Ухвала суду № 52474053, 14.08.2015, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/1771/15-ц

У Х В А Л А

14 серпня 2015 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Максименко М.С., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державного акта на право власності, третя особа управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області та заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебуває зазначена цивільна справа.

Направленою заявою позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що належить відповідачу та оспорювання права власності на яку є предметом судового розгляду, у зв'язку з тим, що невжиття таких заходів надасть останньому змогу здійснити її продаж або його відчуження на користь третіх осіб та може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, проаналізував матеріали справи, дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існує спір, зокрема, щодо визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку. Нормами матеріального права (ЦК України) передбачено слідуюче. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. ч. 2-4 ст. 13 Кодексу). У відповідності до ч. 3 ст. 16 Кодексу, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу. Згідно вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Отже, приписи названої вище процесуальної норми Закону кореспондують, що право суду на вжиття/невжиття заходів забезпечення позову у справі є диспозитивним.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову,який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. На переконаня суду, в обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 не надано суду достатніх та істотних доказів, а також змістовних доводів, які б вказували на необхідність таких заходів забезпечення позову, а також не доведено факт існування реальної загрози невиконання утруднення виконання в подальшому можливого рішення суду про задоволення позову, а тому суд відмовляє в її задоволенні. Окремо слід звернути увагу на таке. Справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 з, в цілому, тотожними позовними вимогами, за участі інших сторін, які у даній справі мають інший процесуальний статус ані ж при попередніх слуханнях справи, двічі була предметом судового розгляду (цивільна справа №278/5131/14-ц) і так само двічі була залишена судом без розгляду на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у зв'язку з повторною неявкою позивача належним чином повідомленого про дату час та місце слухання справи і від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Під час розгляду зазначених справ судом було звернено увагу на факт зловживання позивачем своїми процесуальними правами які призвели до затягування розгляду справи, що враховуючи вжиті судом заходи забезпечення позову, якими було накладено арешт на майно відповідача, де-юре та де-факто законного володільця майна, є неприпустимим.

Керуючись, ст. ст. 13, 16 ЦК України, ст. 151 ЦПК України, ПП ВСУ № 9 від 22.12.2006 року, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є.О. Грубіян