Ухвала суду № 52470578, 15.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015 р.Справа № 616/650/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Великобурлуцького районного суду Харківської області від 27.08.2015р. по справі № 616/650/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України в особі заступника начальника Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції - начальника Великобурлуцького відділення Воловик Людмили Василівни

про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до заступника начальника Вовчанського відділення ДФС Укераїни, начальника Великобурлуцького відділення Воловик Людмили Василівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 116235 від 15.04.2015 року .

Ухвалою Великобулуцького районного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України, - у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв'язку з чим, апелянт просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 15.10.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суддя виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а підстав для поновлення цього строку немає, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

З таким висновком колегія суддів не погоджується і вважає, що він не відповідає нормам процесуального права та фактичним обставинам справи з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ст.289 Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про адміністративне стягнення сер. АА № 116235 від 15.04.2015 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.1 ч.2 ст. 6 та ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у вигляді штрафу у сумі 2 550 грн.

Пунктом 3.9 Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.10.2009 року N 585 (далі - Інструкція N 585) встановлено, що копія постанови про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом особі, стосовно якої винесено постанову, про що робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). Постанова органу державної податкової служби у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження (опротестування), передбаченого статтею 289 КУпАП.

Отже, чинним законодавством на податковий орган покладено обов'язок надсилати постанову про накладення стягнення особі, стосовно якої її винесено.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь - які підтвердження вчасного направлення та отримання копії оскаржуваної постанови позивачем.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що під час винесення спірної постанови позивач не був присутнім та її копії не отримував.

Отже, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки поверхнево з'ясував істотні обставини справи, та належним чином не перевірив, коли саме у позивача виникло право на звернення за захистом своїх прав до суду, зокрема не встановлено, чи була направлена ОСОБА_1 копія оскаржуваної постанови та коли нею отримано.

Згідно ч.4 ст.11 КАС України, суд вживає передбаченні законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В силу ч.2 ст.100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до положень ст.55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Згідно висновків, викладених у п.п.23,25 Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином не досліджено питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у зв'язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про залишення її позовної заяви без розгляду, чим фактично позбавив її можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив її права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.6 КАС України.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Великобурлуцького районного суду Харківської області від 27.08.2015р. по справі № 616/650/15-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України в особі заступника начальника Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції - начальника Великобурлуцького відділення Воловик Людмили Василівни про скасування постанови про накладення штрафу направити до Великобурлуцького районного суду Харківської області для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 16.10.2015 р.