Ухвала суду № 52472437, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2015 р. м. Київ К/800/20034/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року

у справі №826/16769/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» (надалі - ТОВ «ТД «Геокс»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про:

- визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо складення висновків в акті №2252/26-55-22-07/37265947 від 04.08.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р. про: порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.п.198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р. на суму 1969585грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2014 р. по 31.07.2014 р. на суму 1965869грн.; не підтвердження задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014p., а також не підтвердження задекларованого податкового кредиту з ПДВ за період з 01.05.2014 р. по 31.07.2014p.; те, що правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб;

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо коригування показників податкової звітності позивача за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р. в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок» («Електронна автоматизована система «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») на підставі акта №2252/26-55-22-07/37265947 від 04.08.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.;

- зобов'язати відповідача відновити в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок» («Електронна автоматизована система «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») показники податкової звітності позивача за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2015р. позовні вимоги задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не наділений повноваженнями по формуванню будь-яких висновків в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки призначення відповідного акта полягає лише у фіксації факту неможливості проведення зустрічної звірки, з викладенням інформації про причини неможливості її проведення. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що в силу приписів чинного законодавства України протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки, будь-то складений акт, довідка, висновки тощо, а так само і не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та дані, що містяться у відповідних документах.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не заявлялись у даному адміністративному позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача по проведенню зустрічної звірки, тоді як відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по складанню висновків в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності в автоматизованій системі та зобов'язання відновити показники податкової звітності.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності та зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем було здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р., за наслідками яких складено акт №2252/26-55-22-07/37265947 від 04.08.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.

В акті зазначено, що на момент проведення звірки згідно бази даних «Податковий блок» стан платника податків позивача - (9) - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб станом на 04.08.2014р. неможливо, отже, немає можливості провести зустрічну зірку позивача щодо фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.

При цьому, при здійсненні заходів щодо проведення зустрічної звірки, незважаючи на неможливість фактичного проведення зустрічної звірки, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки викладені відносно позивача висновки про порушення ним норм податкового законодавства.

На підставі даних акта від 04.08.2014р. №2252/26-55-22-07/37265947 про неможливість проведення зустрічної звірки відповідачем було здійснено відповідні коригування (у вигляді встановлення відхилень показників податкових зобов'язань та податкового кредиту по контрагентам позивача) до електронної бази даних податкових органів АІС «Податковий блок» (Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України).

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.73.5 ст.3 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2010р. №1232.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України. Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки, зустрічної звірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такого податкового контролю для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

Разом з тим, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення зустрічної звірки та не заявлялись позовні вимоги про визнання неправомірними дій щодо проведення зустрічної звірки

Натомість, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 24.01.2006р. у справі №21-102во05 суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Поряд з цим, необхідно враховувати, що способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Вищезазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09.12.2014р. у справі №21-511а14.

Отже, під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, звернути увагу на правомірність призначення підстав для проведення зустрічної звірки та дій контролюючого органу щодо її проведення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі статті 227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун