Постанова № 52468153, 16.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/4633/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А.П. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Жукової Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 жовтня 2013 року №0007911703 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 57039 грн. і нарахування штрафних санкцій в сумі 28519,50 грн., та №0007881703 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного перерахунку на суму 445010,88 грн. і нарахування штрафних санкцій в сумі 222505,44 грн.

Позов обґрунтовувала тим, що висновок податкового органу про відсутність у позивача права на віднесення до податкового кредиту травня, вересня 2011 року сум ПДВ по податкових накладних, виписаних постачальниками ПП «Влада Плюс» та ТОВ «Ценфінторг-Юг», є безпідставним, оскільки ФОП ОСОБА_1 надано до перевірки всі належним чином первинні документи в підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами. Транспортування придбаного товару, за умовами договорів, здійснено транспортом постачальників, що пояснює ненадання до перевірки позивачем товарно-транспортних накладних. Також, позивач зазначила, що податковим органом не наведено в акті перевірки конкретних підстав для висновку про порушення нею п.177.1, п.177.2, п.177.4 Податкового кодексу України, тоді як на стор. 20 акту перевірки Первомайська ОДПІ зазначила про підтвердження фізичною особою-підприємцем витрат від господарської діяльності в 2011-2012 роках.

За наслідками розгляду адміністративного позову Миколаївським окружним адміністративним судом 27 березня 2014 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 23.10.2013р. №0007911703 та від 23.10.2013р. №0007881703 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 410601,88 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 205300,94 грн.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий кредит правомірно сформовано позивачем за рахунок здійснення операцій з поставки сої від ТОВ «Ценфінторг Юг», ПП «Влада Плюс», так як з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у контрагентів, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку. Також, суд дійшов висновку про неправомірність донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб від здійснення господарської діяльності на суму 445010,88 грн. у зв'язку з тим, що податковий орган не зміг пояснити підстав такого донарахування за результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки.

В апеляційній скарзі Первомайська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні поданого нею позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що за результатами документальної перевірки позивачу правомірно донараховано 445 010,88 грн. податку на доходи фізичних осіб від здійснення господарської діяльності, оскільки ФОП ОСОБА_1 необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік в сумі 491 894,88 грн., а фактично сума податку сплаченого позивачем протягом звітного (податкового) періоду складає 46 884 грн.

Також, апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам податкового органу про відсутність у позивача доказів транспортування приданого у ТОВ «Ценфінторг Юг», ПП «Влада Плюс» товару, а також щодо відсутності у вказаних підприємств необхідних умов для здійснення задекларованих господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, наказу Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №264 від 30.08.2013р., у період з 10.09.2013р. по 23.09.2013р. головним державним податковим ревізором-інспектором відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт перевірки №548/17-03/НОМЕР_1 від 07 вересня 2013 року.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем:

- п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України щодо заниження чистого оподатковуваного доходу за 2011 рік на суму 202430 грн. Вказані порушення призвели до нарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік в сумі 34409 грн.;

- п.198.1, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 57039 грн. (в т.ч. у травні 2011 року - 38866 грн., у вересні 2011 року - 18173 грн.).

Не погоджуючись з вказаними висновками акту перевірки ФОП ОСОБА_1 подала до податкового органу заперечення на акт перевірки, в яких зазначила про безпідставність висновків перевіряючих щодо завищення нею суми податкового кредиту; в частині висновків ОДПІ щодо заниження нею чистого оподатковуваного доходу за 2011 рік на суму 202430 грн. позивач заперечень не надала.

За результатами розгляду вказаних заперечень на акт перевірки Первомайська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області дійшла висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо правомірності формування нею податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Ценфінторг Юг», ПП «Влада Плюс». Однак, податковим органом висновки акту перевірки №548/17-03/НОМЕР_1 від 07 вересня 2013 року щодо порушення ФОП ОСОБА_1 п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України в частині заниження чистого оподатковуваного доходу за 2011 рік на суму 202430 грн. викладено в новій редакції і зазначено, що в порушення п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177, п.138.2 ст.138 ПК України позивачем занижено чистий оподатковуваний дохід за 2011 рік на суму 4232583 грн. Вказане порушення призвело до нарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік на суму 445010,88 грн.

23 жовтня 2013 року, на підставі акту перевірки №548/17-03/НОМЕР_1 від 07 вересня 2013 року та висновків за результатами розгляду заперечень на вказаний акт, Первомайською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0007911703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 85558,50 грн. (в т.ч. за основним платежем - 57039 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28519,50 грн.);

- №0007881703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 667516,32 грн. (в т.ч. за основним платежем - 445010,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 222505,44 грн.).

Надаючи правову оцінку висновкам Миколаївського окружного адміністративного суду про неправомірність вказаних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування колегія суддів приходить до наступного.

Підставою для збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 85558,50 грн. податковим повідомленням-рішенням №0007911703 від 23.10.2013р. став висновок перевіряючих про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за податковим накладними, вписаними постачальниками ТОВ «Ценфінторг Юг» та ПП «Влада Плюс» у травні, вересні 2011 року.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що Первомайською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області отримано від ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва акт від 14.05.2013р. №364/22-225/35989010 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ценфінторг Юг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками за період жовтень-грудень 2011 року, березень-грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року та контрагентами-покупцями», а від ДПІ у м.Херсоні акт від 15.11.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Влада Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за вересень 2011 року», якими встановлено, що вказані підприємства відсутні за місцезнаходженням, у ТОВ «Ценфінторг Юг» та ПП «Влада Плюс» відсутнє майно, трудові ресурси, виробничі активи, основні фонди, складські приміщення, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності; підприємства здійснювали діяльність, пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам.

У зв'язку з цим, Первомайська ОДПІ дійшла висновку, що ФОП ОСОБА_1 незаконно сформувала податковий кредит, задекларований в деклараціях з податку на додану вартість за травень, вересень 2011 року, по взаємовідносинах з ТОВ «Ценфінторг Юг» та ПП «Влада Плюс», що призвело до безпідставного формування об'єкту оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів.

Виходячи зі змісту статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період позивач займалася виробництвом готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, а також оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

Постачальниками товару (сої) на адресу ФОП ОСОБА_1 у травні, вересні 2011 року були ТОВ «Ценфінторг Юг» на підставі договорів поставки товару №18/05С від 18.05.2011р. та №27/05С від 27.05.2011р., а також ПП «Влада Плюс» на підставі договору поставки товару №1209 від 12.09.2011р.

Вказані договори підписані директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

Виконання сторонами умов зазначених договорів підтверджується наявними з матеріалах справи податковими й видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями про оплату придбаної сої.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарських договорів з контрагентами відповідач в акті перевірки не зазначив.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з яким позивач мала господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Ценфінторг Юг» та ПП «Влада Плюс».

Висновки Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області ґрунтуються лише на інформації, яка міститься в актах ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 14.05.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ценфінторг Юг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками за період жовтень-грудень 2011 року, березень-грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року та контрагентами-покупцями» та ДПІ у м.Херсоні від 15.11.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Влада Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за вересень 2011 року». Однак, вказані акти засвідчують лише факт неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача і не містять інформації, що має будь-яке відношення до податкових зобов'язань. Такі акти взагалі не є перевіркою, а викладені в них висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства ТОВ «Ценфінторг Юг» та ПП «Влада Плюс» є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Первомайська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області посилається на ненадання ФОП ОСОБА_1 до перевірки доказів транспортування придбаної у ТОВ «Ценфінторг Юг» та ПП «Влада Плюс» сої. Колегія суддів не бере до уваги такі твердження апелянта, оскільки за умовами договорів №18/05С від 18.05.2011р., №27/05С від 27.05.2011р. та №1209 від 12.09.2011р. поставка товару здійснюється за рахунок постачальників. Більше того, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій, оскільки ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару. Законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Оскільки встановлено, що договори з контрагентами ТОВ «Ценфінторг Юг» та ПП «Влада Плюс» укладено у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджено первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

А відтак, колегія суддів погоджується з Миколаївським окружним адміністративним судом про незаконність податкового повідомлення-рішення №0007911703 від 23.10.2013р. та, у зв'язку з цим, наявність підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги Первомайської ОДПІ висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 23.10.2013р. №0007881703 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 410601,88 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 205300,94 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, при винесенні вказаного податкового повідомлення-рішення, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, після отримання заперечень підприємства до акту перевірки, зобов'язаний був провести позапланову перевірку, але в жодному разі не приймати податкові повідомлення-рішення на підставі висновків, що були викладені у відповіді на заперечення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду, оскільки право на проведення позапланової перевірки платника податків на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України виникає у податкового органу у разі, коли платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

В матеріалах справи наявні заперечення ФОП ОСОБА_1 на акт перевірки №548/17-03/НОМЕР_1 від 07 вересня 2013 року, в яких, як встановлено колегією суддів, позивач не посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та об'єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки.

Колегія суддів вважає, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013р. №0007881703 з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків на акт перевірки Первомайська ОДПІ діяла у відповідності до ст.86 Податкового кодексу України, пунктами 86.7 та 86.8 якої передбачено, що: рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності); податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

А відтак, висновок Миколаївського окружного адміністративного суду щодо неправомірності прийняття Первомайською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області податкового повідомлення-рішення від 23.10.2013р. №0007881703 з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача на акт перевірки є помилковими.

При цьому, вказана обставина стала єдиною підставою для часткового скасування судом податкового повідомлення-рішення від 23.10.2013р. №0007881703, так як при зверненні до суду ФОП ОСОБА_1 не зазначала про незаконність вказаного рішення контролюючого органу по суті встановлених податковим органом порушень п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177, п.138.2 ст.138 ПК України щодо заниження чистого оподатковуваного доходу за 2011 рік на суму 4232583 грн.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 не спростовано висновки ДПІ щодо заниження нею чистого оподатковуваного доходу за 2011 рік, не надано жодного доказу та не вказано жодної обставини, які б ставили під сумнів такі твердження ОДПІ.

А відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 23.10.2013р. №0007881703.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції порушено норми матеріального права при здійсненні висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 23.10.2013р. №0007881703, тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення - про часткове задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 23 жовтня 2013 року №0007911703.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.