Рішення № 52480318, 05.10.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/31353/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

при секретарях - Ігнатенко О.В., Неділько Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Фінанс" (далі - ТОВ „Вердикт Фінанс") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11222954000 від 25.09.2007 року, яка складає - 63572,37грн., звернути стягнення на предмет застави - автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан; Марка: Daewoo, Модель: Lanos, Номер кузова: НОМЕР_1; Рік випуску: 2007; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №3681/09 від 14.09.2007 року, вартість якого згідно Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11222954000 від 25.09.2007 року, за домовленістю сторін складає - 56843,00грн., шляхом визнання за ТОВ „Вердикт Фінанс" права власності на зазначений автомобіль. Крім того, позивач просить визнати за ним право власності на предмет застави - автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан; Марка: Daewoo, Модель: Lanos, Номер кузова: НОМЕР_1; Рік випуску: 2007; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, з наданням позивачу всіх повноважень, передбачених чинним законодавством України, для власника майна; припинити право власності заставодавця ОСОБА_1 на зазначений предмет застави, в тому числі право володіння, право користування, право розпорядження зазначеним автомобілем та зобов'язати відповідача ОСОБА_1 передати ТОВ „Вердикт Фінанс" предмет застави, який знаходиться у ОСОБА_1 або у будь-яких інших осіб, а також комплект ключів від цього автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, номерні знаки.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що 25.09.2007 року між АКІБ „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11222954000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 10130,00 доларів США для придбання автомобіля та взяв на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 25.09.2014 року зі сплатою 12,50% річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором відповідач передав у заставу автомобіль Тип ТЗ: легковий седан; Марка: Daewoo, Модель: Lanos, Номер кузова: НОМЕР_1; Рік випуску: 2007; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 3681/09 від 14.09.2007 року. Згідно Договору застави, вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін склала 56843,00грн. 20.04.2012 року між ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Кредекс Фінанс" укладено Договір Факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ „УкрСиббанк" відступив на користь ТОВ „Кредекс Фінанс" своє право вимоги заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11222954000 від 25.09.2007 року. 20.04.2012 року між ТОВ „Кредекс Фінанс" та ТОВ „Вердикт Фінанс" укладено Договір Факторингу № 05/12-КВ, відповідно до умов якого ТОВ „Кредекс Фінанс" відступив на користь ТОВ „Вердикт Фінанс" своє право вимоги заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за №11222954000 від 25.09.2007 року. Таким чином, позивач вважає, що на підставі вказаних Договорів до нього перейшло право вимоги, яке виникло з Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №1122295400, які укладено з відповідачем, тому позивача наділено правом застави та правом грошової вимоги, а ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Кредекс Фінанс" втратили такі права. У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, у відповідача станом на 04.11.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 63572,37грн., яка складається із: заборгованості по основній сумі - 41004,52 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 5738,98 грн.; нарахованих відсотків на дату подачі позову - 8030,07 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язання - 7568,63 грн.; трьох процентів річних від простроченої суми - 1230,17 грн., у рахунок погашення якої позивач просить звернути стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на предмет за позивачем, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

25.05.2015 року представником позивача ТОВ „Вердикт Фінанс" в судовому засіданні подано заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, відповідно до якої позивачем збільшено розмір заборгованості відповідача до 81878,24 грн., в рахунок погашення якої позивач просить звернути стягнення на предмет застави у спосіб, визначений у позовній заяві, в іншій частині позовні вимоги залишено без змін. (том 2 а.с. 43-45)

Представник позивача ТОВ „Вердикт Фінанс" в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, з підстав, що містить зміст позовної заяви, просила позов задовольнити. Додатково пояснила, що відповідачеві надсилалась копія договору факторингу з додатком, однак підтвердження направлення цих документів немає. Крім того, представником позивача були подані письмові додаткові пояснення щодо правомірності передачі прав вимоги за договором факторингу (т.1 а.с.128-130)

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, просила в позові відмовити та пояснила, що судом вже ухвалено рішення про відмову в позові ТОВ „Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля та укладання позивачем від імені відповідача договору купівлі-продажу. Цим судовим рішенням встановлені обставини, які не потребують доказування. За договорами факторингу належним чином право вимоги не передавалось, першому фактору на час укладення другого договору факторингу, права передані не були. Стверджувала, що відповідач сплачував Банку заборгованість після відступлення права вимоги, однак доказів не надав. Також просила застосувати при ухваленні рішення суду позовну давність, про що подала відповідну заяву (т.2 а.с. 74).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали даної справи та справи №755/30652/13-ц, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема - з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25.09.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11222954000, відповідно до п. 1.1, 1.2.2., 1.3.1 якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у розмірі 10130,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти в порядку і на умовах, зазначених Договором, зі сплатою 12,50% річних за користування кредитом, зі строком повернення кредиту у повному обсязі в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, не пізніше 25.09.2014 року (т.1 а.с.13-29).

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.4 Договору, в забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань в повному обсязі позичальника за Договором позичальник передає у заставу, а Банк приймає наступне рухоме майно - транспортний засіб: Марка: Daewoo, Модель: Lanos, Рік випуску: 2007; колір зелений, тип ТЗ сєдан, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу автомобіля № 3681/09 від 14.09.2007 року (т.1 а.с. 31, 32-36, 37). За домовленістю сторін вартість предмету застави складає 56843,00грн.

Згідно п. 4.1 Договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Договором та/або кредитним Договором, зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплати Банку пеню в порядку, визначеному Договором.

Згідно п. 5.2. Договору, відповідно до законодавства України, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що Банк згідно умов пункту 1.3.1. Договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання обставин, визначених цим пунктом Договору.

Відповідно до п. 8.2 Договору, звернення стягнення на предмет застави здійснюється або на підставі рішення суду, або шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення. При цьому сторони дійшли згоди, що Банк самостійно, на власний розсуд, встановлює черговість звернення стягнення або на предмет застави та/або на будь-яке інше майно і кошти позичальника, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України, або стягнути суму заборгованості на загальних підставах незалежно від наявності предмету застави.

Згідно п.8.6. Договору, звернення стягнення за рішенням суду здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Додатковою угодою № 1 до Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11222954000 від 25.09.2007 року сторонами досягнуто згоди внести доповнення, серед іншого до п. 5.2 Договору, відповідно до яких у випадках настання обставин: передбачених підпунктами „а", „б" пункту 5.2 Договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п. 1.3.1. Договору; передбачених пунктом „в" пункту 5.2 Договору - процентна ставка за Договором збільшується не більш ніж на 10% для кредитів у національній валюті та не більше ніж 5% для кредитів в іноземній валюті, відповідно до розміру ставки, що діє згідно п. 1.3.1. Договору; передбачених підпунктом „г" пункту 5.2. Договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні діючих процентних ставок Банку за програмами кредитування. (т.1 а.с. 30)

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором бо законом. (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України)

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Угода, в якій відбувається заміна однієї зі сторін, є уступкою права вимоги. Факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), у якому відбувається заміна кредитора, є різновидом таких угод. Тобто, факторинг - це комплекс кредитно-фінансових операцій з продажу боргових прав одного підприємства іншому суб'єкту-фактору за плату (Відповідно до ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що факторинг є фінансовою послугою).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України)

Відповідно до статті 1083 Цивільного кодексу України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

20.04.2012 року між ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Кредекс Фінанс" укладено Договір факторингу № 05/12, відповідно до п. 2.1, 2.3 якого за умовами Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги за кредитами, а Фактор зобов'язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх та сплатити ціну продажу, передбачену цим Договором. За умови, що Фактор сплатив у повному обсязі ціну продажу Клієнтові до або у Дату передачі, передача набуває чинності у дату передачі з моменту підписання Акту приймання-передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості і отримує відповідні права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній у Додатку № 2 до цього Договору, є доказом передачі.

Згідно положення пункту 2.6 Договору факторингу, Фактор зобов'язується протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати передачі, підготувати та надіслати кожному боржнику та особі, що надає забезпечення, письмові повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитами у формі, наведеній у Додатку № 3 до цього Договору. Протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати відправлення відповідних повідомлень боржникам та особам, що надають забезпечення, Фактор зобов'язаний надати Клієнту письмовий звіт, в якому вказуються права вимоги за кредитами, стосовно яких були відправлені повідомлення, а також документи, що засвідчують відправку таких повідомлень.

Згідно пункту 2.7. цього Договору, подальше відступлення (чи інше відчуження, включаючи заставу) фактором прав вимоги за кредитами (в повному обсязі або частково) будь-яким третім особам допускається відповідно до положень Законодавства України.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу, Документація по кожному з Прав вимоги за кредитами передається Клієнтом Фактору протягом періоду, що починається з 5 Робочого дня після дати передачі та закінчується на 45 робочий день після дати передачі. Клієнт зобов'язується повідомити Фактора про дату початку та місце у м. Києві, в якому відбуватиметься передача документації, не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку такої передачі. (т.1 а.с. 143-158)

Згідно Реєстру заборгованості боржників - Додаток №1 до Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, в ньому містяться дані про укладений між ПАТ „УкрСиббанк" та відповідачем ОСОБА_1 договір, із заборгованістю за основною сумою - 5131,98 доларів США, заборгованістю за відсотками - 520,56 доларів США, сукупний розмір вимоги за кредитним договором -45135,53грн. (т.1 а.с.190)

При цьому стороною позивача також надано суду Витяг з Реєстру боржників - Додаток №1 до Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, із зазначенням даних про укладений між ПАТ „УкрСиббанк" та відповідачем ОСОБА_1 договір, із заборгованістю за основною сумою - 5131,98 доларів США, заборгованістю за відсотками - 718,27 доларів США, сукупний розмір вимоги за кредитним договором - 46743,50грн. (т.1 а.с.63)

Відповідно до пункту 3 Акту приймання-передачі, як додатку № 2 до Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, складеного між ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Кредекс Фінанс", скріпленого підписами керівників та печатками підприємств, Клієнт цим передає (відступає) права вимоги за кредитами Фактору (за переліком, наведеним у Додатку 1 (реєстр заборгованості боржників) до Договору), а Фактор цим приймає права вимоги за кредитами. Клієнт та Фактор підтверджують, що передача прав вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання-передачі, як передбачено у п. 2.3 Договору. (т.1 а.с. 230)

Разом з тим, даний Акт не містить дати його складання чи дати підписання.

Крім того, долучені до матеріалів справи Додаток № 1 до Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, Додаток № 4 до Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, Додаток № 6 до Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, Додаток № 7 до Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, Додаток № 8 до Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, складені між ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Кредекс Фінанс", не містять дати складання даних документів сторонами та дати їх підписання. (т.1 а.с. 159, 160-229, 230, 231, 232, 233-236, 237, 238-239, 240-245)

При цьому, відповідно до пунктів 1, 2, 3 Акту приймання-передачі, складеного 14.05.2012 року між ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Кредекс Фінанс", скріпленого підписами керівників та печатками підприємств, цей Акт є Актом приймання-передачі, який зазначено в Договорі Факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року. Клієнт цим передає (відступає) права вимоги за кредитами Фактору (за переліком, наведеним у частині А Додатку 1 (реєстр заборгованості боржників) до Договору), а Фактор цим приймає права вимоги за кредитами. Клієнт та Фактор підтверджують, що передача прав вимоги за кредитами, переліченими у частині А Додатку 1 (реєстр заборгованості боржників) до Договору Факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання-передачі, як передбачено у п. 2.3 Договору. (т.2 а.с.1)

20.04.2012 року між ТОВ „Кредекс Фінанс" та ТОВ „Вердикт Фінанс" укладено Договір факторингу № 05/12-КВ, відповідно до п. 2.1., 2.3. якого за умовами Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги за кредитами, а Фактор зобов'язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх та сплатити ціну продажу, передбачену цим Договором. За умови, що Фактор сплатив у повному обсязі ціну продажу Клієнтові до або у Дату передачі, передача набуває чинності, та до Фактора переходить право вимоги за кредитами, з моменту підписання Акту приймання-передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості і отримує відповідні права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній у Додатку № 2 до цього Договору, є доказом передачі.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу, Документація по кожному з Прав вимоги за кредитами передається Клієнтом Фактору протягом періоду, що починається з 15 Робочого дня після дати передачі та закінчується на 60 робочий день після дати передачі. Клієнт зобов'язується повідомити Фактора про дату початку та місце у м. Києві, в якому відбуватиметься передача документації, не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку такої передачі. (т.2 а.с.3-20)

Разом з тим, долучені до матеріалів справи Додаток № 2 до Договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, Додаток № 3 до Договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, Додаток № 4 до Договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, Додаток № 5 до Договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, Додаток № 6 до Договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, Додаток № 7 до Договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, Додаток № 8 до Договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, складені між ТОВ „Кредекс Фінанс" та ТОВ „Вердикт Фінанс", не містять дати складання даних документів сторонами. (Том 2 а.с. 22, 23, 24-25, 26-29, 30, 31-32, 33-39)

Також стороною позивача надано суду Витяг з Реєстру боржників - Додаток №1 до Договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, із зазначенням даних про укладений між ПАТ „УкрСиббанк" та відповідачем ОСОБА_1 договір, із заборгованістю за основною сумою - 5131,98 доларів США, заборгованістю за відсотками - 718,27 доларів США, сукупний розмір вимоги за кредитним договором - 46743,50грн. (т.1 а.с.62)

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Акту приймання-передачі, складеного 14.05.2012 року між ТОВ „Кредекс Фінанс" та ТОВ „Вердикт Фінанс", скріпленого підписами керівників та печатками підприємств, цей Акт є Актом приймання-передачі, який зазначено в Договорі Факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року. Клієнт цим передає (відступає) права вимоги за кредитами Фактору (за переліком, наведеним у Додатку 1 (реєстр заборгованості боржників) до Договору), а Фактор цим приймає права вимоги за кредитами. Клієнт та Фактор підтверджують, що передача прав вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання-передачі, як передбачено у п. 2.3 Договору. (т.2 а.с.41)

30.04.2013 року ТОВ „Вердикт Фінанс" на ім'я ОСОБА_1 складено повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, яким зобов'язано ОСОБА_1 погасити кредитну заборгованість за Договором № 11222954000 від 25.09.2007 року на суму 46854,95 грн. або передати предмет застави у володіння ТОВ „Вердикт Фінанс". (т.1 а.с.57-58)

На підтвердження відправлення відповідачеві даного повідомлення позивачем надано суду список згрупованих рекомендованих відправлень, поданих до поштового відділення 06.01.2013р. (т.1 а.с.59-60)

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.05.2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.06.2014 року, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальності „Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - відмовлено. (т.2 а.с.81-89)

Судом встановлено, що позивачем ТОВ „Вердикт Фінанс" не надано Актів приймання-передачі, які обумовлено вищевказаними договорами факторингу, на підтвердження відступлення на користь позивача прав вимоги заборгованості за кредитним договором № 11222954000 від 25.09.2007 року, укладеного між ПАТ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 Разом з тим, на підтвердження дотримання умов договору та вимог чинного законодавства позивачем суду не надано доказів про направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення усієї суми заборгованості, враховуючи, що строк дії кредитного договору визначений до 25.09.2014 року, а також повідомлення щодо процедури реалізації заставленого майна в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору. Крім того, ТОВ „Вердикт Фінанс", звертаючись з вимогою про звернення стягнення на заставлене майно, не визначило вартість предмету застави, що унеможливлює надати оцінку співмірності нарахованої позивачем суми заборгованості за кредитом із вартістю заставленого автомобіля, в той же час відповідно до положень Закону України „Про заставу", однією із вимог дотримання даної процедури є визначення початкової ціни предмету забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, що має можливе юридичне значення для правильного вирішення справи. (т.22 а.с. 81-85, 86-89)

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором.

Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов'язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до положення статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 19 Закону України „Про заставу", що кореспондується із положенням статті 589 Цивільного кодексу України, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойку), необхідні витрати та утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частинами першою та сьомою статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

Як убачається з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням умов Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11222954000 від 25.09.2007 року позивачем ТОВ „Вердикт Фінанс" станом на 21.04.2015 року нараховано заборгованість з боку боржника ОСОБА_1 у розмірі 81878,24 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 41004,52 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 15618,78 грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання - 18285,80 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1230,16 грн., у рахунок погашення якої позивач просить звернути стягнення на предмет застави - автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан; Марка: Daewoo, Модель: Lanos, Номер кузова: НОМЕР_1; Рік випуску: 2007; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 3681/09 від 14.09.2007 року, шляхом визнання права власності на цей предмет застави за позивачем, припинивши право власності заставодавця ОСОБА_1, зобов'язавши останнього передати позивачу предмет застави, комплект ключів від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, номерні знаки. (т.2 а.с. 43-45, 46-53)

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до вимог ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до положення статті 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, приймаючи до уваги пояснення уповноваженого представника позивача, заперечення сторони відповідача, керуючись нормами вищенаведеного законодавства України, суд дійшов висновку щодо неналежності позивача у даній справі, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено відсутність доказів заміни кредитора у зобов'язанні відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11222954000 від 25.09.2007 року, на нового кредитора - позивача у справі ТОВ „Вердикт Фінанс", з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що позивачем ТОВ „Вердикт Фінанс" 20.04.2012 року було укладено Договір факторингу № 05/12-КВ з ТОВ „Кредекс Фінанс", за умовами якого ТОВ „Кредекс Фінанс" зобов'язався передати позивачу документацію по кожному з прав вимоги за кредитами (права вимоги), в тому числі за Кредитним договором № 11222954000 від 25.09.2007 року, відповідно до Реєстру заборгованості боржників, передача яких набуває чинності з моменту підписання Акту приймання-передачі. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази наявності у ТОВ „Кредекс Фінанс" статусу нового кредитора за кредитним зобов'язанням відповідача на час укладання договору факторингу з ТОВ „Вердикт Фінанс" та, відповідно, відсутні докази наявності у ТОВ „Кредекс Фінанс" права продажу, тобто подальшого відступлення права вимоги за зобов'язанням відповідача позивачу ТОВ „Вердикт Фінанс", оскільки фактором ТОВ „Кредекс Фінанс" при укладенні Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року з первинним кредитором ПАТ „УкрСиббанк" виконано вимоги останнього щодо підписання Акту приймання-передачі документації по праву вимоги, в тому числі за Кредитним договором № 11222954000 від 25.09.2007 року, який має бути підтвердженням набуття Фактором ТОВ „Кредекс Фінанс" статусу нового кредитора з подальшим відчуженням права вимоги, - лише 14.05.2012 року (т.2 а.с.1), при цьому суд не приймає як належні докази Акт приймання-передачі, а також Додатки до Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, з підстав відсутності в них дат складання та підписання останніх (т.1 а.с. 159, 230, 231, 232, 233-236, 237, 238-239, 240-245). При цьому судом ураховано підписання такого Акту між ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Кредекс Фінанс" лише 14.05.2012 року, що, відповідно, має бути днем набуття ТОВ „Кредекс Фінанс" статусу нового кредитора за спірним зобов'язанням. Таким чином, відсутність доказів набуття фактором ТОВ „Кредекс Фінанс" статусу нового кредитора за зобов'язаннями відповідача станом на 20.04.2012 року, - дату відчуження прав вимоги на підставі Договору факторингу № 05/12-КВ, укладеного з позивачем ТОВ „Вердикт Фінанс" 20.04.2012 року, в свою чергу свідчить про відсутність доказів набуття позивачем статусу нового кредитора за зобов'язаннями відповідача.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання фактором ТОВ Кредекс Фінанс" та позивачем ТОВ „Вердикт Фінанс", як фактором за Договором факторингу № 05/12-КВ, умов п. 2.6 Договорів факторингу, які відповідають положенню статті 1082 Цивільного кодексу України, в частині виконання фактором обов'язку протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати передачі, підготувати та надіслати кожному боржнику, в тому числі відповідачу по справі, та особі, що надає забезпечення, письмові повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитами у формі, наведеній у Додатку № 3 до цих Договорів, або за відсутності такого повідомлення, - доказів на підтвердження здійснення відповідачем погашення заборгованості первісному кредитору або фактору на час судового розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу, що в Реєстрі заборгованості боржників від 20.04.2012 року (додатку №1 до Договору факторингу №05/12, укладеному між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Креденс Фінанс») (т.1 а.с.190) та у витягу з цього Реєстру (т.1.а.с.63), посвідченому підписом Генерального директору ТОВ «Креденс Фінанс» та печаткою цього товариства, вказані різні суми заборгованості за відсотками та різні суми сукупного розміру вимог за кредитним договором у гривневому еквіваленті.

Крім того, суд критично оцінює факт надіслання позивачем повідомлення від 30.04.2013 року вих.№ 9075648_30.04.2013 про відступлення права вимоги заборгованості відповідача за Договором факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року та Договором факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, а також про необхідність добровільного погашення відповідачем заборгованості у розмірі 46854,95 грн., - оскільки в матеріалах справи відсутні дані про направлення та вручення відповідачу зазначеного повідомлення, а наданий стороною позивача Список № 039150911373 про направлення рекомендованої кореспонденції, в тому числі на адресу відповідача, - датовано 06.01.2013 року, тобто датою, яка передує даті складання вищезазначеного повідомлення від 30.04.2013 року вих.№ 9075648_30.04.2013 (т.1 а.с. 57, 60), тому дане письмове повідомлення не підлягає до оцінки судом як належний доказ підтвердження факту сповіщення відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні та необхідність погашення кредитної заборгованості, при цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження поважності причин таких розбіжностей або доказів усунення останніх.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави є необґрунтованим внаслідок недоведеності та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності та наявність у зв'язку з цим підстав для відмови у позові, суд не вдається до оцінки наявності чи відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, виходячи з того, що згідно роз'яснень, які містяться в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 р. „Про судове рішення у цивільній справі", встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України суд відносить судові витрати за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 14, 15, 512, 514, 516, 517, 526, 572, 590, 610, 615, 625, 629, 1054, 1077, 1078, 1082, 1083 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19, 20, 25, 26 „Про заставу", ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя