Ухвала суду № 52468196, 22.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р.Справа № 820/6417/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2015р. по справі № 820/6417/15

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України , Державного реєстратора права на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_4 третя особа: Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_4, в якому, з урахуванням подальших уточнень просила: скасувати рішення № 20985416 від 28 квітня 2015 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру № 24 згідно технічного паспорту, згідно реєстрації кв. № 26, загальною площею 28.0 кв.м., житловою площею 18.3 кв.м., що складається з приміщення житлової кімнати квартири № 24 літера 1 площею 18.3 кв.м., та частки площі загального користування площею 9.7 кв.м. приміщень: 1-комора, 2-вмивальник, 3-ванна, 4-вбиральня, 5-вбиральня, 6-кухня, 7-коридор, та яка розташована на другому поверсі, лівий блок, в будинку № 31 по Бульвару Фронтовиків в м. Харкові; зобов'язати Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру № 24 згідно технічному паспорту, згідно реєстрації кв. № 26, загальною площею 28.0 кв.м., житловою площею 18.3 кв.м., що складається з приміщення житлової кімнати квартири №24 літера 1 площею 18.3 кв.м., та частки площі загального користування площею 9.7 кв.м. приміщень: 1-комора, 2-вмивальник, 3-ванна, 4-вбиральня, 5-вбиральня, 6-кухня, 7-коридор, та яка розташована на другому поверсі, лівий блок, в будинку 31 по Бульвару Фронтовиків в м. Харкові.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року задоволено у повному обсязі.

Відповідач - Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в звязку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині зобовязання Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України зареєструвати за позивачем право власності.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 2/638/1098/14 638/11522/13-ц від 17 лютого 2014 року,яке набрало законної сили04 вересня 2014 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Харківпобутпромбудмонтаж, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на нерухоме майно задоволено повністю - визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру № 24 згідно технічному паспорту, згідно реєстрації кв. № 26, загальною площею 28.0 кв.м., житловою площею 18.3 кв.м., що складається з приміщення житлової кімнати квартири №24 літера 1 площею 18.3 кв.м., та частки площі загального користування площею 9.7 кв.м. приміщень: 1-комора, 2-вмивальник, 3-ванна, 4-вбиральня, 5-вбиральня, 6-кухня, 7-коридор, та яка розташована на другому поверсі, лівий блок, в будинку 31 по Бульвару Фронтовиків в м. Харкові.

Позивачем 03 квітня 2015 р. до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було подано заяву за №10897023 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Заявником до Реєстраційної служби надані документи, які зазначені в картці прийому заяви № 20495584 від 03 квітня 2015 р., в тому числі: копія паспорту та коду, копія рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 р. по справі №2/638/1098/14, копія технічного паспорту, копія установчого договору від 21 січня 1994 р., копія протоколу від 09 березня 2013 р.

На виконання Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №607/5 від 02 квітня 2014 р. (із змінами) подана заява з документами були направлені до Державної реєстраційної служби України для розгляду вказаної заяви та прийняття відповідного рішення.

28 квітня 2015 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України прийнято рішення № 20985416 від 28 квітня 2015 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень необґрунтоване та прийняте з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновкам суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІV передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в наступному порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 37 Порядку № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно по п. 1 ст. 16 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що державний реєстратор помилково дійшов висновку, що судове рішення не є документом, що не містить власника та не підтверджує виникнення права власності у позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушив права позивача.

Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобовязання відповідача вчинити певні дії.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача стосовно скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України прийнято № 20985416 від 28 квітня 2015 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень як такого, що вчинено з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, у звязку з чим необхідно зобовязати департамент зареєструвати право власності позивача на нерухоме майно.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції прийнявши рішення про зобовязання відповідача зареєструвати за позивачем речові права на майно, перебрав на себе функції державного реєстратора, колегія суддів вважає безпідставними з наступних підстав.

Так, судовим розглядом встановлено, що позивачка до звернення до суду із даним позовом неодноразово 11 березня 2014 року, 19 вересня 2014 року, 20 грудня 2014 року, 03 квітня 2015 року зверталася до відповідача із заявами про проведення державної реєстрації речових прав на майно, які залишилися без задоволення відповідачем з різних підстав.

Таким чином, по даній справі належним способом захисту прав позивачки є саме зобовязання відповідача здійснити реєстрацію речових прав за нею.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2015р. по справі № 820/6417/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_10Судді ОСОБА_11 ОСОБА_12 Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015 р.