Ухвала суду № 52468144, 13.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 876/9419/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Яворського І.О., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2014 року № 0007151501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 у розмірі 640 299,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 320 149,50 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 08.05.2014 року № 0007151501.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що між ТзОВ «Вест Ойл Груп» (покупець) та ТзОВ «Газоілсервіс» (постачальник) було укладено договір поставки, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (колонка паливороздавальна, благоустрій, мережі телефонні, зовнішні мережі водопостачання та каналізації, іміджеві та рекламна стели, зовнішнє освітлення та ін.), визначений у додатках до договору.

Реальність здійснення господарських операцій ТзОВ «Вест Ойл Груп» з його контрагентом - ТзОВ «Газоілсервіс» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: актами приймання-передачі, податковими накладними, платіжними дорученнями. Вказані первинні документи оформлені з дотриманням встановлених вимог. Крім названих первинних документів, реальність зазначених господарських операцій підтверджується також листом ТзОВ «Газоілсервіс» від 29.05.2014 року № 2905-01.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що згідно із довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 29.04.2014 року № 2435/09-15-22-04/22196280 про результати проведення зустрічної звірки ТзОВ «Газоілсервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Вест Ойл Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень, жовтень 2013 року встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТзОВ «Вест Ойл Груп», що підтверджено документами, наданими посадовими особами суб'єкта господарювання.

Крім того, постановою старшого слідчого СУ фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Волинській області Хазанюка В.Б. від 21.05.2014 року кримінальне провадження № 32014030000000048, за внесеним 30.04.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостями щодо службових осіб ТзОВ «Вест Ойл Груп», закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та в подальшому заявляло відповідні суми податку ниа додану вартість до відшкодування, а доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ТзОВ «Вест Ойл Еруп» до бюджетного відшкодування у грудні 2013 року включено 640299 грн. ПДВ по сформованому у листопаді 2013 року податковому кредиту по операціях з придбання у ТзОВ «Газоілсервіс» паливно-роздаточної колонки NOVA-2408/10 та отримання послуг з благоустрою на АЗС, які не підтверджені належними первинними документами.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що в ході перевірки встановлено, що у наданих первинних документах не зазначено детальний перелік виконаних робіт (послуг), обсяг та терміни наданих послуг по благоустрою АЗС у м. Івано- Франківськ у перевіряємий період, як це передбачено чинним законодавством. Також, не взято до уваги той факт, що неможливо встановити оцінку вартості виконаних робіт/поставленого товару, зокрема таких, як благоустрій АЗС виходячи з кон'юнктури ринку, оскільки відсутні будь-які інші первинні документи, крім податкових накладних та акту приймання-передачі товару, що підтверджували б фактичне здійснення господарської операції та перелік робіт/послуг, що включені у поставку благоустрою АЗС, зокрема, не надано актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт форми КБ 2 та КБ 3 із зазначенням використаних матеріалів та їх вартості тощо. Крім того, в ході проведення перевірки платнику було надіслано лист-вимогу (№4992/10/03-18-15-01 від 08.04.2014 р.) щодо надання документів на підтвердження фінансово-господарських операцій з контрагентом ТОВ «Газоілсервіс» за листопад 2013 року. Однак станом на дату підписання матеріалів перевірки відповіді від платника не отримано.

Разом з тим, апелянт звертає увагу на те, що позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ «Вест Ойл Г руп» (акт перевірки від 10.07.2014 року № 3172/15.1/34524327) додаткових документів від ТОВ «Вест Ойл Груп» про підтвердження суми податковою кредиту із ТОВ «Газоілсервіс» за листопад 2013 року не одержано. Крім того, згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що АЗС з магазином у Івано-Франківській області, м. Івано-Франківську по вул. Довженка О., 21А експлуатується ТОВ «Золотий екватор» з 24.03.2011 року. Це ставить під сумнів факт здійснення фінансово-господарської операції між ТОВ «Вест Ойл Груп» й ТОВ «Газоілсервіс» та правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування податку га додану вартість платника за грудень 2013 року.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Вест Ойл Груп» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 658142, перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11.12.2006 року № 561, зареєстроване платником ПДВ, про що Луцькою ОДПІ видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 02613760 від 16.08.2016 року.

У період з 13.03.2014 року по 26.03.2014 року Луцькою об'єднаною державною податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої на рахунок платника у банку за грудень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.04.2014 року № 1873/15.1/34524327, згідно висновків якого перевівркою встановлено, що на порушення п.185.1 ст.185, п.198.6 ст.198, п.200.3, абз.«а» п.200.4 ст.200, п.201.6 ст.201 ПК України позивачем завищено податковий кредит за листопад 2013 року на суму 674 475,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) на 674 475,00 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлену на рахунок платника у банку на 640 299,00 грн. за грудень 2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою об'єднаною державною податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.05.2014 року № 0007151501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 у розмірі 640 299,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 320 149,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області від 03.06.2014 року № 3319/10/03-20-10-04-06 строк розгляду первинної скарги було продовжено до 17.07.2014 року та призначено позапланову документальну перевірку.

Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Вест Ойл Груп» у зв'язку з поданням платником первинної скарги на податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.05.2014 року № 0007151501, про що складено акт від 10.07.2014 року № 3172/15.1/34524327. Перевіркою при відображенні ТзОВ «Вест Ойл Груп» у декларації за грудень 2013 року частини суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 640 299,00 грн., заявленої на рахунок платника у банку, встановлено порушення. У вказаному акті зазначено, що на порушення п.185.1 ст.185, п.198.6 ст.198, п.200.3, абз.«а» п.200.4 ст.200, п.201.6 ст.201 ПК України позивачем завищено податковий кредит за листопад 2013 року на суму 640 299,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) на 640 299,00 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлену на рахунок платника у банку на 640 299,00 грн. за грудень 2013 року.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області від 16.07.2014 року № 4279/10/03-20-10-03-6 та рішенням Державної фіскальної служби України від 07.08.2014 року № 1246/6/99-99-10-01-15 скарги платника податків залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін

Встановлено, що 27.09.2011 року між ТзОВ «Вест Ойл Груп» (покупець) та ТзОВ «Газоілсервіс» (постачальник) було укладено договір поставки, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (колонка паливороздавальна, благоустрій, мережі телефонні, зовнішні мережі водопостачання та каналізації, іміджеві та рекламна стели, зовнішнє освітлення та ін.), визначений у додатках до договору.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору згідно із актами приймання-передачі від 31.07.2013 року та від 18.10.2013 року ТзОВ «Газоілсервіс» передано ТзОВ «Вест Ойл Груп» майно та благоустрій, контрагентом позивача виписані податкові накладні від 31.07.2013 року № 4 та від 18.10.2013 року № 1, а оплата за товар проведена позивачем згідно з платіжними дорученнями від 08.11.2013 року № 5711 на суму 250000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 41667,67 грн.) та від 19.11.2013 року № 6044 на суму 3591795,97 грн. (в т.ч. ПДВ 598632,66 грн.

Вказані первинні документи оформлені з дотриманням встановлених вимог та підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Газоілсервіс», по яких ТзОВ «Вест Ойл Груп» формувало податковий кредит та в подальшому заявляло відповідні суми ПДВ до відшкодування.

Крім того, реальність здійснення господарських операцій ТзОВ «Вест Ойл Груп» з його контрагентом - ТзОВ «Газоілсервіс» підтверджується листом ТзОВ «Газоілсервіс» від 29.05.2014 року № 2905-01.

Згідно із довідкою ДПІ у м. Івано- Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 29.04.2014 року № 2435/09-15-22-04/22196280 про результати проведення зустрічної звірки ТзОВ «Газоілсервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Вест Ойл Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень, жовтень 2013 року встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТзОВ «Вест Ойл Груп», що підтверджено документами, наданими посадовими особами суб'єкта господарювання.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

На думку суду апеляційної інстанції, податковим органом не представлено належних доказів які свідчили б про нереальність господарських операцій між ТзОВ «Вест Ойл Груп» та ТзОВ «Газоілсервіс». На час вчинення спірних господарських операцій ТзОВ «Вест Ойл Груп» та ТзОВ «Газоілсервіс» були зареєстровані, як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у період здійснення господарських операцій в ЄДР не було внесено записів стосовно відсутності ТзОВ «Вест Ойл Груп» та ТзОВ «Газоілсервіс»за юридичною адресою або відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником ПДВ до бюджету. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою старшого слідчого СУ фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Волинській області Хазанюка В.Б. від 21.05.2014 року кримінальне провадження № 32014030000000048, за внесеним 30.04.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостями щодо службових осіб ТзОВ «Вест Ойл Груп», закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Таким чином, з аналізу вказаних норм та обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТзОВ «Вест Ойл Груп» правомірно сформовано податковий кредит та в подальшому підставно заявляло відповідні суми податку на додану вартість до відшкодування.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують. З огляду на те підстави для скасування судового рішення відсутні.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №803/1770/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді І.О. Яворський

В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та піджписано 13.10.2015 року.