Рішення № 52476051, 12.10.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1777/13-ц

провадження № 2/369/1826/15

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Рябець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство», до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Держземагентства у ОСОБА_2 районі Київської області, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Азімут», про визнання недійсним і скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в інтересах держави, в особі ОСОБА_1 обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Свої позовні вимоги заступник прокурора обґрунтовував тим, що проведеною прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області перевіркою законності відведення у власність земельних ділянок лісового фонду в межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району встановлено, що розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області від 23 грудня 2009 року за № 2277 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради. В подальшому розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 04 березня 2010 року за № 1528 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3, на підставі якого виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 495298 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0275, площею 0,8500 га, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Вказане розпорядження від 04 березня 2010 року № 1528 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради та передання йому у власність земельної ділянки площею 0,8500 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку суперечать вимогам чинного законодавства та повинні бути визнанні недійсними.

Відповідно до інформації ДП «Київське лісове господарство» від 25 червня 2012 року передана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,8500 га, згідно з наданими викопіюваннями відноситься до земель лісового фонду, а саме до кварталу 2 розділу 6 Васильківського лісництва. Відповідно до наданої інформації ДП «Київське лісове господарство» не надавало дозволу на погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3

Вилучення спірної земельної ділянки відповідно до вимог ст. 149 Земельного кодексу України не відбулося. Спірне розпорядження ОСОБА_2 РДА було прийняте з перевищенням повноважень та з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області просив визнати недійсним, протиправним та скасувати розпорядження голови Києво-Свтошинської РДА від 04 березня 2010 року № 1528 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради та передання йому у власність земельної ділянки площею 0,8500 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 495298 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0275, виданий ОСОБА_3; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ДП «Київське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,8500 га, яка розташована в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Свтошинського району, кадастровий номер 3222481600:02:010:0275.

У судовому засіданні від 24 квітня 2015 року до участі в справі були залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Управління Держземагентства у ОСОБА_2 районі Київської області, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Азімут».

Прокурор Києво-Святошинського району Київської області під час розгляду справи по суті позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

У судове засідання представники позивачів ОСОБА_1 обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» не зявилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд справи у відсутності їх представників, позов підтримали та просили його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

У судове засідання представники третіх осіб Управління Держземагентства у ОСОБА_2 районі Київської області, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Азімут» не зявилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, зясувавши дійсні обставини справи, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23 грудня 2009 року № 2277 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради.

Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 04 березня 2010 року № 1528 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,86 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради і передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,8600 га (чагарники) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради.

На підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 04 березня 2010 року № 1528 ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності серії ЯИ № 495298, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0275, площею 0,8500 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Згідно листа ДП «Київське лісове господарство» № 02-468 від 25 червня 2012 року вказана на викопіюванні земельна ділянка ОСОБА_3 площею 0,86 га на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, відноситься до земель лісового фонду ДП «ОСОБА_1 лісгосп», а саме до кварталу 2 виділу 6 Васильківського лісництва. Погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам ДП «Київське лісове господарство» не надавалось, збитки лісогосподарського виробництва не сплачувались.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 травня 2013 року, було відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у державну власність.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2013 року касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» відхилено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 травня 2013 року залишено без змін.

Постановою Судової палати у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України від 24 січня 2015 року вказану ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 березня 2015 року касаційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» задоволено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 травня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази з врахуванням висновків колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, даних в ухвалі від 04 березня 2015 року по даній цивільній справі, в ході нового розгляду справи судом встановлено наступне.

Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Позовні вимоги заступник прокурора обґрунтовує тим, що розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23 грудня 2009 року № 2277 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради.

Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 04 березня 2010 року № 1528 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради і передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,8600 га (чагарники) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради, та на підставі якого видано державний акт серії ЯИ № 495298 на право власності на земельну ділянку площею 0,85 га.

Спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_3 ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Київської області з перевищенням повноважень і з порушенням вимог ст. ст. 80, 84, 149, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 7, 8, 17, 28, 23 п. 5 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, оскільки на час її відчуження вона перебувала в державній власності та належить до земель лісового фонду.

За наслідками перегляду колегії суддів Судової палати у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України в постанові від 21 січня 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 04 березня 2015 року суди дійшли висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій судів та неповне зясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Зокрема, колегія Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18 березня 2015 року не погоджується з висновками судів та зазначає, визначаючи правовий статус спірної земельної ділянки, суди не взяли до уваги інші матеріали, які мають значення для правильного визначення правового режиму спірної земельної ділянки, а саме довідку відділу Держземагенства у ОСОБА_2 районі Київської області від 01 лютого 2013 року, згідно з якою відповідно до державно- статистичної звітності форми 6-зем за ДП «Київське лісове господарство» в межах Гатненської сільської ради обліковуються землі площею 35,62 га; копії планшетів № 3 Васильківського лісництва ДП «Київське лісове господарство» 1983, 1993, 2003 років, проект організації та розвитку лісового господарства виробничої частини державного лісогосподарського обєднання «Київліс», з яких вбачається, що спірна земельна ділянка, розташована у кварталі 2 виділу 6 Васильківського лісництва, належить до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувала у користуванні ДП «Київське лісове господарство». Крім того, в довідці Управління Держземагенства у ОСОБА_2 районі Київської області № 01-21/11/1/283 зазначається, що земельна ділянка площею 0,85 га кадастровий номер 3222481600:02:010:0275, в межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області , що надана ОСОБА_3, відноситься до земель лісогосподарського призначення та знаходиться в кварталі 2 виділу 6 Васильківського лісництва на підставі матеріалів лісовпорядкування ДП «Київське лісове господарство» 1993 та 2004 років (проект організації та розвитку лісового господарства), які затверджені відповідно до вимог ст. 48 ЛК України та узгоджені з органами землеустрою.

Також звертає увагу той факт, що суди попередніх інстанцій на порушення вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України не зясували всіх обставин справи, не дослідили докази у справі, не дали їм правової оцінки, у звязку з чим неправильно застосували норми матеріального права, яке не відповідає вимогам ст. ст.213, 214 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 338 Цивільного процесуального кодексу України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Державний акт на право приватної власності видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт видано, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, прокурором обрано вірний спосіб захисту інтересів держави шляхом визнання недійсним розпорядження голови Києво-Свтошинської РДА від 04 березня 2010 року № 1528 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради і передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,86 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради.

Слід зазначити, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (стаття 19 ЗК України).

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 20 ЗК України (тут і далі в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (статті 21 ЗК України).

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 ЛК України).

Паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (частина друга статті 49 ЛК України). Державний лісовий кадастр включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (стаття 51 ЛК України).

За статтею 48 ЛК України в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об'єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Пунктом 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

А тому при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

В матеріалах справи знаходятьсялист ВО «Укрдержліспроект» № 163 від 03 червня 2015 року, в якому зазначено, що згідно даних лісовпорядкування 2014 року на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району за ДП «ОСОБА_1 лісгосп» Васильківське лісництво закріплено - 30,4 га земель лісогосподарського призначення (кв. 2).

До даного листа ВО «Укрдержліспроект» надає фрагмент з Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу2 і межами спірної земельної ділянки, з якого вбачається, що спірна земельна ділянка накладається на землі ДП «ОСОБА_1 лісгосп».

Вказане також підтверджується планово-картографічними матеріалами, копії яких долучені до матеріалів справи.

В листі ВО «Укрдержліспроект» № 185 від 10 червня 2015 року зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:0275 надана за рахунок вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок Васильківського лісництва ДП «ОСОБА_1 лісгосп» кварталі 2 виділ 6. Згідно матеріалів лісовпорядкування станом на 01 січня 2008 року вищевказана земельна ділянка відносилась до вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Цільове призначення землі лісогосподарського призначення.

У ході розгляду справи встановлено, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою лісового фонду і відноситься до земель лісогосподарського призначення, розташована в квартал 2 виділ 6 Васильківського лісництва та перебуває в постійному користуванні ДП «ОСОБА_1 лісгосп». Станом на час прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка з постійного користування не вилучалась, жодних погоджень на її вилучення ДП «ОСОБА_1 лісгосп» не надавало.

Згідно з нормами ст. ст. 181-184, 202-204 Земельного кодексу України, законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про землеустрій», дані державного земельного кадастру це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

За інформацією управління Держземагенства у ОСОБА_2 районі Київської області, яка міститься в листі № 01-21/11/1/283 зазначено, що земельна ділянка площею 0,85 га, кадастровий номер 3222481600:02:010:0275, в межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що надана ОСОБА_4, відноситься до земель лісогосподарського призначення та знаходиться в кварталі 2 виділ 6 Васильківського лісництва на підставі матеріалів лісовпорядкування ДП «Київське лісове господарство» 1993 та 2004 років.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ВО «Укрдержліспроект» № 342 від 21 жовтня 2014 року зазначено, що Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання інформує, що картографічні матеріали базового лісовпорядкування 1983 року квартал 2 виділ 3,6 Васильківського лісництва ДП «ОСОБА_1 лісгосп» погоджувались із службою землевпорядкування, про що свідчить підпис та печатка головного інженера-землевпорядника ОСОБА_5.

Відповідно п. 1 Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 848, Державний лісовий кадастр та облік лісів ведеться Держлісагентством за єдиною для усіх лісів системою за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, їх раціонального використання та відтворення, здійснення постійного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді України.

Згідно наказу № 1 від 04 січня 2005 року у зв'язку з реорганізацією ОСОБА_1 державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» згідно наказу Державного комітету лісового господарства України від 20 жовтня 2004 року № 179 та створенням Державного підприємства «Київське лісове господарство» у складі ДП «Київське лісове господарство» створено виробничий підрозділ Васильківське лісництво.

Згідно наказу № 5 від 12 січня 2005 року перейменовано Київське державне лісогосподарське підприємство в Державне підприємство «Київське лісове господарство» і віднесено його до сфери управління ОСОБА_1 обласного управління лісового господарства.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «ОСОБА_1 лісгосп» в силу пункту 5 розділу «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки.

Таким чином, ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Київської області прийнято протиправне розпорядження № 1528 від 04 березня 2010 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

Відповідно до вимог п. 4 та п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно роз'яснень, даних у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст. 1 ЦК України, статті 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст. 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК України).

У звязку з наведеним прокурором вірно обрано спосіб захисту і відновлення інтересів шляхом пред'явлення відповідного позову в порядку цивільного судочинства.

Є доведеною та обґрунтованою позиція прокурора, що у сфері земельних відносин загальносуспільні інтереси переважають над приватними інтересами окремих власників, у звязку з чим порушення принципу законності не допускається.

Цивільний кодекс України у ст. 386 передбачає, що на державу покладений обов'язок забезпечувати рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Зазначені вище дії по незаконній передачі ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Київської області у власність належної державі земельної ділянки лісового фонду зачіпають інтереси держави.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вищевказані оспорювані розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації в силу вимог ст. 21 Цивільного кодексу України порушують публічний порядок через те, що спрямовані на протиправне вилучення з користування держави земельної ділянки, в звязку з чим позовні вимоги Заступника прокурора Києво-Святошинського району є обґрунтованими і доведеними, внаслідок чого підлягають задоволенню судом в повному обсязі шляхом визнання незаконним і скасування розпорядження ОСОБА_2 РДА, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Київське лісове господарство» земельної ділянки площею 0,8500 га, яка розташована в межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222481600:02:010:0275.

Посилання представника відповідача ОСОБА_3 на ту обставину, що відповідачем правомірно набуто право власності на спірну земельну ділянку, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачів відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, і тому підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 РДА в розмірі 107 грн. 30 коп. та ОСОБА_3 в розмірі 214 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 20, 21, 55-57, 116, 118, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 48, 49 Лісового кодексу України, ст. 16, ч. 1 ст. 21, ст. 393, 386, 387 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 27, 60, 88, 209, 212-215, 218, 338 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 1528 від 04 березня 2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району та передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,8500 га для ведення особистого селянського господарства.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 495298, виданий ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,8500 га, цільове призначення земельної ділянки-для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222481600:02:010:0275.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Київське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,8500 га, яка розташована в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222481600:02:010:0275.

Стягнути з ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області 107 грн. 30 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 214 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.