Ухвала суду № 52468204, 29.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 р.Справа № 820/6324/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Ральченка І.М. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2015р. по справі № 820/6324/15

за позовом ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом в якому просила :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1 від 23.04.2015 року про нарахування земельного податку в сумі 17098,46 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.04.2015 року №1 про нарахування земельного податку з фізичних осіб у сумі 17098,46 грн.

Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі Відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2015р. та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставини справи, не врахування доводів відповідача про наявність відомостей про реєстрацію за позивачем права власності на нежитлові будівлі, а отже користування земельними ділянками, що розташовані під ними, що призвело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 1 від 23.04.2015 року, яким позивачу нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2012 року в розмірі 17098,46 грн.

Зазначене рішення прийнято податковим органом на підставі інформації з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, в якій міститься запис про реєстрацію за ОСОБА_3 з 2010р. права власності на нежитлові приміщення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач станом на 2012р. не є власником будівель, та користувачем земельної ділянки, на якій вони розташовані, а тому не має обовязку сплачувати земельний податок з фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст.377 Цивільного Кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) до набувача переходить право власності на земельні ділянки , на яких розташовані такі будівлі , споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п.287.6 ст.287 ПК України ( в редакції що діяла в період за який нараховано земельний податок) 287.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Оподаткування земельних ділянок має здійснюватись з урахуванням положень пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, тобто після проведення державної реєстрації відповідних речових прав.

Судом встановлено, що 26.05.2010р. за позивачем було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Залиман, вул. Центральна, буд. 146, буд. 150 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2009 року, що підтверджується записом в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно, довідкою Балаклійського Бюро технічної інвентаризації від 21.01.2015р.(а.с.53-60)

Зазначене рішення Господарського суду Харківської області було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2010року та в подальшому позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Таким чином, з 2010р. скасовано документ, на підставі якої ОСОБА_3 набула права власності на нежитлові будівлі та за нею було зареєстровано право власності.

Доводи апеляційної скарги, що наявність запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно підтверджує право власності та користування позивачем нежитловими будівлями, а отже і земельною ділянкою, розташованою під ними, та свідчить про наявність у неї обовязку сплатити земельний податок , колегія суддів вважає помилковими.

Підставою для державної реєстрації прав та їх обтяжень слугує, зокрема рішення судів, що набрали законної сили, що закріплено пунктом п'ятим частини першої статті 19 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Колегія суддів зазначає, що реєстраційна служба не встановлює право власності, зокрема, на об'єкт нерухомого майна, а реєструє його на підставі чітко визначених правовстановлюючих документів, до яких відноситься судове рішення. Таким чином, реєстраційна дія такі права лише підтверджує.

Проте, враховуючи, що рішення суду, що стало підставою для державної реєстрації права власності скасовано, наявність запису в реєстрі прав власності не є належним підтвердженням перебування у власності та користуванні позивача будівель та земельної ділянки.

Крім того згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Податковим органом не надано доказів наявності в державному земельному кадастрі відомостей щодо реєстрації земельної ділянки за позивачкою станом на 2012р.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не доведено перебування у власності та користування позивача в 2012р. земельної ділянки, а отже і наявності обовязку сплатити земельний податок.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи,що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовані обставини по справі, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2015р. по справі № 820/6324/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.