Рішення № 5247590, 16.06.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2009 Справа № 9/73-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПРЕМІУМ", м. Миколаїв

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 6217,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Селіванов М.Г., представник, довіреність від 31.03.2009 р.;

від відповідача - не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПРЕМІУМ" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 6217,35 грн. боргу за договором купівлі-продажу № 283 від 12.06.2007р., з яких: 5310,29 грн. сума основного боргу, 54,41 грн. 3% річних, 539,04 пеня та 313,61 грн. інфляційні збитки.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору купівлі-продажу № 283 укладений 12.06.2007р. з відповідачем, положення ст. 525, ч.2 ст. 625 ЦК України.

Представник позивача 16.06.2009р. у судовому засіданні в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 5217,35 грн., з яких: 4310,29 грн. сума основного боргу, 554,41 грн. 3% річних, 539,04 пеня та 313,61 грн. інфляційні збитки, оскільки відповідачем сплачено частково суму основного боргу у розмірі 1000,00 грн.

Представник позивача позовні вимоги з урахуванням зменшення суми позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не надав, явку у судові засідання 04.06.2009р. та 16.06.2009р. уповноваженого представника не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Ухвала господарського суду від 05.05.2009р., яка була направлена відповідачу за поштовою адресаю вказаною позивачем у позовній заяві: 73000, АДРЕСА_1, повернулась до суду з відміткою пошти “За зазначеною адресою не проживає”.

25.05.2009 р. представником позивача подано до суду довідку з ЄДРЮОФОП від 13.05.2009 р. № НОМЕР_2, в якій місцем проживання ФОП ОСОБА_1 зазначено: 73000, АДРЕСА_1, тобто адресу, на яку суд надсилав всі процесуальні документи по справі.

Таким чином, відповідно до положень ст.ст. 64, 77 ГПК України відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання по справі.

За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, оскільки документальних доказів, які наявні в матеріалах справи достатньо для вирішення спору за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що між позивачем товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПРЕМІУМ" (продавець) та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) 12.06.2007р. було укладено договір купівлі-продажу № 283.

Відповідно до умов даного договору сторони обумовили його предмет, який полягає в тому, що продавець зобовязується передати у власність покупця продукцію в асортименті і за ціною відповідно Типовій специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобовязується прийняти та сплатити вартість товару.

На виконання умов договору, продавцем 09.12.2008р. поставлено покупцю товар на загальну суму 8471,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 218573 від 09.12.2008р.

Відповідно до умов п.2.5 договору, строк оплати за поставлений товар становить 10 днів з моменту передачі партії товару покупцю відповідно до розділу 3 даного договору.

Відповідач, в свою чергу належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за даним договором, розрахувався за отриману продукцію з позивачем лише частково, на суму 3000,00 грн., що призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 6217,35 грн., з яких: 5310,29 грн. сума основного боргу, 54,41 грн. 3% річних, 539,04 пеня, 313,61 грн. інфляційні збитки.

Станом на час звернення позивача до суду покупцем не було здійснено повний розрахунок за поствлений товар у сумі 5310,29 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобовязання та підстави його виникнення. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положенями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України закріплено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

16.06.2009р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 5217,35 грн., з яких: 4310,29 грн. сума основного боргу, 554,41 грн. 3% річних, 539,04 пеня та 313,61 грн. інфляційні збитки, оскільки відповідачем сплачено частково суму основного боргу у розмірі 1000,00 грн., за своєю правовою природою дана заява є уточненням ціни позову, яка станом на 16.06.2009р. становить 5217,35 грн.

Факт часткової сплати суми основного боргу у розмірі 1000,00 грн підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку (а.с. 31) від 12.05.2009р., тобто після звернення позивача з даним позовом до суду.

Таким чином, спір відносно стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1000,00 грн. врегульовано і суд на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1000,00 грн. припиняє провадження у справі через відсутність предмету спору в цій частині заявленого позову.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 4310,29 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 4310,29 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 % річних, пені та інфляційних збитків, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 договору визначено, що у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від вартості товару за кожний день прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 54,41 грн., пені в сумі 539,04 грн. та інфляційних збитків в сумі 313,61 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 32,33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Позовні вимоги обґрунтовані і доведені у встановленому законом порядку.

Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625, 692, Цивільного кодексу України, та керуючись ст. 44, ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПРЕМІУМ" (54031, м. Миколаїв, Ленінський район, вул. Космонавтів, 83-А, код ЄДРПОУ 32996973) 4310,29 грн. основного боргу, 54,41 грн. 3% річних, 539,04 грн. пені, 313,61 грн. інфляційних збитків, витрат по сплаті держмита в розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1000,00 грн. припинити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

17 червня 2009 року.