Ухвала суду № 52481182, 12.10.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/17022/15-ц

Провадження № 2/760/7311/15

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 жовтня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

28.08.2015 ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Апеляційного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2015 позовна заява направлена до Солом'янського районного суду м. Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2015 зазначена позовна заява залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК, зокрема щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Так, у позовній заяві зазначено, що станом на 28.07.2015 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 365 308, 30 грн., з яких: 318 607, 09 грн. - тіло кредиту, 46 701, 21 грн. - проценти. Крім того, до позовної заяви додана довідка ПАТ «Дельта Банк» від 28.07.2015, у якій зазначені ті ж суми.

Таким чином, позивач не обґрунтував розрахунок суми, що складає предмет позову, зокрема, не вказав за який період, на якій підставі виникла зазначена заборгованість, не обґрунтував зміну розміру заборгованості після укладення договору купівлі-продажу прав вимоги, а також не зазначив докази, що підтверджують кожну з цих обставин.

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд обмежений у праві витребувати докази щодо розміру заборгованості у судовому засіданні.

Ухвалою від 15.09.2015 про залишення позовної заяви без руху позивачу було запропоновано усунути недоліки шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви.

Строк для усунення недоліків був встановлений - три дні з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав вищезазначену ухвалу 23.09.2015. Отже строк для усунення недоліків закінчився 26.09.2015.

09.10.2015 до загальної канцелярії Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява про виправлення недоліків, відповідно до якої позивач надав документи, які вже містяться в матеріалах справи, а саме: копію договору купівлі - продажу прав вимог ПАТ «Сведбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», витяг з додатку №1 до договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» та копію довіреності, яка видана ОСОБА_3

З матеріалів справи випливає, що позивач станом на день постановлення цієї ухвали недоліки позовної заяви не усунув, оскільки не обґрунтував розрахунок суми, що складає предмет позову, зокрема, не вказав за який період, на якій підставі виникла зазначена заборгованість, не обґрунтував зміну розміру заборгованості після укладення договору купівлі-продажу прав вимоги, а також не зазначив докази, що підтверджують кожну з цих обставин.

Частина друга статті 121 ЦПК передбачає «якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві».

Таким чином, позовну заяву належить визнати неподаною та повернути позивачеві.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Л. В. Шевченко