----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/265/14
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.
розглянув у порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року за адміністративним позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Приватного підприємства ім.. Т.Г. Шевченка, Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Сніта ЛТД» про визнання недійсним господарського зобов'язання,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та посилаючись на те, що господарське зобов'язання між суб'єктами господарювання суперечать приписам ст. с. 164-271 Господарського кодексу України, Закону України «Про ветеринарну медицину» Закону України «Про рибне господарство» Закону України «Про аквакультуру», укладені формально та в дійсності не здійснені, носять не реальній характер, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків, просив суд: визнати недійсним господарське зобов'язання, що виникло між приватним підприємством ім. Т.Г. Шевченка (надалі - та ТОВ ВКФ "Сніта, ЛТД" на підставі договору поставки товару від 18.09.2012 № 0109МРБ; стягнути відповідно до ст. 208 ГК України з ПП ім. Т.Г. Шевченка на користь ТОВ ВКФ "Сніта, ЛТД" вартість отриманого ним за правочином у розмірі 530185300 грн. 53 коп.; стягнути з ТОВ ВКФ "Сніта, ЛТД" до Державного бюджету 530185300 грн.
За наслідками розгляду адміністративного позову Херсонським окружним адміністративним судом 24 березня 2014 року ухвалено постанову про відмову Новокаховській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (надалі - ОДПІ) у задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, ОДПІ не скористалося правом та можливістю довести обґрунтованість заявлених своїх позовних вимог. При цьому суд зазначив, що контролюючому органу надано право визнавати правочини, укладені між юридичними особами в разі вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Держава в даному випадку має недоотримати належні їй кошти у вигляді податків, які є наслідками вчинених правочинів між суб'єктами господарювання, у зв'язку з чим, позивач має право лише за даних обставин звертатись до суду з вказаним вище позовом, доводити умисел юридичних осіб, їх представників на вчинення правочину, який не відповідає нормам діючого законодавства. Посилання контролюючого органу на можливі порушення норм інших законів не впливають на правильність ведення податкового обліку, а тому не можуть свідчити про порушення інтересів держави у фіскальній сфері.
В апеляційній скарзі ОДПІ, не обґрунтовуючи вимог, та не зазначаючи того, у чому полягає неправильність чи не повнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
З матеріалів справи та адміністративного позову ОДПІ вбачається, що позивач просить визнати недійсним господарське зобов'язання, укладене між ПП ім. Т. Г. Шевченка та ТОВ ВКФ "Сніта, ЛТД" згідно договору поставки малька риби бестер від 1809.2012 № 0109МРБ, відповідно до якого ПП ім. Т. Г. Шевченка було поставлено ТОВ ВКФ "Сніта, ЛТД" малька риби бестер у кількості 8512679 шт. на загальну суму 255 380 370 грн. з тих підстав, що власник та директор ПП ім. Т.Г.Шевченка з вересня 2012 року гр-н ОСОБА_2 був офіційним директором даного підприємства, але не займався ніякою виробничою чи адміністративною діяльністю, тільки підписував документи, договори, акти виконаних робіт, фактично організацією та веденням робіт по вирощуванню риби займався гр-н ОСОБА_3 ТОВ ВКФ "Сніта, ЛТД" зареєстроване на гр-на ОСОБА_4,місце знаходження підприємства та директора не встановлено.
Крім того, податковий орган вказав на те, що у період з 01 серпня 2013 року по 07 серпня 2013 року на підставі постанови старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Херсонській області майора податкової міліції В.С.Бикалюка від 26.06.2013 року відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, ст. 82 ПК України, фахівцями Новокаховської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП ім. Т.Г. Шевченка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 квітня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 квітня 2013 року, за результатами якої було складено акт від 14 серпня 2013 року №42-22/34087979 (далі - акт перевірки), в якому було відображено діяльність ПП ім. Т.Г. Шевченка з продажу малька ТОВ ВКФ "Сніта, ЛТД". В акті зазначено, що "на момент складання акту перевірки від 14.08.13 № 42-22, згідно зібраних матеріалів так в ході попередньої перевірки так і в ході досудового розслідування за №32013230000000094 від 18.04.13, господарські операції між ПП ім. Т.Г. Шевченка та контрагентами-покупцями ТОВ ВКФ "Сніта, ЛТД", ТОВ "Тритикум-Коммерц", ТОВ "Трансрегіонал-Торг", ТОВ "Агротавріка" та ТОВ "Маслоград" носять нереальний характер. Перевірити зміст господарських операцій з постачальниками за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року не можливо у зв'язку з відсутністю на момент перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, які засвідчують проведення ПП ім. Т.Г. Шевченка фінансово-господарської діяльності у сфері прісноводного рибництва. При проведені даної перевірки ПП ім. Т.Г.Шевченко не надано первинні документи, які б засвідчували здійснення підприємством діяльності у сфері рибництва, зокрема, акти поетапного вирощування малька риби бестер, виробничі звіти щодо вирощування малька, акти на списання ікри заплідненої, кормів та субалина не відповідають вимогам первинного бухгалтерського документа, відсутність інформації щодо нормативів списання запасів, не підтверджені конкретні місця вирощування у розрізі об'єктів обліку, відсутні документи, які підтверджують використання води, не встановлено коло матеріально - відповідальних осіб, не надані документи складського обліку, не надані інвентаризаційні відомості, накладні на переміщення, не встановлено спосіб підрахунку при оприбуткуванні кількості мальків або кількості риби, яка доводиться до кондиції, не встановлені параметри кондиції, спосіб підрахунку для підтвердження залишку мальків риби, умов переміщення, спосіб переміщення, та інша підтверджуюча господарську діяльність інформація. Не надано ветеринарних паспортів, свідоцтв, документів дозвільного характеру у сфері рибного господарства, проектно-технічної документації об'єкту аквакультури або науково-біологічні обґрунтування, режим та паспорти водних об'єктів, документи щодо іхтіопатологічних досліджень риби, сертифікати на право розведення та торгівлі рибою» (аркуш 23 акту перевірки).
На переконання ОДПІ вказана інформація є підставою для визнання недійсними господарських зобов'язань, що виникли між приватним підприємством ім. Т.Г. Шевченка та ТОВ ВКФ "Сніта, ЛТД".
Суд апеляційної інстанції погоджується і вважає правильними висновки Херсонського окружного адміністративного суду викладеними в постанові від 24 березня 2014 року.
Відповідно до п.п. 20.1.30. п. 20.1. ст. 20 ПК України: «Органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами».
Пунктом 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (п. 2 ст.215 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст. 215 та ст. 207 ГК України види недійсності правочинів розмежовуються на: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).
До нікчемних правочинів, визнання недійсними яких судом не вимагається, відносяться правочини, які порушують публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; угоди, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної чи приватної власності, угоди, які спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, надрами, іншими природними ресурсами, угоди щодо відчуження викраденого майна, угоди, які порушують правовий режим вилучених з обігу чи обмежених в обігу об'єктів цивільного права і таке інше.
Угоди, які вчиняються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відносяться до оспорюваних.
Отже, висновок суд у попередньої інстанції, про те, що угоди, які спрямовані на ухилення від сплати податків або на їх мінімізацію, не підпадають під поняття "незаконне заволодіння майном держави", тому вони повинні визнаватись недійсними в судовому порядку, як такі, що здійснені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, або по іншим підставам - є правильним.
Зважаючи на все вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року за адміністративним позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Приватного підприємства ім.. Т.Г. Шевченка, Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Сніта ЛТД» про визнання недійсним господарського зобов'язання - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач:
Судді:
Судове рішення № 52468171, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/265/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: