Ухвала суду № 52470546, 15.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р.Справа № 2а-1870/2812/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності:

представника позивача Моцна О.Ю.,

представника відповідача Сіренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Конотопське лісове господарство" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015р. по справі № 2а-1870/2812/11

за позовом Державного підприємства "Конотопське лісове господарство"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- ДП "Конотопське лісове господарство", звернувся до суду з позовом до Конотопської міжрайонної податкової інспекції, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення -рішення від 29.04.2011 №0000522311.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державним підприємством "Конотопське лісове господарство" подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Протокольною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року замінено в порядку процесуального правонаступництва згідно ст. 55 КАС України відповідача у справі Конотопську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Сумській області на Конотопську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Сумській області.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідачів судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірку державного підприємства "Конотопське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010р., валютного законодавства з 01.01.2009 по 30.09.2010р.,

За результатами перевірки складено акт від 4 лютого 2011 року №55/23-3/00992935 ( том 1 а.с. 49-78). , в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008р. №835-VI, ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251 -XII, Постанови КМУ "Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)" від 11.03.2009 №184.

Також в акті перевірки зазначено, що дане порушення виникло внаслідок того, що ДП "Конотопський лісгосп" занизило нарахування та виплату дивідендів з частини прибутку за 2009 рік у сумі 124138,00 грн., у тому числі за І квартал у сумі 152,00 грн., за II квартал у сумі 26026грн., за III квартал у сумі 32357,00 грн., за IV квартал у сумі 36303,00 гривень. Як зазначає податковий орган вказане заниження нарахування та виплати дивідендів з частини прибутку виникло в результаті заниження підприємством в бухгалтерському обліку чистого прибутку за 2009 рік (рядок 220 форми 2 "Звіт про фінансові результати") в сумі 827588,00 грн., у тому числі за І квартал у сумі 196346,00 грн., за II квартал у сумі 173508 грн., за ІІІ квартал у сумі 215712,00 грн., за IV квартал у сумі 242022,00 гривень. Також в акті перевірки вказано, що заниження чистого прибутку відбулося внаслідок того, що ДП "Конотопський лісгосп" до складу витрат два рази віднесло витрати:

суми фактично нарахованих відпускних та виплат за вислугу років, які включаються до " вартості реалізованої продукції, відображені по рядку 040 "Собівартість реалізованої продукції" форми 2 "Звіт про фінансові результати";

суми нарахування резервного фонду на покриття витрат по нарахуванню відпускних та виплат за вислугу років (нараховується поквартально і зменшується при фактичній виплаті відпускних та виплат за вислугу років), включених до рядка 090 "Інші операційні витрати" форми 2 "Звіт про фінансові результати" за 2009 рік.

На підставі вказаного акту перевірки, Конотопською МДПІ прийняте податкове повідомлення - рішення від 22 лютого 2011 року №0000122311, яким визначено грошове зобов'язання по відрахуванню частини чистого прибутку (доходу державними підприємствами) за основним платежем у сумі 124138,00 грн. і відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 31034,50 гривень ( том1 а.с. 48).

Рішенням ДПА в Сумській області №7321/10/25000-38/84 від 29.04.11, прийнятим за результатом розгляду первинної скарги позивача скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ від 22 лютого 2011 року №0000122311 в частині штрафної санкції в сумі 31034,50 гривень. В зв'язку чим 13.05.2011 року ДП "Конотопський лісгосп" отримав податкове повідомлення-рішення №0000522311 від 29.04.2011 року про сплату частини прибутку державним підприємством 124138 грн.00 коп ( том1 а.с.8-12).

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Статтею 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 p. № 835-VI передбачено, що державні унітарні підприємства та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків. Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України. Частина чистого прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2009 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств. Державні унітарні підприємства та їх об'єднання подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, до органів Державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток.

Відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку ( доходу) здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року №158 з урахуванням вимог , передбачених постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2009 року №184. Пунктом 3 Порядку передбачено, що частина чистого прибутку ( доходу), яка підлягає сплаті до державного бюджету визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленою Державною податковою адміністрацією України , та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств. Розрахунок частини чистого прибутку ( доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень ( стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Пунктом 7 Положення ( стандарту) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам" встановлено, що виплати за невідпрацьований час, які підлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді.

Створення резервів передбачено Положенням ( стандартом) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" і регламентовано Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 року № 291. Відповідно до Інструкції на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду ( за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів). За кредитом рахунку відображається нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання.

Накопичений протягом року резерв використовують при нарахуванні суми відпускних, виплат винагороди за стаж роботи та вислугу років, виплат працівника винагороди за підсумками роботи за рік та внесків до соціальних фондів, що припадають на суми таких виплат. Використання резерву відображається по рахунку 471.

Невикористаний протягом року резервний фонд, створений на виплату чергових відпусток, виплат винагороди за стаж роботи та вислугу років підлягає інвентаризації. Відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року №69, інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів полягає в перевірці обґрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів, для чого залишок резерву на оплату відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників. Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства, на яку створюється резерв, не може бути обчислена більш як за два роки із зменшенням на кількість авансованої відпустки в тих випадках, коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього ( невідпрацьованого) періоду. Згідно з Інструкцією при інвентаризації резерву на виплату передбаченої законодавством винагороди за вислугу років уточнюється розмір резерву, який не повинен перевищувати суми нарахованої винагороди, і підлягає віднесенню на витрати виробництва і обігу.

Відповідно до пункту 17 Положенням ( стандартом) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", резерв відпусток як забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат для покриття яких його було створено.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що нарахування забезпечень (кредит оборот) в 2009 році становлять 1223811,00 грн., залишок нарахованих забезпечень станом на 1 січня 2009 року становить 1386635,25 гривень. Використання забезпечень (дебет оборот) в 2009 році складають 450703,57 грн., у тому числі резервний фонд по забезпеченню виплати працівникам винагороди за підсумками роботи за рік (13 зарплата) в сумі 443103,57 грн., виплати відпускних у сумі 7600 гривень. Тобто, на дані виплати (з нарахуваннями до фондів) не було зменшено залишок нарахованих забезпечень по бухгалтерському рахунку 471 (за винятком відпускних у розмірі 7600,00 грн. за вересень 2009 року), чим завищено показник "Інші операційні витрати" по формі 2 "Звіт про фінансові результати" в 2009 році. Суми нарахувань, на які потрібно було зменшити резервні фонди і відповідно рядок 090 "Інші операційні витрати" по формі 2 "Звіт про фінансові результати" за 2009 рік, становлять 1278291,22 грн., а за даними позивача цей показник становить 450703,57 гривень, відповідно бухгалтерський прибуток занижений підприємством за 2009 рік на 827587,65 грн., як наслідок розмір дивідендів має становити 124138,00 гривень.

Зазначене порушення виникло внаслідок заниження підприємством в бухгалтерському обліку чистого прибутку за 2009 рік (рядок 220 форми 2 "Звіт про фінансові результати") в сумі 827588,00 грн., у тому числі за І квартал у сумі 196346,00 грн., за II квартал у сумі 173508 грн., за ІІІ квартал у сумі 215712,00 грн., за IV квартал у сумі 242022,00 гривень за рахунок подвійного внесення позивачем до складу витрат :

суми фактично нарахованих відпускних та виплат за вислугу років, які включаються до " вартості реалізованої продукції, відображені по рядку 040 "Собівартість реалізованої продукції" форми 2 "Звіт про фінансові результати";

суми нарахування резервного фонду на покриття витрат по нарахуванню відпускних та виплат за вислугу років (нараховується поквартально і зменшується при фактичній виплаті відпускних та виплат за вислугу років), включених до рядка 090 "Інші операційні витрати" форми 2 "Звіт про фінансові результати" за 2009 рік.

В ході судового розгляду позивач не спростував факт подвійного віднесення до складу витрат вказаних сум та не навів обґрунтувань такого віднесення, натомність підтвердив, що витрати підприємства збільшувались за рахунок віднесення до них сформованих забезпечень виплат відпускних, крім того, при виплаті відпускних відповідні кошти знову відносились на витрати підприємства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість встановлення відповідачем факту порушення позивачем 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008р. №835-VI, ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251 -XII, Постанови КМУ "Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)" від 11.03.2009 №184. та наявність обов'язку щодо нарахування грошового зобов'язання по відрахуванню частини чистого прибутку (доходу державними підприємствами) за основним платежем у сумі 124138,00 грн. і відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 31034,50 гривень .

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року по справі № 2а-1870/2812/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Конотопське лісове господарство" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015р. по справі № 2а-1870/2812/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 16.10.2015 р.