовців та, діючи недбало, без мети умисного заподіяння тілесних ушкоджень або смерті іншій людині, натиснув на хвіст спускового гачка наведеного підствольного гранатомету ГП-25 № 702932, здійснивши з нього постріл гранатою ВОГ-25 у середину приміщення.

Унаслідок вибуху вказаної гранати осколковими пораненнями заподіяно смерть прапорщику ОСОБА_4, а також тяжкі тілесні ушкодження молодшому сержанту ОСОБА_5 і сержанту ОСОБА_6, тілесні ушкодження середньої тяжкості молодшому сержанту ОСОБА_7 і солдату ОСОБА_8, а також легкі тілесні ушкодження старшому сержанту ОСОБА_9 та солдатам ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12

Внаслідок недбалого ставлення старшого солдата ОСОБА_3 до військової служби, грубого порушення ним правил поводження зі зброєю, спричинено тяжкі наслідки, що виразилися у набутті даної події негативного суспільного резонансу, який призвів до значного підриву авторитету та престижу Збройних Сил України, як військового формування, на яке покладена оборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності і недоторканості, а також у створенні обстановки та умов, що ускладнили забезпечення постійної бойової готовності та виконання завдань у зоні проведення антитерористичної операції військовим підрозділом - 3 аеромобільним-десантним батальйоном військової частини - польова пошта В3720 унаслідок не бойової втрати 9 військовослужбовців з особового складу.

В апеляційних скаргах: захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_3 просять змінити вирок суду у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого у зв'язку із суворістю

та призначити покарання, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції та звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Обвинувачений, зазначає, що обставин, які давали б підстави вважати його особою ,яка становить суспільну небезпеку для суспільства судом не встановлено.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційних скарг та просили змінити вирок в частині призначеного покарання, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Фактичні обставини злочину, за який засуджено ОСОБА_3, доведеність вини останнього і кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оспорюються, у зв'язку з чим відповідно до вимог сг.404 КПК України вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, а саме в межах встановлених санкцією ст.414 ч.3 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням того, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, також його особу, який в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває,за місцем мешкання, роботи та служби характеризується позитивно Як пом'якшуючі покарання обставини суд врахував щире каяття ОСОБА_3 Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено..

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого що судом неналежно враховано наявність пом'якшуючої обставини у виді щирого каяття, не відповідають дійсності, оскільки під час судового розгляду справи обвинувачений, лише часткового визнав себе винним в частині порушення правил поводження із зброєю, а доведений у судовому засіданні належними і допустимим доказами факт здійснення пострілу з ГП-25 саме ним не визнав та категорично заперечував, а даючи неправдиві показання намагався ввести суд в оману з метою уникнення законного та справедливого покарання за вчинений злочин. Таким чином, щире каяття обвинуваченого виразилось в неналежній критичній оцінці своєї протиправної поведінки і не готовність нести кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_3 про суворість призначеного покарання, є необґрунтованими й не підлягають задоволенню, і колегією суддів не вбачається можливість застосування ст.69 КК України і призначення покарання від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст.414 КК України та звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, оскільки призначене судом ОСОБА_3 покарання відповідає принципам та меті його призначення та буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, і підстав для його зміни колегією суддів не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 06 липня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 - залишити без змін.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області